Шастри · 9 хв читання
«Бгаґавад-ґіта»: 10 уроків, що змінюють життя
Суть «Бгаґавад-ґіти» в десяти уроках: з чого починається бесіда Крішни й Арджуни та що вона каже про душу, обов’язок, карму, три ґуни й любов до Бога.
«Бгаґавад-ґіта» — це дуже мудра книга. Якщо ви поки що не маєте часу читати її повністю, але хочете коротко і по суті почути її зміст, або ви читали «Бгаґавад-ґіту», але відчуваєте потребу пізнати її глибше, тоді вам буде цікаво дочитати статтю до кінця.
Існують найдавніші писання під назвою Веди. Вони складені найдавнішою мовою — санскритом. Якщо ви візьмете великий ангар і спробуєте заповнити його книгами, то навряд чи помістите туди всі Веди. Це неймовірно велике знання.
Як вивчити Веди, не читаючи їх?
Якщо покласти на одну чашу терезів Веди, а на іншу одну тільки «Махабгарату», то «Махабгарата» переважить. Про це говорить Джіва Ґосвамі — найбільший знавець Вед. Вивчаючи «Махабгарату», ви можете зрозуміти всі Веди, а отже, досягти в житті процвітання.
Але «Махабгарата» — це теж чималий обсяг інформації. 100 тисяч текстів санскритом! Вона оповідає про події, які відбувалися п’ять тисяч років тому. Там розповідається про те, як між двоюрідними братами виник конфлікт. Вони не могли дійти згоди, хто має стати імператором Землі.
Одні з братів були благочестивими, інші — злими. З благочестивих ми виокремимо Арджуну, а серед злих — Дурйодгану. Деталі історії можете подивитися в серіалі «Махабгарата».
Наразі ж головне — засвоїти, що з одного боку конфлікту опинився шляхетний Арджуна, з іншого — злий Дурйодгана. За кожним із них стоїть величезна армія.
І ось вони стоять на полі битви, готові вступити в бій. Нерви на межі. Емоції зашкалюють. Ситуація обтяжується тим, що в армії Дурйодгани волею долі опинилися люди, які дуже дорогі Арджуні й мають для нього великий авторитет: його рідний дід Бгішма і вчитель Дрона. Тож Арджуна впадає у відчай: «Як я можу випускати стріли в тих, кого я маю обожнювати?» Саме з цього моменту починається «Бгаґавад-ґіта».
Отже, перше, що ви маєте засвоїти: «Бгаґавад-ґіта» — це частина «Махабгарати». Іншими словами, це 700 текстів, узятих із «Махабгарати». І починається вона з моменту шокового стану Арджуни. До речі, в санскриті є таке слово «шока», яке перекладається як «страждання».
Що робити в безвихідній ситуації?
Якщо ви читали «Бгаґавад-ґіту», то напевно стикалися з проблемою великої кількості імен у першому розділі. Нічого страшного. Можете сміливо переходити до другого розділу. Головне — зрозуміти, що Арджуна опинився в безвихідному становищі, в шоці. Від цього його ноги підкошуються, у горлі пересихає, руки опускаються, а з очей ллються сльози.
Колісницею зневіреного Арджуни керує його друг, Крішна. Арджуна розумів, що Крішна — це не звичайна особа. Він неймовірно мудрий і вже не раз допомагав Арджуні в дуже складних життєвих ситуаціях. Але цього разу ситуація була для Арджуни найскладнішою в житті. Він зрозумів, що його остання надія — це мудрість Крішни.
Тому в другому розділі Арджуна звертається до Крішни. Але вже не як до друга, а як до ґуру: «Я повністю збитий з пантелику. Тож поясни мені, як я маю чинити?»
Мабуть, це найважливіший урок «Бгаґавад-ґіти». Кожному з нас у житті потрібна мудра людина, яка допоможе своїми порадами в найскладніших життєвих ситуаціях. У вашому житті є такі люди? Якщо так, вам нечувано пощастило.
Ми повинні битися до кінця
Отже, «Бгаґавад-ґіта» — це діалог між зневіреним Арджуною і його вчителем, Крішною. Арджуна ставить своєму вчителеві запитання, а Крішна відповідає. Протягом усієї Ґіти Крішна надихає Арджуну битися. «Арджуно, ти — воїн. Ця війна — твій священний обов’язок. Тож вставай і бийся! Вставай і бийся!»
При цьому — увага! — Крішна вибудовує ланцюжок аргументів, чому Арджуна повинен вступити в бій. Аргументи Крішни, що спонукають Арджуну до бою, — це і є «Бгаґавад-ґіта». Зараз я коротко їх перелічу. Якщо ви уважно послухаєте ці аргументи Крішни, то будете з легкістю долати всі свої складні життєві ситуації. Навіть такі зірки, як Вілл Сміт, знаходять величезну підтримку в словах «Бгаґавад-ґіти».
Тепер слухайте уважно аргументи Крішни. Вони допоможуть змінити ваше життя на краще. Усю «Бгаґавад-ґіту» ми стиснули до 10 пунктів, у яких зосередили основні знання з книги.
10 уроків «Бгаґавад-ґіти»
1) «Бгаґавад-ґіта» позбавляє страху смерті
Між душею і тілом є різниця. Тіло рано чи пізно помре. Але душа, що живе в тілі, — вічна. Тому не потрібно боятися смерті. В основі ототожнення з тілом лежать тілесні насолоди. Тому насамперед потрібно практикувати самодисципліну, обмежуючи (але не позбавляючи повністю) себе в насолодах. Тільки так можна відчути свою відмінність від тіла і перестати боятися смерті.
