Реінкарнація: правда чи вигадка?

Чи існують незаперечні докази реінкарнації? Стародавні Веди перевертають наші уявлення про життя до та після смерті. Виявляється, всі релігії світу говорять про реінкарнацію, але не всі люди правильно розуміють цю інформацію. Ви й далі хочете губитися в питаннях про смертність тіла і вічність душі? Краще розберімося разом, що ж таке реінкарнація насправді.

Слово «реінкарнація» з’явилося в англійській мові приблизно 150 років тому. Саме тоді вчення Вед з Індії почало поширюватися на Заході.

Багато людей сліпо відкидають факт існування реінкарнації, навіть не намагаючись хоч трохи розібратися, на чому ґрунтуються твердження про її реальність чи нереальність. Вони думають, що реінкарнація — це щось, притаманне східним релігіям. Але поняття реінкарнації є фундаментальним для всіх релігійних систем.

Реінкарнація у світових релігіях

Реінкарнація пов’язана з таким поняттям, як «вічність душі». Подумайте, адже всі релігійні системи світу визнають факт існування вічної душі. І це не просто теорія. Усвідомлення вічності душі — це досвід багатьох людей, набутий у різні часи, на різних континентах, незалежно від належності до тієї чи іншої релігії. Хтось має власний досвід зустрічі з безсмертною душею, цілком реально усвідомлюючи цей факт. Хтось покладається на досвід інших людей, приймаючи на віру вічність свого існування. Але це вже деталі. Головне — люди різних релігій вірять у життя після смерті.

Тіло — тимчасове. Душа, що живе в тілі, — вічна. Вона не вмирає, коли вмирає тіло. Душа живе далі. Це і є основна суть реінкарнації. Християни, мусульмани, іудеї, індуїсти, а також послідовники багатьох інших релігій — усі вірять у життя душі після смерті тіла. За статистикою, релігійних людей на нашій планеті більшість. Це означає, що мільярди людей вірять у реінкарнацію. Просто вони використовують інші слова для її визначення, як, наприклад, загробне життя або життя після смерті. Отже, принципи реінкарнації закладено в усіх ученнях, які говорять про вічність душі.

Запитання та відповіді про реінкарнацію

Хтось може заперечити: «Я визнаю життя душі після смерті тіла. Але я не визнаю реінкарнацію. Реінкарнація — це повторне втілення саме в цьому світі». Якщо ви визнаєте, що душа вічна і живе далі після смерті тіла, тоді дайте відповіді на такі запитання:

Що таке душа?
Який вигляд має душа?
Як душа живе у своєму тілі?
Якщо душа жила в цьому тілі, то чи живе вона після смерті далі без тіла, чи отримує нове тіло?
Чи існувала вічна душа до народження тіла? Але ж вічне — це те, що не має ні початку, ні кінця. Як тоді вічне (душа) може мати початок (народження)?
Якщо з народженням у цьому світі починається життя душі, то чому хтось народжується здоровим і багатим, а хтось бідним і хворим?
Чи видається справедливою концепція вічного пекла? Невже у душі, яка схибила в цьому житті і піддалася гріху, вже немає можливості змінити ситуацію і вона буде «горіти в пеклі» нескінченно?

Відповіді на всі ці запитання цілком виразно викладено в «Бгаґавад-ґіті» та інших ведичних писаннях. Там сказано, що душа може знову народитися на цій планеті, може потрапити до раю або пекла, а потім знову повернутися на Землю. Усе залежить від її вчинків (карми). Кожен має свободу вибору: бути грішником чи праведником. Якщо душа помилилася, їй справді доведеться відбути покарання на нижчих планетах (слово «ад», тобто «пекло», походить від санскритського ада, що означає «внизу»). Але при цьому кожна душа має шанс зробити ще одну спробу виправитися. А потім ще одну. І ще… Відбувши покарання в пеклі, душа може знову народитися в людському тілі.

Де описано всю правду про реінкарнацію?

