Коли Крішна з’являється в серці?

Текст лекції

0:02Коли ми говоримо про Крішну

Вітаю, віддані! Щиро дякую всім, що ви сьогодні тут. Дякую Ґаурасундарі Махапрабгу і Його милостивому проявленню Шрі Нітьянанді Прабгу, а також усім іншим Його милостивим проявленням.

І особливо — Шрілі Прабгупаді, ачар’ї-засновнику, Його Божественній Милості А. Ч. Бгактіведанті Свамі Прабгупаді. Незаслужена удача й честь для мене — говорити у вашій присутності про Крішну, цього цілком незбагненного Верховного Бога.

1:12І коли ми говоримо про Крішну, Господь Крішна з’являється в серці.

Усе несприятливе зникає із серця, коли ми говоримо про Крішну. Щиро дякую всім організаторам. Хочеться сказати — мантра-йоґи... А як правильно? Кіртан-мели. Слова різні, але суть зрозуміла. Усе це непросто: підготуватися, зустріти гостей, дістати гармоні, барабани, приміщення, в якому і тепло, і прохолодно водночас, організувати прасад для відданих, фіолетові квіточки, прикрасити вівтар, сплести гірлянди. Усе це — прояв любові відданих.

2:46Святе ім’я танцює на язиці

І от ми три дні співаємо святе ім’я Крішни. Рупа Ґосвамі захоплювався трансцендентними звуками святого імені — так приємно йому було слухати святі імена Крішни!

3:09Я хочу мати мільйони язиків, мільйони язиків! Чому? Тунде тандавіні — святе ім’я танцює на язиці. Ратім вітануте — воно розширює, посилює раті. Раті означає бгава, любов, емоція, найсолодша емоція любові. Найприємніше, єдине по-справжньому приємне для душі — це раті, бгава, любовна емоція, яку душа відчуває у стосунках із Бгаґаваном Шрі Крішною. І коли ми повторюємо святе ім’я, то, за словами Шріли Рупи Ґосвамі, це святе ім’я танцює на язиці — тунде тандавіні. Тандава означає «танець». Ратім вітануте — і воно посилює, розширює раті, екстатичну любов.

4:13Тундавалі-лабдгайе — я хочу мати мільйони язиків. Карна-крода-кадамбіні ґгатаяте карнарбудебг’ях. Танцюючи на язиці, святе ім’я Крішни проникає в мої вуха, каже Шріла Рупа Ґосвамі. Карна означає «вухо». Не просто у вухо, а в найглибші його частини. І цей звук такий солодкий, що я хочу мати мільйони, мільйони вух. Карнарбудебг’ях спріхам: спріха означає «бажання». Я хочу мати безліч вух, щоб слухати солодкість звуку святого імені.

4:57Отже, солодкість звуку святого імені можна відчувати і вухами, і язиком. З’являючись і танцюючи на язиці, приносячи язику солодкість, святе ім’я потрапляє у вуха, торкається вух. І цей танець звукової вібрації святого імені наповнює вуха блаженством. А потім — четах-прангана-санґіні... сарвендріянам крітім: потім воно проникає в четас. Четас означає свідомість, глибини нашого серця. Фактично відбувається зустріч Крішни і душі.

6:00Четас означає свідомість. Свідомість — це атрибут душі. Ми кажемо: чіт-шакті. Чіт означає свідомість. Є чіт, а є ачіт: чіт означає «свідоме», ачіт — «несвідоме». Свідомість — це функція душі, її атрибут.

6:43Дзеркало розуму і тисячі порожніх тем

Біда нашого матеріального існування в тому, що ми не бачимо себе справжніх. Ми дивимося на себе, на своє відображення в дзеркалі розуму, як кажуть шастри. І оскільки дзеркало розуму вкрите ґунами матеріальної природи, ми не бачимо себе справжніх. Ми глухі до духовної науки. Атма-таттва означає духовну науку, науку про душу, про те, ким ми є насправді. Тому матеріалісти знаходять тисячі тем для обговорення.

