Чому кіртан дієвіший за джапу

Текст лекції

2:45Калі-юґа: чому люди так страждають

Згадуються мені слова старця Силуана Афонського. Жив він на Афоні й пише: «Не хочеться мені помирати — отже, не люблю я Бога». Кожен день минає, один за одним, тиждень за тижнем... Ось уже й рік почався — аж 2024-й від Різдва Христового. Щоправда, як показують останні дослідження, виявляється, Ісус Христос народився не 7 січня, а 25 грудня.

3:36Люди так сильно страждають у цьому світі, бо геть, начисто забули про Господа. Немає розуміння навіть того, що весь цей світ створив Бог. Знаходять стільки причин, щоб ворогувати, вступати в конфлікти. Суще лихо. По суті, ми з вами живемо на пекельній планеті, адже чатварі бгарата-варше — чотири юґи існують на Бгарата-варші, а не в усьому Всесвіті. Бгарата-варша охоплює планету Земля, тобто це дуже маленький шматочок Всесвіту. А Калі-юґа, той час, у який ми з вами тут живемо, — це найсумніше життя.

4:44Є історія в «Шрімад-Бгаґаватам», у Десятій пісні, де Господь Крішна перехитрив одного могутнього, демонічно налаштованого царя, якого звали Калаявана. Він привів його в печеру, де спав великий воїн Мучукунда — аж від самої Трета-юґи. Господь Крішна з’явився на межі Двапара-юґи та Калі-юґи. Можна сказати, що Він з’явився у Двапару, а можна сказати, що Він з’явився і в Калі. Бо коли стрілки годинника показують за хвилину шосту, ми кажемо: «Шоста», правда ж? Так само і Крішна: Він з’явився у Двапара-юґу, але по суті — вже в Калі.

5:48І ось цей Мучукунда прокинувся. Він мав особливе благословення, і він спопелив Калаявану. А потім здивувався, дивлячись довкола. Ці подробиці описано в «Харі-вамші» — чудовому творі, що розповідає про діяння Господа Крішни та Його аватар. Отже, Мучукунда подивився довкола й подумав: «Що відбувається? Чому люди, по-перше, стали такими маленькими?» Крішна порівняно з Мучукундою теж був досить маленьким — Мучукунда був таким здоровенним богатирем. «Що відбувається? Чому все поменшало?» — думав він. І він звернув увагу не лише на те, що поменшала на зріст людська популяція, а й дерева, й інші живі істоти. Він звернув увагу на те, що утсаха, тобто «ентузіазм», бала і вір’я, тобто сила й доблесть людей, значно знизилися. Значно.

7:15На самому початку «Шрімад-Бгаґаватам» сказано, що в епоху Калі, по суті, живуть самі невдахи: мандах суманда-матайо манда-бгаґ’ях. Манда означає «невдаха». Та оскільки ми розуміємо, що випадковостей не буває, то й удача теж зумовлена нашими вчинками в минулому. Тут уже хто на що здатен. І здебільшого всі, хто народжується в Калі-юґу, — це люди, які в минулих утіленнях вели дуже гріховне життя. Така думка Вед. Звісно, ілюзорна енергія Господа на те й зветься ілюзорною, що нам при цьому здається, ніби в принципі все не так уже й погано: зарплата є, раком не захворів, ракета в дім не прилетіла. Усі ці твердження йдуть через кому, але після кожного з них можна поставити дужки й написати: «поки що». Поки що. Поки що смерть не прийшла.

8:47Зрештою, усі способи захиститися в цьому світі — заробити, облаштуватися — це не більше ніж вияв страху. Бгая означає «страх». Людина діє в цьому світі зі страху. І, звісно, усе відносно: ми не знаємо, що таке райське життя. Віддані піднесені — вони не хочуть потрапити на райські планети, вони хочуть потрапити в духовний світ. Але я думаю, що абсолютній більшості відданих тільки покажи райську апсару, тобто жінку, яка подивилася б на нього відповідним поглядом, а не просто пройшла б повз... Та навіть якби вона просто пройшла повз! А вже якби подивилася відповідним поглядом... Через очі торкаються наші уми. І згадується той старий фільм: «Прабгу, та ти ж іще шістнадцяти кіл не дочитав!» Харе Крішна.

