Сат-санґа і джана-санґа: у чому різниця

Текст лекції

0:33З благословення Абгінандани прабгу ми почнемо сьогоднішню крішна-катху. Дякую всім, що прийшли сьогодні. Жити нам залишилося на один тиждень менше. У «Бгаґаватам» є чудовий текст:

2:18Санґа і прасанґа

2:23Слово «прасанґа». Санґа означає «спілкування»; санґа означає близьке спілкування, дотик; і санґа означає «прив’язаність». Прасанґа і санґа — це фактично одне й те саме слово, пра — це префікс. Прасанґам аджарам пашам: матеріальне спілкування, спілкування з людьми, які прив’язані до зовнішнього світу, насамперед до свого тіла і до того, як задовольнити тіло. Люди, які думають, що довкола них обертається весь світ. Спілкування з такими людьми, згідно зі «Шрімад-Бгаґаватам», перетворює людину на раба. Рабство: яджнартхат кармано ’ньятра локо ’ям карма-бандганах. Бандга означає «рабство» — якщо людина живе не заради здійснення жертви, буквально заради яґ’ї.

3:48Яґ’я — процес задоволення Господа

3:49Яґ’я означає «жертва». Яґ’я — це одне з імен Господа. Також яґ’я — це процес задоволення Господа: коли ми виконуємо діяльність, приписану священними писаннями і спрямовану на задоволення Господа, а не на якісь інші цілі. Ан’ябгілашіта-шун’ям… анукул’єна крішнанушіланам бгактір уттама. Досконалою бгакті, відданістю є та відданість, яка спрямована на задоволення Крішни.

4:26Однак якщо людина діє, керуючись корисливими мотивами… Корисливий мотив означає — заради насолоди чуттів цього тіла. Тілесна концепція. І спілкування з такими людьми, згідно з «Бгаґаватам», перетворює людину на раба.

4:46Спілкування, яке перетворює людину на раба

4:47Рабство власних бажань, рабство залежності від насолод, рабство залежності від пошани, від визнання, від грошей. Дгана, джана, сундарі, як ми щойно співали: багатство, послідовники, вродливі жінки. Кого на цій планеті це не цікавить? Це, природно, об’єкт, до якого тягнеться серце. Це мета, заради якої варто жити: бути в центрі уваги, мати багатство, славу, пошану.

5:40Крішна каже — точніше, це каже Господь Капіла своїй матінці Девахуті: прасанґа. Спілкування з такими людьми дуже руйнівне для душі. Люди здатні стати самогубцями тоді, коли вони знищують свій дух, а не тоді, коли гине тіло. На хан’яте хан’ямане шаріре: коли знищується тіло, душа не знищується. Проте коли знищується душа, тоді знищується життя. Прана означає «життєва енергія». Доки людина вбирає в себе прану, вона рухається; щойно прана, життя виходить із тіла, тіло стає мертвим, непривабливим.

6:46Отже, якщо людина надто прив’язана до плодів своєї діяльності, до чуттєвої насолоди, спілкування з такою людиною руйнівне. Харе Крішна, так? Що вже казати про те, щоб бути такою людиною! Є також у «Бгаґаватам» цікавий текст, де сказано, що не таке руйнівне спілкування з жінками заради чуттєвих насолод — зрозуміла річ, — як спілкування з тими, хто прив’язаний до насолоди жінками. Подумайте над цим. Спілкування з тими, хто прив’язаний до насолоди жінками, руйнівніше, ніж спілкування із самими жінками. Під словом «жінка» мається на увазі чуттєва насолода.