Ці ґріхамедгі живуть у своїх ґріхах — ґріха означає «дім». Вони живуть у своїх домівках і знаходять тисячі тем для обговорення. (Сміх.) Шротав’ядіні раджендра: «О царю!» Це одні з найперших слів, які Шукадева каже Парікшітові. Раджа означає «цар», а раджендрою називали імператора. «О раджендро, о великий імператоре! Люди, які живуть у своїх домівках, знаходять тисячі тем, щоб про них слухати й говорити».

8:26Санті сахасрашах — сахасра означає «тисячі». Тисячі тем, і все таке важливе: почім помідори в Житомирі, яка політична ситуація, у кого який собака здох, хто з ким одружився, хто з ким розлучився — особливо якщо це стосується селебриті, відомих людей. Як же це все важливо! Праджалпа, пусті балачки. Чому вони говорять про все це? Бо вони не бачать: апаш’ятам атма-таттвам. Паш’яті означає «бачити», апаш’яті — «не бачити». Вони не бачать атма-таттви. Вони не знають себе справжніх, не знають, ким вони є насправді: джівера сварупа хая крішнера нітья-даса — що вони слуги Крішни, маленькі частинки Господа. Не розуміють, що їх пов’язує трансцендентна любов із Господом, із Ґовіндою. І тому знаходять тисячі тем для обговорення — говорять про будь-що, тільки не про Крішну.

9:33Ґріхешу ґріха-медгінам. Так вони й живуть у своїх печерках, норах, що звуться «будинками» й «квартирами». І так минає їхнє життя. Удень вони заробляють гроші, дбають про членів своєї родини, а вночі займаються сексом. І це єдина радість у житті. Секс — єдина радість. Апаш’ятам атма-таттвам: отже, люди не бачать себе справжніх. Вони не можуть побачити свого істинного образу в дзеркалі розуму.

10:19Тому чето-дарпана-марджанам — це дія, яку святе ім’я справляє на людину, що починає його повторювати: очищення четасу, очищення дзеркала розуму, як перекладають чето-дарпана-марджанам. Дарпана означає «дзеркало», марджанам — «очищення», клінінг. Дзеркало четасу треба очистити. І це перша дія, з якою стикається вайшнав-практик: свідомість очищується. Бгава-маха-даваґні-нірвапанам — і поступово відпускає сама концепція матеріального буття. Усе, що здається важливим зараз, те, про що говорять люди, — зазвичай політика і таке інше, — усе це перестає бути важливим. Важливою стає духовна реальність. Людина поступово виривається з пазурів майї, ілюзорного буття. Прокидається, пробуджується.

11:46Це так чудово, якщо все відбувається правильно! Тому відданий рівня Рупи Ґосвамі, коли повторює святе ім’я, відчуває смак, солодкість святого імені язиком і вухами. І через цей танець святе ім’я, проникаючи у вуха, торкається четасу: четах-прангана-санґіні віджаяте. Санґіні буквально означає, що воно з’єднується з четасом, стає його супутницею. Тобто святе ім’я проникає в глибину серця. Фактично це означає даршан святого імені. Людина споглядає святе ім’я своїми вухами, своїм язиком і своїми очима. Господь Крішна з’являється.

12:30Четах-прангана-санґіні віджаяте сарвендріянам крітім. Джая означає «перемога»: святе ім’я перемагає діяльність усіх чуттів. Інакше кажучи, чуття просто завмирають від екстатичних емоцій. Просто завмирають. Людина втрачає владу над собою через солодкість святого імені. Но джане джаніта кіядбгір амрітаіх крішнеті варна-двайі. Рупа каже: «Я не знаю, скільки солодкості...» — амріта означає «нектар», — «скільки ж нектару в цих двох складах: Кріш-на!» Скільки солодкості в цих двох складах — «Крішна», якщо вони справляють таку надзвичайну дію, що всі чуття завмирають від блаженства! Це справжнє духовне життя.

