Екадаші — як правильно постити, щоб отримати найбільше благо

Ведична література описує день екадаші як священний, а тому особливо сприятливий для звершення духовної діяльності, благодійності та аскез. Як правильно постити в екадаші і для чого це потрібно? Відповіді в статті Veda Центру.

Екадаші по-іншому називають Харівасара, що означає «День Бога». Також екадаші називають махотсава, що означає «Велике свято».

Екадаша буквально означає «одинадцять» (санскритське слово ека означає «один», а даша означає «десять»). Таким чином, екадаші — це одинадцятий день після повні й одинадцятий день після молодика. Якщо проводити цей день правильно, людина отримує велике благо: очищає свідомість, посилює відданість Богові, усуває перешкоди на своєму життєвому шляху, а також отримує безліч інших благословень, таких як здоров’я, гроші тощо.

Що дає піст в екадаші? Як правильно постити і для чого

У «Брахма-вайварта-пурані» (цитується в «Бгакті-расамріта-сіндгу» 1.2.109) сказано:

sarva-pāpa-praśamanaṁ puṇyam ātyantikaṁ tathā
govinda-smāraṇaṁ nṝṇām ekādaśyām upoṣaṇam

«Дотримуючись посту в екадаші, людина знищує всі гріхи, здобуває величезне благочестя, а також розвиває здатність пам’ятати про Верховного Господа».

Як правильно постити в екадаші? Існують різні рівні посту. Дуже багато різних рівнів описано у справжніх ведичних джерелах. Людині слід вибрати той рівень, який їй під силу. Не слід брати вищий чи нижчий рівень. Якщо самому складно визначити рівень, можна порадитися з кимось, хто розбирається в цій темі краще. Слід пам’ятати, що в давнину люди були духовно значно сильнішими за сучасних. Вони могли виконувати суворі аскези, тримати тривалі пости і при цьому чудово виконувати свої обов’язки.

Якщо піст позбавляє людину сил, роблячи її недієздатною, тоді постити не варто. Великий святий, Бгактівінода Тхакур, у своєму творі, що має назву «Джайва-дгарма», пише: «Тим, хто не здатний дотримуватися посту в екадаші, дозволяється вживати певну їжу».

Вивчаючи стародавню літературу щодо постів, потрібно приймати ті правила, які рекомендують сучасні вчителі. Не потрібно через піст виявляти свою гординю і звершувати подвиги, які іншим не до снаги, виставляючи напоказ свої здібності. Піст покликаний знизити градус гордості, а не підвищувати його. Це важливо знати тим, хто хоче правильно постити в екадаші.

Три рівні посту в екадаші: як правильно постити

Шріла Прабгупада для західних послідовників ведичної культури є фундаментальним ґуру. Саме він відкрив Веди в традиційному вигляді західному світу. Тому потрібно приймати приписи Вед щодо екадаші крізь призму вчення Шріли Прабгупади і ніяк інакше.

Зараз ми розглянемо рівні посту в екадаші по черзі.

Перший рівень посту в екадаші: вегетаріанство і відмова від зернобобової їжі

Найперший рівень дотримання посту в екадаші — це відмова від м’ясних продуктів (сюди входять риба і яйця), сексу, зерна і бобів.

У «Курма-пурані» сказано:

kāṁsyaṁ māṁsaṁ masūrañ ca caṇakaṁ koradūṣakān
śākaṁ madhu parānnañ ca tyajed upavasan striyam

«Дотримуючись посту, людина не повинна їсти з мідного посуду, їсти м’ясо, льон, горох, вид рису, що має назву кора, шпинат, мед, їсти чужу їжу, а також вступати в статеві стосунки».

Якщо людина хоче отримати мінімальне благо в день екадаші, їй слід узяти на себе аскезу утримання насамперед від м’ясних продуктів, зернобобових, а також від сексу. Будь-яка цивілізована людина здатна відмовитися на один день від цих речей. Відмова від сексу охоплює також хтиві погляди на жінку, дотики до неї чи фривольні розмови.

Поширеним фейком є думка про те, що в день екадаші в зернобобові продукти входить якась негативна енергія. Однак такої інформації в джерелах, що заслуговують на довіру, не знайдено. Приміром, Божествам у храмах у день екадаші підносять їжу, яка містить зерно і боби. Отже, від зерна і бобів відмовляються не через те, що в ці продукти входить якесь зло. Ні. Просто через відмову від цих продуктів людина здійснює аскезу, практикує самоконтроль.