7:42І коли людина прив’язана до матерії, іншими словами… Дивовижно, як улаштована ця ілюзія! Людина може йти духовним шляхом, але при цьому пристрасно прагнути бути в центрі уваги й пишатися собою. Пристрасно, дуже сильно. І така людина сильно страждає через свою гординю. Дуже сильно. Насправді всі ми горді, зрозуміла річ. І така людина, що страждає, стає дратівливою. Як каже Силуан Афонський, якщо людина стає дратівливою, це справжнє лихо. Він говорить про бісів, які атакують душу. Фактично дратівливість — дуже явна ознака того, що людина перебуває у важкому стані, що їй дуже важко жити. Хворобливе сприйняття світу. А хвороба виникає через неправильний спосіб життя.

9:11Сарваір ґунаіс татра самасате сурах: усі сприятливі якості мають проявлятися в людині, яка практикує бгакті. Звісно, це відбувається не одразу, але якщо людина займається відданим служінням, усі сприятливі якості мають проявитися.

9:30Наслідки несприятливого спілкування для вайшнава

9:35Але якщо… Просто через погане спілкування відданий, вайшнав, який практикує, у кращому разі стоятиме на місці, а зазвичай — у гіршому разі — постійно відкочуватиметься назад. Бо це спілкування — як хвилі в океані: вони постійно, нові й нові, відкидають вайшнава зі шляху відданого служіння.

10:10Прасанґам аджарам пашам. Спілкування з матеріалістами суворо засуджує Рупа Ґосвамі в «Нектарі настанов». «Нектар настанов» — по суті, фундаментальна книжка для нашої практики:

10:29Джана-санґа буквально перекладається як «спілкування з людьми». Джана означає «людина». Ми співаємо: на дганам на джанам на сундарім. Буквально це перекладається: «Мені не потрібні гроші, і мені не потрібні люди, якими я можу керувати завдяки своєму авторитету, своїм досягненням, вроді, знанню і так далі. Мені не потрібні люди, — каже Махапрабгу. — Я хочу чистого відданого служіння Тобі, дорогий Господи».

11:00Отже, джана-санґа означає спілкування з людьми, буквально. Шадбгір бгактір вінаш’яті — знищує бгакті. Уявіть собі: знищує відданість, любов і співчуття у твоєму серці. Джана-санґа.

11:19А в наступному тексті Рупа Ґосвамі говорить про те, що сприятливе для відданого служіння. Спершу він засудив те, що дуже несприятливе, — спілкування з людьми. Сказав: «Джана-санґа? Щиро дякую. Це не заслуговує на увагу таких піднесених душ».

11:46Джана-санґа означає буквально спілкування з людьми, бо прості люди — це матеріалістичні люди. Це не означає, що вайшнав ставиться до них зі зневагою: «А, ти живеш своїм жалюгідним, нікчемним життям зі своїми там… Не те що я, піднесена душа, яка цілком і повністю вручила себе служінню Крішні та Його відданим». Ні! Відданий ніколи не підносить себе у власних очах. До людей він ставиться зі співчуттям, з любов’ю, іншими словами.

12:27Він дає людям, він живе в режимі віддачі. Навіть коли він вступає в спілкування з людьми, то по суті це не спілкування, це віддача. Це не спілкування — це служіння.

12:56Спілкування вайшнава з людьми — це служіння їм

Вайшнав, вступаючи в спілкування з людьми, насправді служить цим людям, адже служить той, хто дає, хто віддає. Той, хто служить, прагнучи задовольнити, — це означає, що він віддає. Він служить — отже, він віддає. Служити — означає задовольняти. Той, хто служить, хоче задовольнити. Тому вайшнав — це насправді слуга всіх.

13:29І коли він отримує настанову не прив’язуватися до спілкування і не вступати в спілкування, це означає, що він не бере від людей їхніх інтересів, їхньої прив’язаності до цього прекрасного світу народження і смерті. Він не бере цієї прив’язаності. Ось що означає прасанґам, бо він добре розуміє: прив’язаність знищує мене. Вона просто поступово занурює мене в депресію.