13:59Жовтяниця невігластва і милість Крішни

Той самий Рупа Ґосвамі каже в «Нектарі настанов», що, на жаль, усе так влаштовано: обумовлена жива істота, яка живе в матеріальному світі, не відчуває цієї солодкості святого імені — солодкості Крішна-катхи, розмов про Господа, прославлення Господа, служіння Господу у формі Божества, служіння відданим як продовженню Господа.

14:19Крішна-нама-чарітаді-сітапй авідья-пітта... Пітта означає «жовч», пітта-доша. Жовтяниця — це хвороба жовчі. Його Милість Ґокулачандра прабгу вже наводив цей приклад на занятті з «Бгаґаватам»: хворий на жовтяницю не може відчути солодкості тростинного цукру, не має такої змоги. Те, що солодке, здається йому гірким, а те, що гірке, — солодким. Те, що спочатку нектар, а потім перетворюється на отруту, — це раджас. А те, що спочатку отрута, але потім перетворюється на нектар, — це саттва для людини, яка працює над собою, для садгаки, для того, хто практикує й починає свій духовний шлях.

15:28Тому, якщо вже так сталося, що ми не відчуваємо смаку до святого імені, яку пораду дає Рупа Ґосвамі? Якщо так сталося, однаково треба старатися служити святому імені: повторювати його, оспівувати його, слухати його. Служити Крішні, виконуючи нітьям бгаґавата-севая — регулярне служіння «Бгаґаватам». «Бгаґавата-вічара», — каже Махапрабгу: треба роздумувати над змістом «Бгаґаватам». Треба читати «Бгаґаватам», проповідувати — ми кажемо «проповідувати», а фактично це означає прославляти «Бгаґаватам». Бгаґавата означає також «віддані». Треба постійно перебувати в дусі служіння відданим. І так поступово смак до святого імені, його солодкість відновиться. У цьому немає жодних сумнівів.

16:36Рупа Ґосвамі обіцяє: крішна-нама-чарітаді-сітапй авідья-піттопатапта-расанасья на рочіка ну — той, чий язик уражений жовтяницею невігластва, не відчуває смаку. Кінтв адарад анудінам кхалу саіва джушта — але якщо з благоговінням, з великою шаною, з увагою повторювати святе ім’я щодня... Він каже: анудінам, «щодня». Бгаґавата-сева, служіння має бути регулярним. Регулярне означає щоденне. Свадві крамад бгаваті — поступово, поступово, каже він, смак відновиться, бо Крішна з’явиться.

17:19А коли Крішна з’являється в житті відданого, життя набуває сенсу. Поки Крішна не з’являється, сенсу немає. Коли Крішна з’являється — це називається милістю. Сваям ева спхуратй адах — Він Сам з’являється. Ми не можемо змусити Його з’явитися. Він незалежний — сватантра. Господь незалежний, Він Сам ухвалює рішення. А от ми трішки залежні. (Сміх.)

17:41Насамперед ми залежимо від Крішни. Але якщо говорити технічніше, філософською мовою, ми залежимо від енергії Крішни — від внутрішньої чи від зовнішньої енергії Господа. Та від Господа ми залежимо завжди й у всьому. Коли ми залежимо від тамоґуни, насправді це залежність від ілюзорної енергії Господа. Коли ми залежимо від раджоґуни, насправді це також залежність від ілюзорної енергії Господа. Від саттваґуни — від ілюзорної енергії, яка належить Господу. Усе належить Господу. Будь-яке невігластво, до якого ми прив’язуємося, зрештою належить Господу.

18:46Ба більше, ми самі теж належимо Господу і є не більш ніж... Почуйте істину, о найкращі серед людей! (Сміх.) Не більш ніж засобом для насолоди Господа. Хоча обумовленій душі важко прийняти, що тобою насолоджуються, та все так влаштовано. Що більше насолоди ти приносиш Господу, то більше насолоджуєшся сам. У цьому солодкість духовного життя. Тому щиро дякую всім організаторам кіртан-мели. Це чудовий захід.

19:51Поклонятися Господу за будь-яких обставин

У наші непрості часи непросто влаштувати будь-який публічний захід. Але ці непрості часи — не більш ніж наслідки нашої гріховної діяльності.