10:19Стрі означає «жінка». Ну, у жінок свої запити, у чоловіків — свої, але так чи інакше в цей час дуже легко спокуситися. Дуже легко. І от віддані думають: «Не потрібна мені ні Сварґа, ні мокша», — а тим часом ми будуємо приватний будинок. Ну, принаймні хочемо приватний будинок на природі, біля озера, де плавають білі лебеді й крякають свої пісні, ростуть і пахнуть квіточки — усе пахне, джмелі й бджоли рояться біля цих квітів, своя пасіка є, мед акацієвий, смачний, усе натуральне... І от ми виходимо зранку з джапою, летючою ходою — і тут прокинулися: будильник. Харе Крішна. До речі, для відданих обрали досить непоганий час: сирени зазвичай лунають саме тоді, коли віддані прокидаються, — о 2:30. Ну гаразд, о 3:30.

12:09Зовнішнє і внутрішнє щастя

Ми дуже прив’язані до чуттєвих насолод. Це називається бахір-мукха — той, хто дивиться назовні. Антар — це той, хто намацав щастя всередині, у своєму серці, справжнє щастя. Бо щастя буває різних видів, дорогі віддані. У благості, у ґуні раджас чи тамас — усюди є свої види щастя. Тому, коли ми на Новий рік чи на день народження бажаємо щастя, здоров’я і успіхів в особистому житті, треба медитнути на те, якого саме щастя ти бажаєш людині. Щастя, що виникає від зіткнення чуттів із будь-якими зовнішніми об’єктами, — це раджас. І те, що спершу дуже солодке, наприкінці виявляється гіркою отрутою. Це каже Господь Крішна. Також Господь Крішна каже:

Антах-сукхах: антар означає «всередині». Антар-арамах — внутрішня людина, яка відчуває внутрішнє щастя, що не залежить від зовнішніх обставин. Усередині вона знаходить джерело — джерело радості, джерело всередині. Татхантар-джйотір ева ях: джйоті означає «світло» — вона знаходить світло в глибинах свого серця, в глибинах своєї свідомості. Крішна каже: са йоґі брахма-нірванам — він йоґ, і він перебуває в стані брахма-нірвани. Крішна оперує такими термінами. І коли Господь характеризує таку людину, Він каже: сарва-бгута-хіте ратах — така людина всю свою діяльність спрямовує на благо інших живих істот. Хіта означає «благо», сарва-бгута — «усі живі істоти».

15:41Друзі й вороги: жити без ненависті

І погляньте, у якому занепаді зараз перебуває релігія, як важко дотримуватися елементарних речей з погляду «Бгаґавад-ґіти». Звісно, ми хочемо одразу відкрити для себе Вріндаван, Радгу-Мадгаву, смакувати солодкість вріндаванських ліл, споглядати Господа. Та поки людина не навчилася ставитися до друзів і ворогів однаково, у неї немає доступу. А їй потрібен доступ. І цей доступ їй відкриває однакове ставлення до друзів і ворогів. Крішна каже це в «Бгаґавад-ґіті» неодноразово, багато разів.

16:47Це не означає, що віддані, які мають таке бачення, підтримують чи поділяють гріховну діяльність лиходіїв, демонів. Так, відданий, можливо, і знищує цих лиходіїв, бо Крішна знищує їх: вінашая ча душкрітам. Душкріта означає «негідник». Знищувати негідників — одна з місій Господа, коли Він являє Себе в цьому світі. Але цікаво, що Крішна навчає Арджуну так... Ба більше, сам Крішна — це теж цікаво подано в коментарях, — коли Господь Крішна вбив Камсу... Насправді Крішна, коли втілювався в цьому світі п’ять тисяч років тому, — скільки Він нарізав, скільки перерізав! Він знищив дуже багато людей. І от ми думаємо: а навіщо Верховному Господу знищувати людей? Ну гаразд, демонічних — але навіщо? Давайте виходитимемо з одного простого правила: у цьому світі все смертне. Абсолютно все.

17:54Я не перестаю дивуватися, яка підступна й могутня ілюзія. Наша свідомість так улаштована, що ніхто з нас, ніхто не усвідомлює смерті. Теоретично ми багато про це говоримо, розповідаємо і таке інше — так. Але щоб ось так, по-справжньому... Це приходить лише тоді, коли в житті стаються якісь надзвичайні обставини, коли смерть... Або скажімо так: коли світ відкриває своє справжнє обличчя. І в цю мить усе закінчується — просто настає паніка, страх. Знову ж таки, це наша єдина проблема — страх.