Деякі джерела наказують відмовлятися в екадаші від носіння нового одягу, косметики, коштовностей тощо. Однак Шріла Прабгупада та інші святі для сучасних західних людей таких порад не давали. Як би там не було, цього дня потрібно намагатися утримуватися від різних видів гріховної діяльності, бути уважнішими до своїх учинків і слів. Усе це сприймається як аскеза в екадаші, а отже, приносить благо.

Не слід цього дня відвідувати кіно, кафе, розважальні заходи тощо. Слід спілкуватися зі святими, практикувати молитву, поклоніння Богові та вивчати богоодкровенні писання, як-от «Бгаґавад-ґіта». Пустопорожні розмови, залипання в соцмережах, перегляди безглуздих відео, близьке спілкування з атеїстами, флірт із протилежною статтю — усе це в екадаші слід виключити. Адже можна один день обійтися без цього? Це зовсім не складно. Уже наступного дня людина безсумнівно відчує просвітлений стан свідомості, радість та ентузіазм.

У «Бгавіш’я-пурані» сказано, що в екадаші особливо сприятливо практикувати прощення, правдивість, милосердя, мовчання та інші якості. Спробуйте хоча б один день взагалі не брехати. І вже наступного дня оцініть свій стан.

Також сказано, що в екадаші не слід надто часто пити воду і спати вдень.

Усі священні писання сходяться в одній думці. Найважливіше в день екадаші — це намагатися посилити своє поклоніння Богові. Це найважливіша настанова Вед щодо екадаші. Кожен, перебуваючи на своєму рівні, може зробити для Бога щось більше, ніж зазвичай.

Другий рівень — зовсім відмовитися від їжі (або від їжі та води)

Якщо людина здатна утримуватися в екадаші від їжі або навіть води, їй слід це зробити. Як мінімум, регулярний піст корисний для здоров’я. Людина може спробувати, що в неї виходить, на який рівень вона тягне. Усі, хто тримає сухий піст в екадаші, сходяться на думці, що спочатку, перші кілька місяців, важко без води та їжі. Однак потім, якщо робити це регулярно, тримати піст стає значно простіше. Пам’ятайте, якщо людина хвора, якщо вона і без посту знесилена, з такої людини попиту менше. Не слід себе катувати. З цього приводу в «Бгаґавад-ґіті» (17.19) сказано:

mūḍha-grāheṇātmano yat
pīḍayā kriyate tapaḥ
parasyotsādanārthaṁ vā
tat tāmasam udāhṛtam

Аскеза, до якої вдаються із дурості, і яку супроводжує самокатування, або яке приносить шкоду й призводить до загибелі інших, належить до ґун̣и невігластва.

Третій рівень — повний піст плюс нічне пильнування

У «Харі-бгакті-віласі» міститься безліч різноманітних висловлювань із ведичної літератури, де прославляється нічне пильнування. Там є твердження на кшталт: «Той, хто не пильнує вночі в екадаші, подібний до мерця, хоч і дихає». Як ставитися до подібних тверджень тому, хто не здатен на нічні пильнування? Цікаво, що в православній традиції ченці старанно практикували нічні пильнування, піст і молитву.

Зверніть увагу, що саме ченці практикували регулярні нічні пильнування. Не спати всю ніч, повністю занурившись у молитву, співи та іншу релігійну діяльність, для багатьох буде штучною імітацією життя святого. Я особисто обговорював питання нічних пильнувань зі святими нашого часу. Вони не рекомендують це робити. У кого є сильне бажання, спробуйте. Не забудьте тільки отримати на це благословення свого наставника. Інакше можна стати жертвою гордині й замість духовного прогресу отримати деградацію.

У зв’язку з темою, яку ми розглядаємо, нам слід взяти до уваги слова великого святого Бгактівіноди Тхакура. У своїй праці «Чайтанья-шікшамріта», 2.5, Бгактівінода Тхакур писав:

Шріла Прабгупада для своїх учнів щодо дотримання екадаші наголошував на тому, що важливий не піст, як утримання від їжі, а багаторазове повторення святого імені Бога. Очевидно, що Шріла Прабгупада не надавав особливого значення утриманню від їжі, води, а тим паче нічному пильнуванню в екадаші. Він вважав найважливішим у цей день повторювати і співати святі імена Бога. Водночас Шріла Прабгупада надихав своїх послідовників вживати менше їжі цього дня. Іноді він говорив, що добре провести екадаші на фруктах. Чудово, якщо людина здатна тримати піст згідно з цими рекомендаціями Шріли Прабгупади.