20:14Навіть опинившись у цих непростих обставинах, у будь-яких складних життєвих обставинах, треба й далі поклонятися Господу своїм серцем, своєю мовою і своїм тілом. Якщо людина досягла такого рівня, вона гідна звільнення, каже Господь Брахма. Така людина вважає, що всі негаразди в її житті — породження її власної гріховної карми. Навіть дуже піднесений відданий думає: якщо приходять біди, то це моя власна «заслуга», в лапках. Я служив майї — і заслужив. Я служив тамоґуні, раджоґуні.

21:18Хай там як, людина мусить і далі поклонятися Господу. Це найголовніше, хай що відбувається в житті. Хай що відбувається в житті, найголовніше — своїм серцем, мовою і тілом поклонятися Господу Шрі Крішні. У жодному разі не можна втрачати віру в Бога. Шраддга означає «віра». Так багато речей розчаровують нас у житті: спершу зачаровують, потім розчаровують. Але Крішна прекрасний. І Його віддані — чисті віддані, щирі віддані, які йдуть шляхом, — теж прекрасні. Віддані — найкращі серед людей.

22:01Тому хай там що, завжди й усюди треба старатися поклонятися Господу. Про це й сказано: анвая-в’ятірекабг’ям ят с’ят сарватра сарвада. Усюди й завжди треба поклонятися Господу. Усюди й завжди треба шукати себе справжнього. Хай що відбувається в житті, треба вибудовувати своє життя так, щоб ставати ближчим до Крішни, ближчим по-справжньому, щоб Господь явив Свою милість, відкрив Себе з Своєї незбагненної волі.

23:03Тому ми дотримуємося цих нескладних правил і приписів бгакті-йоґи, які встановив Шріла Прабгупада. Життя в матеріальному світі насправді досить складне. Господь Крішна каже: дукхалаям — це обитель страждань, тут усе тимчасове, ашашватам. Тому не варто дивуватися з того, що тут відбувається: проблеми, складні ситуації. Але найскладніша ситуація починається тоді, коли ми забули про Господа. Ось це воістину біда. Хай Господь ставить нас у будь-які обставини. Хай майя ставить нас на які завгодно коліна — це все неважливо. Важливо те, наскільки я можу бути у свідомості Крішни, наскільки я відчуватиму присутність Господа у своєму житті. І щойно це відчуття присутності Господа в житті втрачається, життя закінчується.

24:07Шана до відданих і отрута критики

Тому, перебуваючи в товаристві відданих, ближче одне до одного, в дусі служіння й турботи — а дуже важливі терпіння і прощення, — ми маємо старатися заплющувати очі на вади одне одного, зближуючись із тими, хто щирий на духовному шляху, і виявляючи шану на відстані тим, хто не надто щирий. Але однаково виявляючи шану, бо культура шанування — це культура вайшнавізму, хай там як. Той самий Рупа Ґосвамі в «Нектарі настанов», там, де радить перемогти жовтяницю невігластва, щодня поклоняючись святому імені, каже, що відданим, які повторюють святе ім’я, треба виявляти шану.

Однозначно: крішнеті яся ґірі там манасадрійета. Але виявляти шану в думках, не надто зближуючись, бо віддані теж бувають у різних ґунах — так уже все влаштовано. Бгакті-йоґо баху-відго марґаір бгаміні бгав’яте: різні види бгакті-йоґи залежать від того, хто є носієм бгакті. Десь більше невігластва, десь пристрасті, десь благості. Але треба вміти будувати стосунки з відданими: з кимось зближуючись, а з кимось тримаючи шанобливу відстань — ми кажемо, не зневажливу, не критичну, а шанобливу. В основі вайшнавського етикету, вайшнавської культури, а насправді культури духовного світу, завжди лежить цей принцип поваги.

