Філософія · 7 хв читання
Чому ми страждаємо? Ведичний погляд на труднощі
Чому страждають навіть праведні? Зустріч цариці Кунті з братом Васудевою зі «Шрімад-Бгаґаватам» відкриває ведичний погляд на долю і труднощі.
Зміст статті
Як часто ви ставите собі запитання: «Чому ми страждаємо?», «Як упоратися з труднощами?»
Страждань зазнають усі без винятку. Хвороби, війни, зрада близьких, брак грошей, несправедливість із боку влади… Чому все це відбувається з нами? Як правильно реагувати на несправедливість? Де взяти сили, щоб пройти крізь труднощі? Як знайти опору у вірі? Як подолати страждання? Спробуймо розібратися з відповідями на ці запитання і розгляньмо ведичні знання про страждання.
Філософія страждань на основі життя героїв «Махабгарати»
«Махабгарата» — один із головних ведичних творів. Вивчаючи «Махабгарату», людина відкриває для себе зовсім інший світогляд. Вона починає по-іншому дивитися на цей світ. І хоча мінливості долі її тривожать, вона вже не страждає так, як раніше, адже дивиться на страждання з погляду Вед.
Як Веди допомагають упоратися з труднощами? Цариця Кунті, матінка Арджуни та інших Пандавів, — відома героїня «Махабгарати». Цій святій жінці та її синам довелося пережити безліч випробувань. Їх переслідували, виганяли до лісу, постійно хотіли вбити. Переживаючи одну проблему за іншою, вона не могла дочекатися допомоги від своїх родичів. Їй довелося проходити випробування самотужки.
Чи бувало у вас таке, коли ви залишалися віч-на-віч зі своїми проблемами, і ніхто навколо вас не розумів?
У Кунті був старший брат на ім’я Васудева. Обов’язок старшого брата — захищати сестру. Особливо якщо врахувати, що Кунті була вдовою. Кунті розраховувала на допомогу брата Васудеви, проте він не міг їй допомогти. Васудева мав свої проблеми. Разом зі своєю дружиною Девакі йому довелося перенести велику кількість випробувань: у них убивали дітей, позбавляли волі, ображали. І це попри те, що вони були батьками Крішни. Чому так?
Чому ми страждаємо, навіть коли служимо Богові?
У цьому світі всім доводиться страждати. Уся «Махабгарата» — про те, як страждають люди. Але водночас уся «Махабгарата» — про те, як через страждання людина може прийти до Бога і так позбутися всіх страждань.
Страждання можуть або поневолювати людину, або звільняти її. Адже має бути якийсь позитивний сенс у тих стражданнях, які приходять до нас із волі долі?
Головні герої «Махабгарати»: Кунті, Васудева, Пандави — усі вони дуже піднесені віддані Бога, які завжди залишалися вірними принципам праведного життя, дгарми. Іншими словами, вони ніколи не порушували законів Бога. Тому ми не можемо порівнювати їхні страждання зі стражданнями звичайної людини, хоча зовні все виглядає однаково.
Коли страждає звичайна людина, вона поринає в депресію і відчуває панічний страх, який роздирає її душу. Але віддані Бога, зазнаючи різних прикростей, не втрачають благодатного стану духу. Так, вони страждають, але не занепадають духом, не впадають у депресію, бо у своїх стражданнях відчувають незриму присутність Бога, Його турботу та допомогу. Через страждання їхній зв’язок з Богом міцніє. Тому віддані Бога не тримають образи на тих, хто завдає їм зла, бо розуміють, що за всім, що відбувається, стоїть незбагненна воля Господа. Такою є психологія страждань.
У чому причина наших страждань?
Одного разу, через роки переслідувань, Кунті зустрілася з Васудевою. Брат і сестра нарешті змогли перевести подих. Складні часи відступили. Зустріч цих дивовижних особистостей описано в «Шрімад-Бгаґаватам» (10.82.18–21). Будь ласка, прочитайте цей невеликий діалог, сповнений мудрості: він дає нам силу переносити страждання.
Кунті сказала Васудеві:
kunty uvāca
ārya bhrātar ahaṁ manye
ātmānam akṛtāśiṣam
yad vā āpatsu mad-vārtāṁ
nānusmaratha sattamāḥ
«Мій дорогий шановний брате, я відчуваю, що мої бажання не справдилися, бо, хоч усі ви й найкращі з праведних людей, поки я бідувала, ніхто з вас не пам’ятав про мене».