Тож людина може в екадаші утримуватися тільки від м’яса, зерна, бобів і намагатися більше поклонятися Богові. Якщо здатна, може постити без їжі й води, якщо ні — може не постити. Вона також може постити, наприклад, до обіду. Хоча писання прямо про це не кажуть, деякі авторитети так чинять: до обіду нічого не їдять, а о 12:00 або пізніше їдять їжу без зерна і бобів.

Початок і правильне переривання посту

Виходити з екадаші потрібно правильно, в певний проміжок часу. У народі це називають «розговітися». Цікаво, що англійське слово breakfast («сніданок») буквально означає «перервати (break) піст (fast)». Якщо людина тримала сухий піст, то виходить із нього, випивши води; якщо ж утримувалася від зерна та бобів — то скуштувавши такої їжі. Слід урахувати, що Шріла Прабгупада не наставляв своїх послідовників виходити з посту в точний час. Отже, він не вважав це важливим. Тому ми не будемо детально розбирати це питання в цій статті.

Почати обітницю можна з такої мантри:

ekādaśyāṁ nirāhāraḥ sthitvāham apare ’hani
bhokṣyāmi puṇḍarīkākṣa śaraṇaṁ me bhavācyuta

«О непогрішний Господи, чиї очі подібні до пелюсток лотоса! Цього екадаші я утримуватимусь від їжі й триматиму піст. Тож нехай я цілком і повністю прийму притулок у Тебе».

Завершити обітницю можна такою мантрою:

ajñāna-timirāndhasya vratenānena keśava
prasīda sumukho nātha jñāna-dṛṣṭi-prado bhava

«Дорогий Господи! Я засліплений темрявою невігластва й не бачу речей такими, якими вони є. Будь ласка, будь задоволений моєю обітницею і даруй мені можливість дивитися на світ крізь призму духовного знання».

Ці мантри мають рекомендаційний характер. Ви можете просити Бога про благословення так, як умієте. Дуже важлива щирість.

Піст на Пандава екадаші

Є історії з «Брахма-вайварта-пурани» про славу екадаші. Ці історії широко розійшлися серед сучасних послідовників Вед, які намагаються дотримуватися екадаші. Особливої популярності цим історіям додало те, що вони містяться в застосунках для смартфонів.

Про славу Пандава екадаші ми знаємо саме з «Брахма-вайварта-пурани». Згідно з цим джерелом той, хто не дотримувався екадаші впродовж року, може тримати сухий піст лише в цей день і так здобути благо від дотримання всіх екадаші в році. Але чи заслуговує це джерело на довіру? Давайте розберемося.

Слід мати на увазі, що «Брахма-вайварта-пурана» вважається однією з маха-пуран. «Падма-пурана» зараховує її до категорії раджасіка-пуран. «Брахма-вайварта-пурана» — це справжнє джерело трансцендентного знання. Але чи знаєте ви, що існують різні редакції цієї Пурани? Різні редакції означає, що існують різні книги, різного змісту, але з однаковою назвою «Брахма-вайварта-пурана». Яка з редакцій правильна, а яка ні? Ви не можете купити в магазині книжку під назвою «Брахма-вайварта-пурана» і бути цілком певними, що це не підробка. Тоді як можна зрозуміти, що це не підробка? Відрізнити підробку від оригіналу можна тільки завдяки експертній думці.

Експерти в галузі ведичної літератури — це великі вчителі минулого, ачар’ї. Ніхто з попередніх ачар’їв, починаючи зі Шріли Прабгупади, не цитував історії про екадаші з «Брахма-вайварта-пурани».

Чи варто довіряти сучасній інформації про Пандава екадаші?

Справжність сучасних історій з «Брахма-вайварта-пурани» про екадаші викликає великі сумніви. Також вельми сумнівним є зміст цих історій, які викладено в дусі відвертої карма-канди, тобто поверхневої, матеріалістичної релігії. Таку релігію «Шрімад-Бгаґаватам» називає кайтава-дгармою — релігією, що має матеріальні цілі. Дгармах проджджгіта-кайтаво ’тра. «Ця „Бгаґавата Пурана“, відкидаючи будь-яку засновану на матеріальних мотивах релігійну діяльність, проголошує найвищу істину, що її здатні зрозуміти віддані, цілковито чисті серцем» («Шрімад-Бгаґаватам» 1.1.2).

Мої дослідження теми Пандава екадаші привели мене ось до чого. Серед західних людей звичай особливим чином проводити Пандава екадаші завівся приблизно наприкінці 70-х років XX століття, після відходу Шріли Прабгупади.