26:00Дікшасті чет пранатібгіш ча бгаджантам ішам. Якщо людина має дікшу... Дікша означає брахманічне посвячення, якщо говорити з погляду шастр; принаймні Рупа Ґосвамі чомусь уживає це слово: дікша асті чет — «якщо є дікша». Тоді пранатібгіх — треба схилятися. Пранаті означає «схилятися». Бгаджантам ішам — він каже не просто «якщо є дікша», а бгаджантам ішам: людина залучена до бгаджану.

26:44Зазвичай — якось так повелося в товаристві відданих — ми називаємо це садганою. Садгана, садгана, постійно кажуть «садгана». Але коректніше слово з погляду шастр наших ачар’їв — «бгаджан». Бгаджан і бгакті — спільнокореневі слова. Бгакті й бгаджан походять від дієслівного кореня, дгату бгадж. Бгадж означає поклонятися, схилятися перед Господом, служити Господу, повторювати святе ім’я і таке інше. Отож, якщо людина дуже інтенсивно практикує бгакті, ми всіляко виявляємо їй шану.

27:29А шушрушая бгаджана-віджням — треба всіляко, палко прагнути спілкування з тими, хто вже не просто виконує бгаджан, а є бгаджана-віджня, тобто вже реалізований у бгаджані, глибоко осягнув Крішну. І Рупа Ґосвамі дає дуже цікаву ознаку: ніндаді-шунья. Він каже: така людина нікого не критикує. Особливо ми маємо триматися лотосових стіп таких відданих, які інтенсивно практикують і нікого не критикують. Інтенсивно практикують — і нікого не критикують.

28:11І коли я цитую цей текст, медитую на нього чи чую його, я завжди згадую Його Милість Сварупу Дамодару прабгу, який інтенсивно практикує і нікого не критикує. Щиро дякую вам, дорогий Сварупо Дамодаро прабгу! Це досконалий приклад. Господь Крішна дав нам змогу перебувати у вашому товаристві. — Це я у вас навчився! — Господи, помилуй! (Сміх.)

28:55Зазвичай люди критикують через те, що їм дуже важко живеться. Насправді не зазвичай, а завжди. Критика — це отрута, що виходить через уста від сердечного болю, від заздрості. Заздрість завдає болю, жадібність завдає болю, хтивість завдає болю. Усі ці негативні якості — усе це завдає болю. Тому той, хто хоче позбутися цих негативних якостей, як-от хтивість, гнів, заздрість і таке інше, хоче здобути звільнення, мокшу. Мокша означає звільнення саме від цих якостей.

29:38Проте дивовижно: Господь Крішна такий привабливий, такий прекрасний, що щирі, чисті віддані навіть не прагнуть від цього позбутися. Вони не прагнуть мокші. Інакше кажучи, вони просто хочуть служити Крішні. Тільки служити Крішні — і все. Вони розуміють, що впоратися зі своїми вадами, як-от отрута заздрості і таке інше, дуже-дуже непросто, дуже складно.

30:43Дорогі віддані, я хотів розповісти історію, але не розповім, бо ніяк не міг зупинитися в кіртані — поспівати святе ім’я з такими прекрасними вайшнавами. Важко було зупинитися. А потім почав говорити про святе ім’я. І бачите — час, ох, який безжальний!

31:24Коли отрута сильніша за відданість

Хтось хотів би щось додати з цього приводу чи запитати? Будь ласка. (Із зали: «Історію!») А, так, історію. Міняють запитання на історію. (Сміх.) Ну а щодо того, що я сказав, є у вас якісь тези? О найпрекрасніші, о найкращі серед людей, о вайшнави, подібні до дерева бажань, здатні виконати бажання кожного, сповнені співчуття до всіх обумовлених полеглих душ! О ви, що граєте на караталах, о ви, що смієтеся, радієте, о просвітлені! Сергію прабгу.

32:07ЗапитанняСергій прабгу: Це не запитання, хотілося прокоментувати. Можна? — Треба. — Ми говоримо про речі, які часто читаємо, пам’ятаємо їх. Але коли слухаєш вас... Ви як духовний хакер: обходите нашу свідомість і потрапляєте просто в серце. Не знаю, чому те, що ми чуємо й знаємо щодня, зараз сприймається зовсім інакше. Мабуть, це ваша віджняна працює.