19:21Звісно, відданий має бути дуже чуйним до емоцій людей. Якщо, наприклад, у нашій країні триває жахлива війна, багато людей страждає: хтось безпосередньо втратив житло, хтось — рідних, здоров’я. І рівень ненависті зараз уже не те що в червоній зоні — він просто зашкалює, це очевидно. Відданий ставиться до цих речей з розумінням. Він не засуджуватиме людей за це, він не ненавидітиме людей за їхню ненависть. Він любитиме і співчуватиме, він відчуватиме сердечний біль. Але водночас він не підтримуватиме цієї ненависті, навіть виправданої, бо відданий розуміє: ненависть руйнує того, хто її носить. Ненависть руйнує. Образа — це гнів. Гнів знищує особистість, знищує душу. Господь Крішна каже:

Кама — скажімо так: користь, бажання урвати щось у цьому зовнішньому світі. Крішна каже: вона виникає з раджо-ґуни, з ґуни пристрасті. Махашано маха-папма — усе пожирає, найбільша за своєю гріховністю — користь, хтивість. Віддгй енам іха вайрінам — ось твій ворог. Вайрі означає «ворог». Ось він, твій ворог, — користь. Бо саме через те, що в нас є почуття власності й плани залишатися в цьому світі на віки вічні... Парадоксально — це парадоксальна дія ілюзії: ми хочемо залишатися в цьому світі вічно, плани в нас вічні. А віддані, які справді просунулися, думають: «Ну гаразд, однаково помирати. Хай би що сталося — щастя — однаково помирати. Нещастя — однаково помирати». Тому такий відданий не чекає від цього світу надто багато — бонусів.

22:08Ну, у сімейних людей така природна тенденція є: дружина, діти, є обов’язки. Тому існує така категорія, як дгарма. Дгарма означає «обов’язки» — священні, приписані Господом. Людина має виконувати свою дгарму, не прив’язуючись до плодів своєї праці. Крішна навчає: ти маєш право виконувати обов’язки, але не маєш права претендувати на плоди праці. Не думай, що ти причина цих плодів, не вважай себе причиною — і водночас не відмовляйся від свого обов’язку. Треба читати «Бгаґавад-ґіту», вивчати «Бгаґавад-ґіту», досліджувати «Бгаґавад-ґіту». І тоді свідомість відданого поступово очищається, і він підноситься над цією двоїстістю: щастя й нещастя — це і є двоїстість. Але це дуже поступовий процес: наприкінці багатьох життів людина доходить до такого результату.

23:17Якщо ж людина відкидає — ях шастра-відгім утсріджья — настанови шастр, священних книг, і робить усе, що їй заманеться, вона не досягне досконалості, не досягне щастя і після смерті теж не досягне найвищої мети. Так каже Крішна про людину, яка не дотримується священних писань. Бо справжня релігія якраз і виявляється в тому, наскільки її послідовники дотримуються настанов своїх священних книг.

24:01Справжня релігія — дотримуватися писань

Сьогодні 7 січня, правильно? Я не заплутався? Харе Крішна. Так чи інакше, ми шануємо Ісуса Христа й поклоняємося Його особистості. Шріла Прабгупада ніколи не критикував християнство як таке, але, будучи парамахамсою, людиною дуже високого духовного рівня, він усіляко критикував викривлення християнства, якого припустилися його послідовники. Вони спотворили духовну науку. І в чому ж виявлялося це найголовніше викривлення? (Із зали: «Не вбий».) Але це вже конкретика. А якщо загальніше — у чому полягає викривлення? Ну, давайте, які ще варіанти? Нас небагато. (Із зали: «Ритуали», «Користь».) А що такого зробили ці люди?.. Ні, вже послідовники — у чому проблема?

25:31Давайте так: у чому проблема? Сьогоднішнє християнство не дотримується Святого Письма, правильно? Усе дуже просто: не дотримується писань. Біблія в християн є, Ісус є, настанови є — не дотримуються. Усе дуже просто. І Прабгупада обурювався саме цим: «Чому ви не дотримуєтеся?» А «не вбий» — це вже конкретика, коли він каже: «Ось вам, будь ласка, перше правило». Коли до нього приходили на даршан, на зустріч, і починали: «Давайте поговоримо з вами про щось вище», — він відповідав: «Зачекайте: „Не вбий“». Усе. На цьому все й закінчується.