Важливо зазначити, що тримати піст і молитися — це дуже добре. Однак, як кажуть християни, послух вищий за піст і молитву. Це означає, що ми повинні суворо дотримуватися вчення парампари і приймати тільки те, що засвідчили ачар’ї минулого. Якщо не робити цього, з часом все буде спотворено і знищено. Своє ставлення до Пандава екадаші слід формувати крізь призму вчення Шріли Прабгупади. Так буде правильно, послідовно і смиренно. Шріла Прабгупада у своїх настановах розповів, як правильно постити в екадаші. Додавати до цього щось своє не має сенсу.

Де ще йдеться про силу Пандава екадаші?

У «Харі-бгакті-віласі» згадується Бгіма екадаші (віласа 14, тексти 174–182). Там наведено діалог із «Матсья-пурани» між Брахмою і Шрі Махешварою.

Брахма запитує: «Чи є невелика аскеза, за допомогою якої можна здобути здоров’я і гроші?» У відповідь на це запитання сказано, що Господь дав Бгімі таку пораду: «Якщо ти не можеш дотримуватися обітниць на аштамі, двадаші і чатурдаші, тоді ти можеш дотримуватися певних правил (ужито санскритські слова відгі і врата)». Що це за правила, ми не знаємо, бо автори «Харі-бгакті-віласи» у 182-му тексті вказали: «Подробиці шукайте в „Матсья-пурані“».

15-та віласа «Харі-бгакті-віласи» (починаючи з тексту 19) прославляє Нірджала екадаші. Там наведено посилання на «Падма-пурану».

Бгіма питає мудреця В’ясу (текст 19): «Я не можу постити (упавасе)? Що мені робити? Якої обітниці (вратам) я можу дотримуватися, щоб здобути багато плодів (баху-пхалам)?»

Відповідаючи на це запитання, В’яса порадив Бгімі постити без води на екадаші світлої половини місяця Дж’єштха, а також, що важливо, дав конкретні вказівки, як правильно дотримуватися цього екадаші. Наприклад, крім сухого посту в цей екадаші, потрібно перед початком посту виголосити спеціальні мантри, протягом дня екадаші поклонятися золотому Божеству, не спати всю ніч, танцюючи перед Божеством. Наступного дня, у двадаші, потрібно правильно вийти з посту, зокрема поклонятися Божеству, роздати брахманам воду, золото та інші дари, нагодувати брахманів і тільки потім відпити води та прийняти їжу. Тоді обітниця буде завершеною.

Як нам слід сприймати настанови про екадаші з «Харі-бгакті-віласи»?

Опис Бгіма екадаші (Пандава екадаші), наведений у «Харі-бгакті-віласі», авторитетний і заслуговує на повну довіру. Цей же екадаші називається нірджала екадаші, що можна перекласти як «екадаші без води». Якщо людина здатна тримати сухий піст і пильнувати всю ніч у цей екадаші, це може принести їй матеріальні та духовні блага від дотримання всіх екадаші протягом року.

У «Харі-бгакті-віласі» (15.22) сказано, що якщо людина дотримується цього екадаші, вона отримує благо від виконання 12 обітниць на двадаші. У 25-му вірші 15-ї віласи цитується «Падма-пурана»:

saṁvatsarasya yā madhye ekādaśyo bhavanti hi
tāsāṁ phalam avāpnoti putra me nātra saṁśayaḥ
iti māṁ keśavaḥ prāha śaṅkha-cakra-gadā-dharaḥ

«Дорогий сину, плід дотримання екадаші протягом року можна отримати, дотримуючись нірджала-екадаші. У цьому немає сумнівів, бо це я дізнався від Верховного Господа».

В англійській і російській версіях «Харі-бгакті-віласи» під час перекладу цих текстів припустилися помилок. Тут наведено правильний переклад. Тим, хто не знає хоча б основ санскриту, не рекомендується самостійно вивчати «Харі-бгакті-віласу», бо в перекладах дуже багато помилок.

Також слід узяти до уваги слова про «Харі-бгакті-віласу», які написав Шріла Прабгупада в коментарі до «Шрі Чайтанья-чарітамріти» (Мадг’я, 1.35): «Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тхакур пише, що регулятивні принципи відданого служіння, сформульовані Ґопалою Бгаттою Ґосвамі, не повною мірою відповідають принципам філософії вайшнавів. Насправді Ґопала Бгатта Ґосвамі лише коротко виклав регулятивні принципи вайшнавів, докладно описані в „Харі-бгакті-віласі“. На думку Шріли Бгактісіддганти Сарасваті Ґосвамі, суворо дотримуватися „Харі-бгакті-віласи“ — значить неухильно дотримуватися вайшнавських ритуалів. Бгактісіддганта Сарасваті стверджує, що фрагменти праці Ґопали Бгатти Ґосвамі, в основу яких покладено текст „Харі-бгакті-віласи“, написані під впливом смарта-самаджі, доктрини кастових брахманів. Тому з праці Ґопали Бгатти Ґосвамі дуже важко видобути конкретні вказівки для вайшнавів».