32:28Ні, я думаю, що ні. Щиро дякую. Харе Крішна! (Сміх.)

32:53ЗапитанняДякую за лекцію. Прабгу, скажіть, що робити, якщо всі ці якості сильніші за відданість Господу? Ти просто не можеш практикувати, не можеш служити Господу, навіть до храму не можеш ходити. З тебе настільки виливається ця отрута, що ти нічого не можеш із собою вдіяти.

33:16Наша єдина надія — це пил із лотосових стіп, чаранамріта з лотосових стіп і рештки їжі Шрімана Сварупи Дамодари прабгу. (Із зали: «Не цього, не цього — ось цього!» Сміх.) Ага. Я кажу цілком чесно, бо, якщо зовсім скрутно, єдине, що може допомогти, — це пил із лотосових стіп вайшнава, вода, якою обмивали його стопи, а також рештки його їжі. Ось коли зовсім усе погано. Це ж не я вигадав, віддані. Це написав Шріла Крішнадас Кавіраджа Ґосвамі в «Чайтанья-чарітамриті». Він каже: «Облиште всі ці почуття відрази й сумніву і просто приймайте цей нектар». Це він пояснює, коли розповідає історію про Калідаса, який доїдав рештки їжі за відданими.

34:43Так чинити може тільки смиренна душа, і так, щоб це було не напоказ, не жартома. Напоказ, жартома — теж добре, коли віддані бавляться й розігрують ліли одне з одним. Це добре, нормально. Але якщо говорити про глибинні духовні, сердечні перетворення, то це робиться не напоказ, а дуже обережно. Це для тих, кому зовсім погано: коли ні повторювати нормально не виходить, ні «Бгаґаватам» читати, ні слухати. Але краще до такого стану не доходити. А це означає, що на поличці завжди має стояти пляшечка з водою, якою обмили стопи, — не казатиму кому, ви знаєте. І періодично приймати — знаєте, як лікар приписує ліки. (Із зали: «У чергу!» Сміх.) Сварупа Дамодара прабгу вже засяяв. (Сміх.) Харе Крішна.

36:06Терпіння і прощення

Але найголовніше, дорогі віддані, що я хотів би сказати: завдяки вашим зусиллям існує ця ятронька. Ятрусик. Ятришечка. Які ще варіанти? (Із зали пропонують варіанти.) Ятрусенятко! (Сміх.) Це вже солов’їною. Добре, які ще варіанти? — Ятрик. — Ятрон. (Сміх.) Ятрон — це в Романа прабгу та його матаджі Амали Сакхі. У них, виявляється, Ятрон.

37:17Завдяки вашим зусиллям ці стіни просякнуті відданістю. Завдяки вашим зусиллям... У різних людей, у різних відданих різна природа. І, будь ласка, давайте завжди тримати у фокусі уваги насамперед терпіння і прощення — терпимість, інакше кажучи, толерантність одне до одного. Ми всі дуже різні. Тут немає однакових людей. Усі по-різному виявляють свою свідомість Крішни. Усі по-різному!

38:00Давайте зробимо медитацію. Зараз згадайте відданого чи віддану, який вам, ну, не подобається — якось неправильно поводиться, регулярно. Ну якось не подобається. Якось не хотілося б йому навіть подумки виявляти шану. Але спробуйте при цьому припустити, бодай гіпотетично, що це душа, віддана Крішні, і вона старається як може. І, можливо, в когось суперсила — в поклонінні Божествам, у тому, як прикрасити цей вівтар, сплести гірлянду, приготувати прасад. Хтось дає добрі, надихаючі лекції, хтось співає, а хтось — ну, не те, не те, не те... але просто приходить, сидить, слухає. Окей.