25:53А тепер увага, дорогі віддані. Добре, коли ми міркуємо про них, але давайте тепер поміркуємо про себе. Адже те, що людина стала вегетаріанцем і дотримується здебільшого принципу «не вбий», ще не означає, що її зведено в ранг садгу. Хіба ні? У нас теж є безліч правил і настанов. І ось питання: чи є ми послідовниками Шріли Прабгупади, послідовниками Чайтаньї Махапрабгу? Ось у чому питання: наскільки ми дотримуємося цих правил і настанов. Бо щира душа всіляко намагається дотримуватися правил. Це дуже важливо.

26:56Та коли ми бачимо, що люди після десяти років практики не можуть навчитися рано вставати, щоб уважно повторювати джапу... Звісно, кожен прийшов сюди зі своїм багажем — ґуна, карма: хтось у минулому житті був півбогом, а хтось — собакою. Це нормально, що комусь легше, а комусь важче, це нормально. Але проте людина має дотримуватися правил на сто відсотків своїх можливостей. А як їй визначити свої можливості? Відповідь дуже проста, правильно? Сама вона ніяк не визначить своїх можливостей. У неї має бути ґуру: ґуру-падашрая — вона має прийняти притулок.

27:59Тому незалежність у духовному житті, власне, як і в будь-якій іншій сфері, — це найбільше зло. Саме звідси росте вся проблематика — нещирість. Спробуйте простежити цей зв’язок: через те, що я незалежний, я зрештою спотворюю релігію, якої дотримуюся. Розумієте? Незалежність, незалежність від ґуру означає незалежність від Крішни. Тому за формою це релігія, а по суті це може бути й не релігія.

28:43Суть практики — према-санкіртана

Суть вайшнавської практики в тому, щоб здійснювати према-кіртан. Навіть не према-кіртан, а према-санкіртану, према-нама-санкіртану — з любов’ю до Крішни. А коли людина по-справжньому любить Крішну, вона не може ненавидіти. Так діє справжня любов: той, хто любить, не може ненавидіти. Суть практики — здійснювати према-кіртан: з любов’ю повторювати святе ім’я Крішни. З любов’ю. І коли людина повторює святе ім’я... Ага, давайте навіть скажемо не «оспівує», а «вихваляє» святе ім’я, бо кірті буквально означає «прославляти». Кіртан: кір — це кірті, прославляти Бога. І коли ми співаємо маха-мантру Харе Крішна, ми прославляємо Бога. Тобто ми вимовляємо святе ім’я.

30:06І, звісно, відданим зараз стало дуже важко повторювати джапу. Ну, так уже ми влаштовані: домінує відповідна ґуна. Давайте зазирнемо собі в серце. Згадаймо досвід останнього тижня, досвід нашого повторення тієї кількості кіл, яку я щодня, щонайменше, повторюю. Проаналізуйте: чи було це солодке — зі сльозами на очах, з волосками на тілі, що стали дибки, — вихваляння Господа в Його прекрасній формі святого імені? Чи було таке оспівування, таке повторення? Ну, відповідь, гадаю, очевидна. «Шрімад-Бгаґаватам», Пісня друга, розділ третій, текст двадцять четвертий, якщо я не помиляюся:

32:09«Бгаґаватам» каже: це залізо попередньої гріховної діяльності. Тад ашма-сарам хрідаям — серце, яке не відчуває радості від процесу поклоніння Господу через повторення святого імені. Дурдайвам... нанураґах — любові немає. Тож питання: які в нас шанси, дорогі віддані? Що робити?

32:56Одна проблема: ми мало співаємо

І я вам зараз представлю аналітичні дані — скажу нескромно, мої. Я зрозумів це однозначно, просто однозначно. Я все це зрозумів, я цілком утвердився в розумінні цієї речі. Я навіть не знаю, чи ділитися з вами цією цілком таємною інформацією, — усе-таки це ж мої аналітичні дані, тут треба дотримуватися авторського права... Ну, насправді це не мої аналітичні дані. Просто я в цьому цілком переконався, утвердився в розумінні цієї простої речі. У нас у всіх лише одна проблема. Одна. Як ми бачимо, джапа нас особливо не рятує. Ну, чесно, віддані? Ми ж повторюємо — ну немає ось блаженства. Ну немає ж! Щодня ж повторюємо. Іноді добре, іноді щось булькає — окей. Але загалом немає, так?