Офіційного українського перекладу цього тексту на Vedabase ще немає.
У цьому вірші Кунті відкриває своє серце Васудеві: «У годину скрути ти не пам’ятав про мене (на̄нусмаратха). Хоча ти неймовірно праведна людина (саттама̄х̣)». У коментарях великі вчителі минулого, такі як Вішванатха Чакраварті Тхакур і Шрідгара Свамі, кажуть, що Кунті по суті не звинувачувала свого брата в тих бідах, які їй довелося пережити. Вона добре розуміла, як улаштований цей світ. Хоча вона й каже: «Ти не пам’ятав про мене», вона добре знає, чому так сталося, оскільки їй була відома ведична філософія про страждання. Тому вона промовляє такі слова:
suhṛdo jñātayaḥ putrā
bhrātaraḥ pitarāv api
nānusmaranti sva-janaṁ
yasya daivam adakṣiṇam
«Коли Провидіння відвертається від людини, друзі та рідні — навіть її власні діти, брати й батьки — забувають про неї».
Офіційного українського перекладу цього тексту на Vedabase ще немає.
Роль долі у стражданнях
Провидіння — це доля (дайва). Слово дайва можна перекладати по-різному: доля, вищі сили, Бог. Цариця Кунті розуміла, що зрештою Васудева не винен у тому, що він не зміг допомогти їй у годину лиха. Є речі, які виходять за межі нашого розуміння, і ці речі санскритом називаються дайвою. Кунті бачила, що дайва керує її життям, що причина страждань — її доля. Тому вона не ображалася на Васудеву, який не допоміг їй у годину лиха і не підказав виходу зі скрутного становища.
У відповідь Васудева почав виправдовуватися перед сестрою, пояснюючи, чому все так сталося. Він теж наголосив на незбагненній долі, дайві, і пояснив, що всі люди безпорадні перед нею.
śrī-vasudeva uvāca
amba māsmān asūyethā
daiva-krīḍanakān narān
īśasya hi vaśe lokaḥ
kurute kāryate ’tha vā
«Дорога сестро, будь ласка, не гнівайся на нас. Ми — звичайні люди, іграшки в руках долі. Воістину, чи діє людина з власної волі, чи її змушують інші, вона завжди перебуває у владі Верховного Господа».
Офіційного українського перекладу цього тексту на Vedabase ще немає.
Усі люди завжди перебувають під владою тих законів, які їм непідвладні. Розважлива людина розуміє, що цей світ контролюють не люди. Цей світ контролюють вищі сили, доля і врешті-решт Бог. А Божих планів і задумів не знає ніхто, так само як ніхто не знає всіх шляхів подолання труднощів. Ніхто не може до кінця розібратися, як діють закони Бога і в чому сенс страждань. Усе це вище за здібності людського інтелекту.
Як перемогти долю? Духовні практики для подолання труднощів
Васудева продовжував свою промову:
kaṁsa-pratāpitāḥ sarve
vayaṁ yātā diśaṁ diśam
etarhy eva punaḥ sthānaṁ
daivenāsāditāḥ svasaḥ
«Переслідувані Камсою, ми всі розбіглися хто куди, і тільки тепер, люба сестро, з милості Провидіння нам удалося повернутися додому».
Офіційного українського перекладу цього тексту на Vedabase ще немає.
Васудева не міг допомогти своїй сестрі Кунті не через лінощі чи бездіяльний розум. Від злого царя Камси він сам переживав біду за бідою, страждання за стражданням. Тому він не міг бути корисним своїй сестрі.
Отже, нам потрібно завжди пам’ятати це слово — дайва. Не слід у своїй гордині думати, ніби ми знаємо, як улаштований цей світ і чому ми страждаємо. Погляньмо довкола під іншим кутом зору — під кутом дайви. Щастя і нещастя приходять до нас за якимись абсолютно незбагненними законами. Нещастя можуть бути для нас корисними, коли вони спонукають шукати притулку в тій самій дайві, у Богові. У своїх стражданнях людина має щиро віддатися Богові, служити Йому, поглибити своє духовне життя. Вона повинна шукати духовний сенс страждань, а не питати в нерозумних людей, чому ми страждаємо. Так можна відчути благодать у серці, і тоді страждання перестануть бути стражданнями. Відданість Богові й подолання труднощів ідуть рука об руку.