39:05Різні люди по-різному виявляють свою відданість, і різні люди перебувають на різному рівні духовного розвитку. Але найголовніше, Господи, давайте ставитися одне до одного толерантно. Толерантність означає саме здатність прощати, заплющувати очі на вади. Звісно, трапляються такі особливі душі, які поєднують у собі здатність і менеджментом займатися, і готувати, і лекції читати, і кіртани співати, і на барабанах грати, — як, наприклад, Анаді Крішна прабгу. І м’якість, і солодкість, і всюдисущість — завжди, всюди. І слуга слуг. І досвід брахмачарі-ашраму на п’ять із плюсом, і досвід ґріхастха-ашраму на п’ять із плюсом. Усюди.

40:10Але са махатма судурлабгах — така махатма трапляється дуже рідко. До речі, обмивати йому стопи, приймати пил із його стіп і рештки маха-прасаду — це не просто чудово, це дуже небезпечно. Не ходіть на берег Ямуни, не ходіть на берег Ямуни, віддані! (Сміх.) Ну, він не загордиться: він уже в духовному світі, джіван-мукта. (Сміх.) Тільки тіло якесь схоже, знаєте... (Сміх.)

41:18Звісно, коли я думаю про Чернівці, мушу визнати, що насамперед згадую навіть не Анаді Крішну прабгу, а божественне подружжя. Мені чомусь одразу хочеться заспівати пісню: «Радга-Роман, Радга-Роман...» Роман прабгу і матаджі Амала Сакхі. Це, звісно, особи, які отримали спеціальну настанову щодо Чернівців від наших компетентних господарів, які нами керують: Шріла Прабгупада і компанія, наша ґуру-парампара. Туди ж входять Сам Господь Шрі Крішна, Господь Баларама, Нітьянанда Авадгута і Ґаурасундара Махапрабгу.

42:10Що таке справжнє смирення

Як вони служать, Господи! Скільки чеснот, скільки гостинності, скільки смирення! З Романом прабгу хоч як почни говорити про смирення: «Боже, це для мене болюча тема. Я взагалі...» Він щиро вважає, що він не смиренний. (Сміх.) Але ми маємо зрозуміти: якщо в людини кшатрійська природа, це не означає, що вона не смиренна. Бути смиренним не означає завжди усміхатися.

42:52Погляньте на Шрілу Прабгупаду. Мені згадується історія. Прабгупада якось критикував сучасний світ, політиків і таке інше. І його питають — наскільки я пам’ятаю, це був навіть не хтось з учнів, а журналіст, здається, тобто звичайна людина: «А хто гідний керувати цим світом зараз? Ось скажіть, хто, на вашу думку?» Прабгупада бере ціпок, підводить голову (сміх) і каже: «Тільки я». Шріла Прабгупада кі джай! Чи означає це, що Шріла Прабгупада не мав смирення?

43:35Смирення, знаєте, виглядає по-різному. Просто, коли людина починає практику, їй здається, що смиренний — це тільки Анаді Крішна прабгу, який завжди всім виявляє шану, такий солодкий. Ну, він, безперечно, смиренний. (Сміється.) Але якщо людина керує, якщо в неї є певна природа, якщо вона діє — це теж смирення. Це смирення, бо смирення ми судимо не з якихось зовнішніх речей: треба побачити серце людини. Якщо людина вважає себе ущербною, якщо вона думає: «Боже, в мені стільки вад, я такий, ось це в мені не так, те не те», — але при цьому дуже інтенсивно служить Крішні, ось це і є смирення.

44:41Смирення — це коли людина почувається нікчемою. Трінад апі сунічена — ми так і кажемо: трінад апі сунічена. Ніча означає «низький», су-ніча — «цілком нікчемний», трінад апі — «навіть нікчемніший за траву». Але цього не можна отак одразу, поверхово побачити в людині, яка занурена в інтенсивну практику відданого служіння. Знову й знову можна бачити: навіть духовні вчителі різні. Хтось більш — назвімо це так — консервативний, а хтось, навпаки, більш ліберальний. Різні духовні вчителі поводяться по-різному, і різні віддані — по-різному.