34:22А страждань у житті — ну багато ж, правда? Скільки страждань, біди — Боже! Не припиняється: проблема на проблемі. Питання: що робити такому нещасному, знедоленому? Насамперед треба зрозуміти своє становище. Щоб проблема розв’язувалася, треба усвідомити своє становище. І тепер я ділюся з вами реалізацією. Зачекайте, не йдіть, — я вам зараз скажу найважливіше. Ми просто дуже мало — просто катастрофічно мало — співаємо Харе Крішна. Ось, будь ласка. Це висновок моєї аналітики, яку я провожу починаючи з 2006 року. Тепер я зробив ці висновки: ми просто катастрофічно мало беремо участь у справжніх кіртанах.

35:52Що таке справжній кіртан?.. Раса в умі. Раса — це сік. Уявляєте: ви ходите, а у вас у голові сік — полоще, мізки промиває. І не просто сік, а раса — екстатичний сік у всьому мозку. Як у матеріальному, так і в тонкому матеріальному тілі, в умі — там самий лише нектар, найсолодший: реалізація святого імені. Коли Махапрабгу здійснює кіртан, коли є кіртан, коли є нрітья — нрітья означає «танець»... Танець Махапрабгу — як Він танцював, золотий Господь! Як Він танцював! Харе Крішна. Ось тут це все описано, і, читаючи про це, слухаючи про це, розмовляючи про це, можна зануритися в цю расу. Воістину.

37:41Беда-кіртан Шрі Чайтаньї Махапрабгу

Знаєте, що пише Кавіраджа Ґосвамі наприкінці цього розділу? Отже, ви готові, віддані? Слухайте. Читаю... Ну як, не нектар? Хіба ви не розумієте бенгалі? У нас ґаудія-вайшнавська традиція, а ґауда означає «Бенгалія». Це я так, щоб трохи розбудити тих, хто задрімав. Наприкінці цього прекрасного розділу — який номер? Одинадцятого, так? — Мадг’я-ліли він пише: еі та кахілун... «Я розповів ці речі». А розповідав він про те, як Махапрабгу... Там багато чого описано, зокрема як Махапрабгу проводив кіртан з відданими, танцюючи довкола храму, обходячи Господа Джаґаннатху в Джаґаннатха-Пурі. Розділ називається «Беда-кіртан».

39:32І який це був шалений кіртан! Харе Крішна. Шалений, шалений, найвищою мірою, абсолютно шалений кіртан! Вісім мріданґ, 32 пари каратал, чотири групи відданих, які співають дуже гучно, у великому блаженстві, з величезним ентузіазмом, танцюють — танцюють і співають.

40:18Махараджа Пратапарудра — це історична особа. Історики, які вивчають Індію, чудово знають це ім’я, як і імена наваба Хусейн Шаха, Аурангзеба, наприклад, і так далі. Це все історично. Коли я кажу «історично», я маю на увазі, що в історичній науці ці імена добре відомі.

40:38Пратапарудра Махараджа правив тоді Оріссою. І ось він та інші жителі Джаґаннатха-Пурі... Це було 500 років тому, а індуси — однозначно найспівучіша нація. Вони з самого дитинства у свідомості Крішни, вони ж із самого дитинства співають славу Господу, оспівують святе ім’я, і вони знають, що таке співати з радістю, що таке щастя, блаженство. Навіть зараз, якщо ви кудись приїжджаєте — індуси, вони, звісно, зовсім інші, це очевидно. І коли вони співають кіртан — це ух! Стільки емоцій, стільки ентузіазму — просто вогонь!

41:20І всі ці... точніше, джаґаннатха-пурі-васі, жителі Джаґаннатха-Пурі, і цар, Махараджа Пратапарудра, споглядаючи такі кіртани, дивувалися: «Як таке можливо? Стільки любові, стільки щастя, стільки ентузіазму! І як гарно!» І в цю мить грають мріданґи, барабани, каратали, і Махапрабгу танцює, танцює, танцює. Стільки щастя! Чим іще ми займаємося — ось у чому питання?

42:09Наша невдача в тому, що, на жаль, ми маємо змогу взяти участь у чомусь подібному лише на фестивалях, п’ять днів на рік. П’ять днів на рік! Ми говорили про це з відданими — наприклад, обговорювали з Нітай-Каруною прабгу. Я зараз скажу від його імені, а він завжди сп’янілий любов’ю до Бога, завжди, бо він чистий відданий. Він каже: «Я не можу зрозуміти, чому все так улаштовано. Чому на недільних фестивалях ми співаємо лише годину кіртану? Як таке можливо? Година Харе Крішна — лише година!»