14:10Не що буде після смерті, а що зі мною зараз

Питання не в тому, що буде зі мною після смерті, питання в тому, що буде зі мною тут і тепер. Який сенс іти за релігією, яка тобі обіцяє щось тільки після смерті? Зараз страждай, а після смерті отримаєш бенефіт. Але це не наша тема. Ми розумні люди, ми хочемо насолоджуватися тут і тепер. Правда? Тож ні. Вайшнав розуміє: якщо я перейматиму від людей їхні інтереси, якщо я підтримуватиму сердечне спілкування, моє життя буде зруйноване. І їхнє життя буде зруйноване, і моє життя буде зруйноване. Я буду як людина, яка тоне і тягне за собою іншого.

14:56Тому прасанґам аджарам пашам — це спілкування сердечне, дружнє, коли ми сидимо: «А, так, так, так». Це не означає, що ви приходите до своєї бабусі, вона скаржиться вам на політиків, а ви: «Бабусю, стоп, досить, це все праджалпа!» Ви сидите: «Так, так, бабусенько моя, рідненька», — але ви не поділяєте серцем такої розмови. І щойно випадає нагода: «Бабусю, скуштуйте кульки!» — «Звідки вони?» — «Звідти». (Сміх.) «Їж, їж, їж». Вайшнав ділиться прасадом природно. Вайшнав ділиться милістю Крішни, не своєю.

16:01Прасанґам аджарам пашам. Усе це зв’язує людину по руках і ногах, бо чуттєві насолоди, жага визнання, влади — усе це зв’язує людину. Хіть зв’язує, гнів зв’язує, дратівливість зв’язує. «Я хочу, щоб усе було так, як я хочу, без винятку». Але цей світ працює за іншими законами, прабгу, за іншими законами. Тут усе відбувається так, як ти не хочеш.

16:38У цьому світі все відбувається не так, як ти хочеш

16:39Навіть якщо в тебе найкращі наміри, цей світ однаково не працюватиме за тими законами, за якими ти хочеш. Постійно в тебе будуть перешкоди. Ти змушений будеш виконувати аскези. У тебе немає інших варіантів. Пашам. Усе це зв’язує людину, перетворює її… Пашам — це означає «тварина». Пашу означає той, хто зв’язаний.

17:15Джана-санґа перетворює людину на тварину

Пашу — це тварина: на неї надягають віжки, запрягають у якийсь плуг, вішають перед нею моркву. І весь день вона проводить просто заради того, щоб отримати моркву. Як називають таку людину на санскриті?

17:40— Мудга. — Мудга. Відчувається академічна освіта! Ось академія все-таки — чітко. Ну так, віслюк. Просто віслюк, який трудиться заради плодів, заради насолоди. Не заради вищої мети, а заради моркви. Харе Крішна.

18:08Це означає, що спілкування з матеріалістами, сердечне, дружнє, перетворює нас на тварин, на мудг.

18:33Мудги ніколи не віддаються. Крішна спілкується з Арджуною дуже сердечно, як зі своїм другом і як зі своїм підопічним. Він каже: «Арджуно, мудги ніколи Мені не віддаються, глупці. Їхнє знання вкрадене ілюзією. На мам душкрітіно мудгах прападьянте нарадгамах — найгірші серед людей». Крішна досить критичний щодо тих, хто Йому не віддається.

19:10Крішна суворий до тих, хто Йому не віддається

Хотілося б почути хоча б один раз, як Крішна там, на Курукшетрі, вимовляє це слово, дивлячись своєму другові Арджуні в очі: «Ну так, на мам душкрітіно мудгах». Він говорить це з любов’ю. Він ніколи не говорить зі зневагою. Ну, буває іноді, коли того вимагає ліла, — іноді буває певна зневага. Наприклад, Крішна виявив таку зневагу… Це теж частина раси.

19:43Рукмі, брат Рукміні, — він же ненавидів Крішну! Кожним атомом свого тіла він ненавидів Крішну, який викрав його улюблену сестру, яку він мав видати заміж за свого друга, улюбленого, дорогого друга. Як його звали? — Шішупала. (Сміх.) — Що ви робите! Ось академія, віддані. Отже, бачите, треба до академії. Шішупала. Він мав одружитися з прекрасною, дивовижної вроди Рукміні — втіленою богинею процвітання. Харе Крішна. Трансцендентною.