Таким чином, настанови «Харі-бгакті-віласи» слід сприймати крізь призму вчення Шріли Прабгупади, Бгактісіддганти Сарасваті, Бгактівіноди Тхакура та інших великих святих учнівської послідовності. Це дуже важливо. Вони не виділяли Пандава екадаші як щось особливе і не надихали своїх послідовників тримати в цей екадаші сухий піст. Вони говорили: якщо людина може, нехай постить, якщо не може, значить, постити немає потреби. Тож усі, хто може дотримуватися екадаші, повинні цього дня тримати сухий піст. А хто не може, тому слід щонайменше відмовитися від зерна і бобів.

Висновки про дотримання посту в екадаші

1. Дотримуватися екадаші завжди добре, чи то Пандава екадаші, чи то якийсь інший екадаші.
2. Найважливіше в екадаші — це намагатися примножити своє поклоніння Богові. Якщо є здатність робити це через відмову від їжі і води, тоді потрібно це робити, якщо ні, значить не потрібно. Зокрема і в Пандава екадаші.
3. Повним екадаші вважається, якщо людина не просто утримувалася від води та їжі. Повним вважається піст, якщо людина правильно в нього увійшла, тобто правильно дотримувалася дашамі (день перед екадаші), тримала сухий піст в екадаші, а також 24 години присвячувала Богові й не спала всю ніч. Крім того, вона повинна правильно вийти з екадаші в двадаші (день після екадаші), зокрема не спати вдень у двадаші й заснути тільки ввечері, наприкінці двадаші. Приблизно так виглядає повний піст в екадаші. Це ще далеко не всі правила, є ще багато приписів. Просто тримати сухий піст — це часткове, не повне дотримання екадаші. Про це важливо пам’ятати, зокрема й у Пандава екадаші.
4. Немає повної впевненості в тому, що «Брахма-вайварта-пурана» дійшла до нас у неспотвореному вигляді. Тому історії з цієї Пурани можна піддати сумніву. Описи різних екадаші містяться також у сучасних версіях «Падма-пурани». Справжні ці історії чи ні, складно сказати, бо немає повної впевненості в тому, що сучасні версії «Падма-пурани» не спотворені. Наприклад, «Дамодараштака», про яку ми дізналися від Санатани Ґосвамі і яка має міститися в «Падма-пурані», у сучасних версіях цієї Пурани відсутня. Це означає, що редакція «Падма-пурани», якою користувався Санатана Ґосвамі, і сучасна редакція «Падма-пурани» відрізняються одна від одної.

Пандава екадаші — особливий день у році? Чи все-таки ні?

Отже, з одного боку немає нічого поганого в тому, що люди виокремлюють Пандава екадаші як щось особливе, свого роду духовну акцію. Хоча б раз на рік люди надихаються робити щось більше, ніж зазвичай. Це здорово! Водночас, для збереження ведичної традиції (парампари) в неспотвореному вигляді, нам дуже важливо робити те, що робили великі вчителі минулого. Тільки так можна досягти досконалості. У зв’язку з цим процитую відомий вірш із «Махабгарати» (Вана-парва, 313.117), слова, які виголосив Махараджа Юдгіштхіра:

tarko ’pratiṣṭhaḥ śrutayo vibhinnā
nāsāv ṛṣir yasya mataṁ na bhinnam
dharmasya tattvaṁ nihitaṁ guhāyāṁ
mahājano yena gataḥ sa panthāḥ

«Логіка неспроможна. Той, хто не має своєї, відмінної від інших, точки зору, не може вважатися великим мудрецем. У Ведах багато розділів, і, просто вивчаючи їх, неможливо знайти істинний шлях, що приводить до розуміння принципів релігії. Справжній сенс релігійних заповідей прихований у серці безгрішного святого, який осягнув природу духу. Тому священні Веди свідчать, що необхідно обрати той шлях удосконалення, який указують великі ачар’ї, махаджани».

Офіційного українського перекладу цього тексту на Vedabase ще немає.