42:53Ну, насправді, якщо по-доброму, ця година — просто, знаєте, двигун розігріти. Тобто ще навіть не поїхали, просто щоб мастило трохи прогрілося. Я розумію, зараз уже настає епоха електромобілів, це факт. Віддані на початку зазвичай, знаєте, такі: тамас, раджас... ну, здебільшого тамас тисне, вуха ось так розплющені. (Сміх.) Яке там танцювати — за останній тиждень переглянув двадцять годин новин: «Як я можу зараз нормально танцювати? Ви що? Не до танців тепер, не до танців».

43:59Кіртан як молитва про благо всіх

А віддані розуміють, що, танцюючи й прославляючи Господа, вони приносять благо всьому Всесвіту — без винятку, всьому Всесвіту. Віддані моляться, як Прахлада Махараджа:

Свасті асту вішвасья — хай же будуть усі щасливі, хай будуть щасливі всі в усьому цьому Всесвіті. Кхалах прасідатам — хай усі злостиві живі істоти будуть щасливі. Кхала означає щось заздрісне, гнівне, огидне. Хай же й вони всі знайдуть задоволення. Приголомшлива молитва, насправді! Цією прекрасною молитвою постійно відкривають нама-хатту. Хай же вони думають про благо одне одного: шіва означає «благо», мітхах — «взаємно». Хай їхня медитація буде спрямована на взаємне благо. Але все це можливо, якщо Тобі, мій дорогий Господи, звершуватиметься ахайтукі бгаджана, тобто безкорисливе віддане служіння. Хай вони всі будуть щасливі, служачи Господу.

45:46Тому, коли віддані танцюють і оспівують, це не якесь хобі, спрямоване на те, щоб розважитися, відпочити. Це молитовний стан, лише молитовний стан. І тоді цей молитовний кіртан викликає всі потрібні екстатичні емоції. Кіртан Махапрабгу — це беда-кіртан. Він відбувся саме тоді, коли Чайтанья Махапрабгу повернувся з паломництва Південною Індією. Боже, Кавіраджа Ґосвамі описує, яка любов панувала в товаристві відданих, як віддані любили одне одного, як Махапрабгу любив відданих! Під час кіртану Він обіймав відданих, міцно пригортаючи їх до Себе, Він надихав їх оспівувати гучніше, гучніше.

46:27Кожному відданому здавалося, що Махапрабгу дивиться саме на нього. Це дивовижна здатність Господа і Його чистих відданих, святих: Він нікого не обділяє. І кожен відданий думав, що в нього цілком особливі стосунки з Махапрабгу. Вони танцювали, співали — і танцювали, і співали, грали на музичних інструментах, співали, танцювали, трішки спали, трішки їли. Бо після того, як закінчився беда-кіртан, служителі Господа Джаґаннатхи винесли багато маха-прасаду. Махапрабгу Сам, Своїми руками роздавав відданим маха-прасад. Віддані приймали цей маха-прасад із лотосових рук Чайтаньї, свого улюбленого Господа. Вони насолоджувалися маха-прасадом так, як це роблять віддані, — не язиком, а серцем.

47:31А потім, щойно прокинувшись, — одразу: «Крішна!» Це приписує «Харі-бгакті-віласа»: тільки встав — «Крішна!» Коли ти прокидаєшся, ти маєш одразу згадати святе ім’я Господа: «Крішна, Крішна!» — і одразу ж братися до діяльності, присвяченої Господу.

48:15А Пратапарудра почувався дуже обділеним, бо не був знайомий із Чайтаньєю Махапрабгу. Він просив, щоб віддані влаштували йому даршан. Цар — найперша людина в усій державі: багатство, влада — які можливості для проповіді харінами, які можливості! Але коли Сарвабгаума Бгаттачар’я, який, по суті, був ґуру Пратапарудри Махараджі... Він був придворним жерцем — це особлива категорія.