20:42І все так гарно сталося. Крішна — раз! — і Крішна сидить у колісниці. Усі ці кшатрії — великі, волохаті, м’язисті, у своїх обладунках, кавачах, зі своєю зброєю, містичною, могутньою, магічною. А це Крішна. Це Крішна! Крішна прекрасний, сяйливий, смаглявий, з величезними очима, з розвіяним волоссям, у своєму вбранні — прекрасне шовкове дготі особливо сяє красою на Його блаженно-темному тілі. Шьямасундара. І Він разом зі своєю… Такий шлюб називається ракшаса-віваха, коли викрадають наречену. Він просто викрадає прекрасну наречену, Рукміні. Усі нетямляться від люті — усі, хто прийшов на це весілля. Просто з весілля Крішна її везе! Вони пускають у Нього стріли, вони намагаються якось Його наздогнати, здіймають пил своїми кіньми, точніше, коні — своїми копитами.

22:06І Крішна… Іноді кажуть, що Рукміні була, так би мовити, за кермом. Насправді це, як би сказати м’якше, по-вайшнавськи… Загалом, практично ніде це не трапляється. Практично ніде. Принаймні в описі цієї ліли в «Бгаґаватам» ніхто про це не згадує. Ну, загалом, так чи інакше Крішна викрав свою кохану, дорогу Рукміні, і найбільше за це ненавидів Крішну саме Рукмі. Він найбільше ненавидів. Як це так? Він просто нетямився від люті, навіть більше, ніж Шішупала. У той момент вони були практично на одному рівні. Харе Крішна.

23:18І була битва, були напади. А потім так чи інакше Крішна саме зі зневагою схопив цього Рукмі й хотів його знищити. У них був, по суті, двобій. Він схопив цього Рукмі, хотів його знищити. Але Рукміні зі своїм м’яким, співчутливим серцем благала Крішну, на якого вона так довго чекала. Цей Рукмі був суцільною перешкодою в її житті. І ось Крішна поруч, Він уже її чоловік — фактично взяв на Себе відповідальність, бо стати чоловіком означає взяти відповідальність.

24:07Стати чоловіком — означає взяти відповідальність

24:09Вона сказала: «Будь ласка, пробач йому, будь ласка, пробач, не вбивай, будь ласка, Крішно!» І Крішна… І ось ця зневага до цього нікчеми в той момент була. Але коли Він каже «мудга» на Курукшетрі, у Нього немає цієї зневаги. А тут зі зневагою Він узяв Рукмі й своїм гострим, як лезо, мечем поголив його — так, щоб це виглядало дуже потворно й огидно: половину збрив, половину залишив. (Сміх.) І ця грудка невігластва просто впала, та й усе.

24:57І в цей момент з’явився старший брат Крішни, Баларама. Він сказав: «Крішно, Крішно, це негарно! Навіщо Ти так зробив?» Він засудив Крішну фактично при всіх. Він сказав: «Так не роби. Навіщо Ти його зганьбив? Однаково в нього є якась гідність, він усе-таки кшатрій. Так не можна чинити, Крішно». — Родич! — Родич, тим паче. Уже новоспечений. Як це називається? Брат дружини… — Шурин. — Ось, в академії такого не вчать. (Сміх.) — І слава Богу, це дуже добре. (Сміх.)