2) «Бгаґавад-ґіта» вчить терпіння
Потрібно навчитися терпляче переносити хороші й погані обставини: зима, літо, щастя, нещастя. За будь-якої погоди слід терпляче виконувати свій священний обов’язок. Священний обов’язок називається дхармою. Чому він священний? Тому що дізнатися про нього можна зі священних писань.
3) «Бгаґавад-ґіта» вчить йоґи — уміння володіти собою
Виконуючи свій обов’язок, ми не повинні думати про вигоду. Почуття вигоди — це найбільше зло — головний ворог, що живе в кожному з нас. Ми повинні піднятися над почуттям вигоди і навчитися однаково ставитися до втрат і здобутків, до щастя і горя, до друзів і ворогів, пошани і безчестя. Таке вміння володіти собою називається йоґою. Сподіваюся, ви здогадалися, що фізична гімнастика, яку називають «йоґою», насправді не йоґа.
4) «Бгаґавад-ґіта» вчить, як знайти своє призначення
Арджуна сумнівається і не може зрозуміти: «Якщо я хочу увійти в цей урівноважений стан, навіщо ж мені для цього воювати?» Крішна відповідає на це запитання, наводячи такий аргумент: у цьому світі кожна людина наділена своєю індивідуальною природою. Тому в кожного своє призначення. Якщо ти — воїн за природою, ти не зможеш жити інакше. Природа змусить тебе діяти певним чином. Народжений повзати літати не може.
5) «Бгаґавад-ґіта» приводить у гармонію існування різних релігій
Далі Крішна говорить про те, що існує Бог, який регулярно з’являється серед людей у різних образах. Хоча Бог один, Він може набувати різних образів. Коли Бог з’являється серед людей в одному з образів, це називається аватарою. Крішна каже, що Він теж аватара Бога. Так «Бгаґавад-ґіта» приводить у гармонію існування різних релігій, відповідаючи на запитання: «Чому хтось поклоняється Аллаху, хтось — Ісусу Христу, хтось — Будді, а хтось — Крішні?» Просто існує багато аватар Бога. Де ви ще знайдете таке просте пояснення існування різних релігій? Тому «Бгаґавад-ґіту» може вивчати представник будь-якої конфесії.
6) У «Бгаґавад-ґіті» є відповідь на запитання: «Якщо є Бог, то чому в цьому світі стільки зла?»
Крішна також пояснює закон карми: що посієш, те й пожнеш. Він звертає увагу на важливу річ: Бог не втручається в карму живих істот. У такий геніально простий спосіб «Бгаґавад-ґіта» відповідає на запитання: «Якщо є Бог, то чому в цьому світі стільки зла?» Та тому, що ми самі створюємо це зло. Бог не втручається у свободу нашого вибору.
7) Ще один урок «Бгаґавад-ґіти» — щирість
Далі Крішна дає дивовижне пояснення, чому різні люди по-різному поклоняються Богові. Хтось іде в зречення, живучи в монастирі або в гімалайських печерах. А хтось живе в сім’ї, але водночас регулярно поклоняється Богові, виконуючи ті чи інші ритуали і відвідуючи храм щонеділі. Не можна сказати, що відлюдник кращий, ніж щира домогосподарка, яка чесно виконує свій обов’язок. Значення має щирість. Це ще один урок «Бгаґавад-ґіти».
8) «Бгаґавад-ґіта» вчить завжди і всюди бачити прояви Бога
У сьомому розділі Крішна переходить до детального опису Бога. Він каже, що весь всесвіт — це енергія Бога. Джерелом походження кожного атома і всього, що ми бачимо навколо, є Бог, а точніше Його енергія. Джерелом кожного з нас також є Бог. Таким чином, «Бгаґавад-ґіта» вчить, як навчитися завжди і скрізь бачити прояви Бога (у вогні, у Сонці, Місяці, навіть у смаку води).
9) «Бгаґавад-ґіта» пояснює, як улаштовано цей світ
Можна поставити запитання: «Усе прекрасне — це Бог. Але як щодо поганих речей?» Відповідаючи на це запитання, Крішна наводить просто приголомшливе пояснення феномену добра і зла. Насправді, каже Він, у природі не існує добра і зла. Ми вже говорили, що природа — це Його енергія. Але ця енергія має три функції, які називаються трьома ґунами: благість, пристрасть і невігластво. Залежно від того, який спосіб життя обирає людина, вона житиме під впливом благості, пристрасті або невігластва. Благість дарує знання, умиротворення і щастя. Пристрасть приносить нескінченні бажання і жадібність, через що людина гарує день у день. А невігластво робить з людини двоногу тварину, вкриту лінощами та надмірним сном. Через існування трьох ґун «Бгаґавад-ґіта» дивовижно пояснює, як улаштовано цей світ.
10) «Бгаґавад-ґіта» вчить, як можна постійно пам’ятати про Бога і ніколи про Нього не забувати
Виникає запитання: «Навіщо це все? У чому сенс?» Крішна пояснює, що крім цього всесвіту, вкритого темрявою, існує духовний світ, царство Бога, де немає страждань, а є тільки дуже сильне щастя. Санскритом Крішна це називає такими словами: брахма-нірвана парам-ґаті. Крішна каже: «Духовний світ — це Моя обитель. Місце, де немає пристрасті й невігластва, а є тільки благість і щастя». Туди потрапляє той, хто постійно пам’ятає про Бога з любов’ю. Тому любов до Бога — це вищий сенс «Бгаґавад-ґіти» та її завершальний урок. Любов приходить через пам’ять. Тож «Бгаґавад-ґіта» вчить, як можна постійно пам’ятати про Бога і ніколи про Нього не забувати.