48:56Пратапарудра Махараджа дуже дослухався до Сарвабгауми Бгаттачар’ї — літньої людини, яка збожеволіла від любові до Чайтаньї Махапрабгу. Просто збожеволіла. Махапрабгу прийшов до нього, коли Йому було 24 роки, 24 роки. А Сарвабгаума Бгаттачар’я — великий пандит, що досконало знав усі ці священні писання. І він хотів спершу сам пролити милість на Чайтанью Махапрабгу — через духовне знання, вберегти Його від падіння. Та Махапрабгу явив йому Свою милість, і Сарвабгаума Бгаттачар’я, отримавши милість Чайтаньї Махапрабгу, просто збожеволів. Просто збожеволів від любові. І коли після цього Махапрабгу йшов — Він вирушав у паломництво Південною Індією, — Сарвабгаума Бгаттачар’я просто знепритомнів. Він утратив тяму, бо не бачив, як зможе існувати в розлуці з Господом.

50:03Домашнє завдання: більше кіртану

Так, до речі, ми ж цей текст так і не переклали: еі та кахілун прабгура кіртана-віласа — «я розповів», пише Кавіраджа Ґосвамі. Будь ласка, віддані, ось вам домашнє завдання до кінця вічності: читати й медитувати на зміст цього прекрасного одинадцятого розділу Мадг’я-ліли «Шрі Чайтанья-чарітамріти». Будь ласка. Ну ось на цьому тижні, який зараз починається, прочитайте його. Це неосяжно! Тим паче ви зараз почули ці слова: кіртана-віласа, тобто трансцендентні ліли Господа, Його ігри, Його розваги в кіртані. «Я щойно розповів про ці ліли», — каже Кавіраджа Ґосвамі.

50:47І кожен, хто це почує, — він каже: шуне, шуна означає «почути»... Знаєте, що отримує людина, якщо слухає цю історію, про яку я щойно розповів? Вона стане чайтаньєра даса: даса означає «слуга» — слуга Господа безпосередньо. Уявіть собі, яке величезне благословення ми отримуємо, просто слухаючи про це!

51:29Тому, сповнившись ентузіазму, треба щодня вставати рано вранці, дуже уважно повторювати святе ім’я, виконуючи свій обов’язок, свою дгарму — санатана-дгарму перед Господом, усіляко намагатися не критикувати відданих довкола себе, виявляти їм пошану і якомога більше брати участь у кіртанах. Більше! Господи, будь-яка ініціатива завжди вітається. Будь ласка, віддані, давайте ж ми з вами просто прикрасимо своє життя співом, танцем, грою на музичних інструментах. Усе це п’янить ум, усе це робить життя неймовірно солодким. Кожен атом тіла насолоджується життям — ось тоді по-справжньому. Так, можливо, першу годинку чи другу доведеться трохи розігріватися, але потім — гарантоване блаженство. Гарантоване.

52:56Тому, дорогі віддані, будь ласка, не пропускайте цієї воістину унікальної можливості — брати участь у кіртані. Хай кіртан стане інтенсивнішим, хай його буде просто більше. Більше! Просто кількістю братимемо. Для цього треба лише бажання й трішки рішучості. Бо коли ґуна невігластва трохи розчавила нас, звісно, знадобиться якийсь час, щоб отямитися. Але кіртан — це диво, у товаристві відданих, у товаристві відданих-ентузіастів. Шріла Прабгупада кі джай! Якщо у вас є якісь доповнення чи запитання, дорогі віддані, — будь ласка.

53:44Запитання про мелодії Махапрабгу

ЗапитанняПрабгу, чи відомі мелодії, які співав Чайтанья Махапрабгу? Я чув, що є деякі традиційні мелодії, які ми співаємо, — наприклад, на ґаура-араті, ранкова мелодія після ґуру-пуджі. Я чув, що ці мелодії походять ще звідти, з тих часів. Це я чув від Бріджи прабгу, коли ми з ним спілкувалися на цю тему. Може, прабгу, ви щось скажете про мелодії, що збереглися з часів Махапрабгу?

55:24(Хтось із відданих згадує фільм «Надер Німай».) А, так-так-так, ось цей фільм — чорно-білий, чудовий фільм, раджу подивитися. Там справді ці мелодії — традиційні. Я теж чув про те, що в цьому фільмі використано традиційні мелодії. Узагалі, звісно, кіртан — це наше життя, наша душа. Ну що, віддані, на цьому завершимо. Щиро дякую вам за вашу увагу. Зараз ми перейдемо до араті й молитимемося про те, щоб цей кіртан не закінчувався.