25:44Але коли Крішна вимовляє… Якщо ви послухаєте, як Шріла Прабгупада називає людей негідниками — rascals, — він дуже солодко це вимовляє. Якщо почути без перекладу, як Прабгупада говорить, то чутно: він завжди говорить це дуже солодко, без зневаги. «Ці негідники, — каже Крішна, — ці негідники ніколи не віддадуться Мені». На мам душкрітіно мудгах прападьянте нарадгамах: найгірші серед людей. Маяяпахріта-джняна: їхнє знання вкрадене майєю. Асурам бгавам ашрітах: вони набувають демонічного настрою, асурам — приймають притулок у цьому настрої. На мам душкрітіно мудгах прападьянте. Харе Крішна. Отже, прасанґам аджарам пашам. Значить, така людина не здатна — втрачає кваліфікацію природно віддатися Крішні.

27:15Віддатися — означає обмінюватися любов’ю з Крішною

Віддатися означає обмінюватися любов’ю з Крішною в дусі служіння. Любити Крішну. Любити Крішну означає любити все живе й неживе, адже Крішна є джерелом усього сущого, — і навіть демонів любити, уникаючи спілкування з ними.

27:34Отже, прасанґам аджарам пашам атманах кавайо відух. Люди, які осягнули дух (атма означає «душа»), ті, хто осягнув духовну реальність, знають про те, що спілкування з матеріалістами дуже руйнівне. Прив’язаність до такого спілкування дуже руйнівна.

28:04Сюди ж, до речі, належать смартфони, за допомогою яких ми отримуємо спілкування з цим прекрасним світом народження і смерті. Бо Facebook, Instagram, TikTok… — YouTube! (Сміх.) — Хто це сказав? Он, бачите, — ну, це вже все, отже, ви вже не бачите нічого, крім Крішни довкола себе.

28:47Насправді смартфони — це тільки ті «фони», які використовуються з потрібною метою: смарт — розумними людьми. Розумні люди вивчили зі смартфона все, що потрібно для служіння Господу. А мудгафон — це якраз той девайс, який дає нам портал у праджалпу: у світ пліток, у світ лихослів’я, пустослів’я і просто у світ душевного бруду. Харе Крішна. Усе це прасанґа, усе це спілкування матеріалістичне. І все це перетворює нас на рабів. Атманах кавайо відух: люди, які осягнули духовну реальність, дуже добре це знають. Атманах кавайах: каві означає «мудрець», відух — «знають».

29:49Але що ж робити? Питання. Якщо я відчуваю, що я прив’язаний… Я ж не можу жити без прив’язаності. До чогось я маю бути прив’язаний. Як ми часто кажемо, в основі зречення, в основі істинного зречення лежить прив’язаність.

30:07В основі істинного зречення лежить прив’язаність

30:09Вважається, що зречення — це відсутність прив’язаності. Але в основі істинного зречення лежить прив’язаність. Але прив’язаність до кого? Ось у чому питання.

30:30Але та сама прив’язаність, якщо вона спрямована на садгу, на святих людей Крішни, на тих, хто серцем відданий Господу, — са ева, вона ж, та сама прив’язаність, садгушу кріто мокша-дварам апаврітам — відчиняє двері мокші, тобто звільнення. Вона звільняє людину від усіх прив’язаностей: звільняє людину від хтивості, звільняє людину від гніву — наслідку хтивості, звільняє людину від жадібності та від інших впливів ґун пристрасті й невігластва. Бо справжнє рабство — це рабство пристрасті й невігластва.

31:14Справжнє рабство — рабство пристрасті й невігластва

31:15Рабство пристрасті насамперед, яке закінчується невіглаством. Тому прив’язаність до садгу, прив’язаність до спілкування з відданими — ось що відчиняє двері до звільнення. Будь-якою ціною людина повинна виконувати будь-яку аскезу для того, щоб отримувати спілкування із садгу. Садгу — це той, хто, мокша-дварам апаврітам, відчиняє двері звільнення. Той, завдяки кому в мене виростають крила.

31:51Садгу відчиняє двері до звільнення

31:55Харе Крішна. Воістину, садгу — це той, хто може перетворити сатану на ангела, повернути його в початкове становище. Бо сатана — це занепалий ангел. Але щоб занепалий ангел перестав бути занепалим ангелом, його треба піднести.