45:23Тому треба дивитися на те, наскільки інтенсивно людина практикує. Це дуже важливо. І наскільки вона слухняна своїм авторитетам — це взагалі катастрофічно важливо, бо слухняність — така рідкісна річ. Досконалий ґуру — це той, хто відданий своєму ґуру, як кажуть. Це перша кваліфікація.

45:46Тому, коли приїжджаєш до матаджі Амали Сакхі, — де вона, там усе огорнуте її трансцендентною материнською дбайливою природою, і ти одразу почуваєшся... Мені, чесно кажучи, важко було, особливо спочатку; тепер я вже звик, але, знаєте, мені дуже ніяково, серце стискається. От вони там служать, усе це роблять, піклуються. І я думаю: смирення — зокрема мене так учили — виявляється в тому, що ти приймаєш, ти не протестуєш: «Ні-ні-ні, ну що ви, що ви!» (Сміх.) Ну гаразд, усе — вже розпинаються перед тобою, ну все, прийми. Служать — теж прийми. Я дуже багато чого вчуся. Я, звісно, мрію теж стати таким дбайливим і смиренним і практикувати бгакті.

47:12Господь прекрасний Своїми відданими

Цю мантра-йоґу, або кіртан-мелу, організовувало багато відданих, але я, на жаль, не всіх знаю на ім’я. У мене, чесно вам скажу, віддані, з іменами сутужно. Так у мене працює мозок: мені важко запам’ятовувати, як звуть людей. Тож пробачте, будь ласка. Але когось я все-таки знаю й пам’ятаю. (Сміх.) І мені дуже подобається одне ім’я, дуже характерне для президента ятри, для людини, яка бере на себе відповідальність, турботи, служіння, стратегічний і тактичний розвиток, — Махашакті. Зверніть увагу: не просто шакті, а маха-шакті. Махашакті прабгу. Дивовижна душа, звісно.

48:19Кожна дивовижна душа плаче за Крішною, чекає на милість і водночас зовні дуже-дуже старається. Деякі віддані тут грають ролі ґріхастх: ніби вони прив’язані до грошей, ніби стурбовані кар’єрою і таке інше. Але це тільки так здається. Усе це дорогоцінні камені на грудях Господа, що прикрашають Господа. Господь прекрасний Своїми відданими.

49:03Він Сам по собі прекрасний, але Він прекрасний для відданих. Зверніть увагу (сміх): Господь не об’єктивно прекрасний. Тобто об’єктивно Він теж прекрасний, але Він прекрасний суб’єктивно. Що це означає? Що Його красу цінують тільки Його віддані. Невіддані не цінують краси Господа, вона їм навіть недоступна. Тому різні люди бачили Господа й по-різному до Нього ставилися. Тому Господь прекрасний відданими.

49:49Про Вішвапалаку прабгу мені діти розповіли історію. Вони мені сказали: «Ми хотіли подивитися в тебе на планшеті, котра година». Я сумніваюся, що вони хотіли подивитися, котра година, але так чи інакше — планшет заблокований. Може, й хотіли. І дивляться: а там написано, що в Telegram прийшло повідомлення від Вішвапалаки, і його аватарка. А потім відкривають цей самий вайшнавський календар — і якраз на тій сторінці, де прекрасне лотосове обличчя Вішвапалаки прабгу. І тут Вішвапалака. Перегортають ще кілька сторінок — і тут Вішвапалака.

50:50Я подумав: ну, «Вішвапалака» означає «той, хто захищає». Вішва означає «всесвіт», палака — це «палиця», тобто захист. Ну, як Ґопала: Ґопала — той, хто буквально захищає корів, тобто, розумієте, опікується коровами. А Вішвапалака — той, хто опікується всією вішвою, усім усесвітом. Але цікаво, що є цей суфікс «-ка». Є слово «путрака». Путра означає «син», а путрака означає... (Із зали: «Донька?») Ні, не донька. (Із зали: «Синочок».) Так, це таке, розумієте, ніжніше звертання. І дивовижно: не Вішвапала, а Вішвапалака. Усі ці божественні віддані разом зі своїми подружжями роблять божественні речі.