Виникає запитання: «Виходить, що ті релігії, які не визнають можливості знову народитися на нашій планеті, є хибними?» Релігія — це наука, яка вчить любити Бога. Якщо релігія вчить чогось іншого, це не релігія.

Деякі люди мають могутній розум і логіку, тому потребують глибокого філософського аналізу. Їм цікаво знати всі деталі науки про душу й тіло. Саме для таких людей існують такі системи пізнання, як санкх’я-йоґа (аналітична релігія).

Санкх’я-йоґа — це одне з ведичних учень, призначене для надто допитливих умів, логіків. Коротко суть цього вчення міститься в другому розділі «Бгаґавад-ґіти», аж до тридцять дев’ятого вірша, де сказано: еша̄ те ’бгіхіта̄ са̄н̇кхйе, «Щойно тобі було дано науку санкх’ї».

Аналітична релігія (санкх’я-йоґа) пояснює, як душа може отримувати нові тіла. Комусь це цікаво і робить його ближчим до мети всіх релігій — любові до Бога. Але це не означає, що досягти цієї мети можуть лише ті, хто йде шляхом санкх’ї. Досягти мети всіх релігій — любові до Бога — може будь-яка щира людина. Це підтверджує «Бгаґавад-ґіта» (9.32):

БҐ 9.32

māṁ hi pārtha vyapāśritya
ye ’pi syuḥ pāpa-yonayaḥ
striyo vaiśyās tathā śūdrās
te ’pi yānti parāṁ gatim

О сину Пр̣тги, ті, що знайшли пристановище в Мені, нехай вони будуть навіть ницого походження — жінки, ваіш́йі (торговці) і ш́ӯдри (робітники) — всі вони зможуть досягти вищої мети.

Тому деякі священні писання дуже детально розглядають питання про реінкарнацію, а інші не надають цьому особливого значення. Наприклад, Веди приділяють особливу увагу феномену переселення душі.

Наукові докази існування реінкарнації

Під час вивчення цього питання ми знаходимо факти з життя, які доводять існування реінкарнації. Вчений Ян Претимен Стівенсон присвятив себе вивченню паранормальних явищ. Він був головою відділення неврології та психіатрії в медичному коледжі Університету Вірджинії, а потім став професором психіатрії на кафедрі імені Карлсона. Професор — звучить солідно. Цей вчений у 1960 році випустив статтю під назвою «Свідчення про виживання свідомості, взяті зі спогадів про попередні втілення».

Стівенсон спеціалізувався на випадках дитячих спогадів про минуле життя, оскільки у свідомості дітей зазвичай ще немає міцного психологічного бар’єру, і вони краще, ніж дорослі, піддаються методам, що відкривають перед людиною її минуле життя. До 1987 року в архівах Стівенсона зібралося близько 3000 випадків такого типу, і трохи більше половини цих випадків вважаються доведеними, тобто спогади дитини про минуле життя в цих випадках отримали цілком вагоме підтвердження.

Чому тоді всі люди не пам’ятають свої минулі життя? У стародавніх писаннях, таких як «Махабгарата» і пурани, сказано, що випадки спогадів про свої минулі життя досить рідкісні. Згадайте, що ви робили в цей же час рівно тиждень тому, з точністю до хвилини. У якому місці ви були? Про що думали або говорили? Вийшло? Так влаштований цей світ — з часом усе забувається. І в цьому теж є свій сенс, але це вже інша тема.

Отже, що ж таке реінкарнація?

Тож реінкарнація — це закон усесвіту. Науковці підтверджують це. Усі без винятку релігії торкаються цього поняття, говорячи про вічність душі та тлінність тіла. Деякі писання з подробицями говорять про реінкарнацію, деякі — без деталей. Це неважливо. У цьому питанні немає кращих і гірших. Просто десь є більше інформації, а десь — менше. Вчення про реінкарнацію не є основною метою релігії. Тому в деяких релігіях його ігнорують. Так розвіюються всі суперечності.

Ом Тат Сат