32:12Тому весь цей світ складається із сатанят, сатанюшечок, сатанюзиків… (Сміх.) Кого ще? — Сатаночок. — Сатанович! — Сатанович — це якось звучить… Крішна! Які ще варіанти? Сатанята, сатанюшечки, сатанчики… Ви ж людина, яка грала в КВК, у клубі веселих і кмітливих, — ось давайте вам одразу таке завдання. — Сатаняшечки. — А нам треба пестливе придумати. — Ну, будь-яке, хоч якесь. — А просто «сатаністи» не взяти? (Сміх.) — Проходьте, проходьте. — Я іспит склав. Знаєте, іноді дають таке духовне ім’я: Сатананда! (Сміх.) Сат-ананда — вічне блаженство. Сатананда дас! (Сміх.)

33:59До речі, саме слово «сатана» має санскритське коріння: шатана. Шатана — це санскритське слово, воно вказує на злісну особу, таку як Камса.

34:14Са ева садгушу. Отже, щоб наповнитися радістю і блаженством духовного життя, треба розвинути прив’язаність до того, щоб спілкуватися сердечно, по-дружньому спілкуватися з відданими. Треба інвестувати в дружні стосунки з відданими. Це означає, що треба служити відданим, треба любити відданих, треба годувати відданих, треба слухати відданих — тих відданих, які розповідають нам не плітки, політичні чи критичні, не свої думки щодо інших відданих. У той момент, коли відданий розповідає нам усіляку праджалпу, він перестає бути для нас відданим у тому сенсі, щоб від нього щось отримувати. Він одразу потрапляє в категорію тих, кому треба щось давати, або від кого треба триматися подалі.

35:10Триматися подалі від надто критичних людей

Навіть у товаристві відданих ми повинні триматися подалі від людей, критично налаштованих, від тих, хто надмірно критичний. Бо ми все-таки стараємося. Ми всі критичні, ми всі гнівливі, у нас у всіх багато чого не так, але ми всі потроху стараємося. Ідея в тому, щоб у товаристві відданих знаходити людей, з якими я можу говорити про Крішну, про філософію свідомості Крішни, співати кіртан, шанувати солодкий прасад.

35:42Прасанґам аджарам пашам… са ева садгушу кріто мокша-дварам апаврітам. Та сама прив’язаність, спрямована на садгу, звільняє. Шріла Прабгупада кі джай! Є якісь запитання, доповнення у вас? Абгінандано прабгу, додайте щось, просвітіть, будь ласка, нас своєю трансцендентною мудрістю щодо са ева садгушу кріто мокша-дварам апаврітам.

36:36Абгінандана прабгу: З особливої удачі людина потрапляє в прасанґу, у спілкування сатам — з відданими, які прославляють чудові якості Господа. І тоді виникають хріт-карна-расаяна катхах — бесіди, пов’язані з Господом. Вони стають причиною задоволення серця — вони приносять задоволення серцю і вухам. І тоді з цієї причини проявляється милість: поступово в серці відданого зміцнюється шраддга і зростає раті — прив’язаність до Господа та Його відданих.

37:32Віддані обирають сат-санґу, а мудги — мудгафони

Абгінандана прабгу: Віддані обирають сат-санґу, де обговорюють теми, пов’язані з Господом, а мудги обирають мудгафони — їх приваблюють теми матеріального світу. Тому в нас особлива удача, що ми потрапили в прасанґу і можемо слухати ці теми. Харе Крішна. Щиро дякую.

38:06Щиро дякую, дорогі віддані! Дякую, що ви приїжджаєте, приходите в цей непростий час. Харе Крішна.

39:07Ну що, дорогі віддані, я зупинився на ноті вдячності. Щиро дякую, що ви сюди приходите в цей справді непростий час. Тож давайте триматися разом — за спілкування одне з одним, за співання кіртану і за шанування прасаду. Будь ласка, нікуди не йдіть.