Каяття і прощення відкривають духовні почуття

Текст лекції

0:17Кіртан Махапрабгу осягається серцем, а не логікою

Харе Крішна. Щиро дякую за кіртан, за те, що дозволяєте співати у вашому товаристві. Абгінандана прабгу кі джай! Сьогодні екадаші — сприятливо співати довго. Але дурдайвам ідрішам іхаджані нанураґах. На жаль, усе так влаштовано, життя таке заплутане, довкола відбувається багато всяких подій, але так хочеться долучитися до кіртану Чайтаньї Махапрабгу, де танцює Нітьянанда Прабгу, де танцює Харідас Тхакур. Будучи трінад апі сунічена, найвищою мірою смиренним вайшнавом, він проте танцює просто як несамовитий. Усі супутники Чайтаньї Махапрабгу по-справжньому насолоджуються життям у кіртані.

1:50Дивовижно все це влаштовано. Чайтанья Махапрабгу — Він же Крішна, Нітьянанда — Він же Баларама. І всі супутники з Вріндавана опинилися в кіртані Чайтаньї Махапрабгу. І ті форми вічні, і ці форми вічні, і всі вони водночас відмінні та єдині. Усю цю філософію зрозуміти неможливо, логіка тут дуже суперечлива. Тому кіртан Чайтаньї Махапрабгу, святе ім’я Господа — усе це пізнається серцем, а не логікою.

2:57Неможливо осягнути Господа за допомогою чуттів. Тому наше серце потребує солодощів, ручі, емоцій, духовних реалізацій, одкровень. Інакше навіщо жити? Коли ми поклоняємося Божествам, коли служимо вайшнавам, коли співаємо кіртан, коли читаємо «Бгаґаватам» чи «Бгаґавад-ґіту», коли обговорюємо все це, філософію свідомості Крішни, коли виконуємо свої обов’язки і коли просто живемо, — суттю всього цього є бгава, розвиток любовних почуттів до Крішни.

3:59Якщо людина плаче в розлуці з Крішною — вона досягла мети

Я слухав лекцію свого духовного вчителя. Він читав «Шрімад-Бгаґаватам» з коментарем Шріли Прабгупади. І наш дорогий Шріла Прабгупада пише там, що коли людина плаче в розлуці з Крішною, вона досягла мети. Його Святість Ґоур Ґовінда Свамі теж казав, що плакати треба, треба плакати. Проте дурдайвам — я такий невдаха, такий нещасний!

4:27Плач — ознака м’якого серця

Адже плач — це свідчення м’якого, соковитого серця. У сухому серці немає сліз. У м’якому, соковитому серці є сік — його можна вичавити. І відданий спочатку плаче в каятті. Йому дуже соромно перед Крішною, перед духовним учителем, перед відданими, перед ачар’ями — соромно. Мат-тульйо насті папатма напарадгі ча кашчана, паріхаре ’пі ладжджа ме. Мені нічого більше запропонувати Тобі, дорогий Господи, крім цього свого почуття сорому. Бо я кривдник і грішник, немає нікого гіршого за мене.

5:11Глибоко усвідомлюючи все це, відданий плаче в анутапі, у своєму каятті перед Господом: апарадга-сахасрані крійанте ’харнішам майа… кшамасва мадгусудана. О Мадгусудано, будь ласка, пробач мені! День і ніч я чиню апарадгу за апарадгою, образу за образою. Сахасрані означає «тисячі образ». Апарадга-сахасрані крійанте ’харнішам — уночі та вдень. Не лише вдень, а й уночі.

5:57Усе це відбувається щодня. Це моя садгана — чинити апарадги. Точніше, у цьому я досяг успіху, тут я перебуваю на рівні бгави — спонтанної, образливої бгави. Я бачу довкола себе самі лише недоліки. Коли страждають інші, я радію. Коли в інших щось виходить краще, ніж можу я, — я ображаю. Так минає моє життя. Усвідомлюючи всі ці вади у своєму серці, відданий кається, це анутапа.

7:01Сльози каяття очищають серце

І так серце очищається, коли відданий плаче від усвідомлення своїх гріхів, від усвідомлення своєї нездатності хоч якось служити Верховній Особі Бога, сваям бгаґавану Крішні з Вріндавана. Це так далеко! Де Крішна, а де я? Відстань завдовжки в нескінченність. Так, Крішна каже, що Він у серці кожної живої істоти. Звісно, одна Абсолютна Істина проявлена і як Крішна, Бгаґаван у Вріндавані, і як Брахман, і як Параматма, і як Параматма Він у серці кожної живої істоти. Але дурдайвам — я такий невдаха, такий нещасний, що не можу цього усвідомити. Я занурений у майю.

8:09Мантра-хінам крійа-хінам бгакті-хінам джанардана, йат пуджітам майа дева паріпурнам тад асту ме. У мене немає жодної кваліфікації. Мантра-хінам — недолік: я не знаю, як правильно повторювати мантри. Я не знаю, як правильно діяти, як виконувати різноманітні вайшнавські ритуали, — крійа-хінам. Бгакті-хінам — з відданістю в мене теж великі проблеми.

8:50Відданість Крішні чи майї?

Я відданий зовнішній енергії Господа. Я дуже відданий майї. Я слуга слуги Крішни: майя служить Крішні, а я служу майї. Але, попри все це, будь ласка, вважай моє служіння Тобі паріпурнам — ніби воно досконале, ніби все це по-справжньому, ніби я справді відданий, коли стою на вівтарі й обмахую Твоє Божество. Ніби я відданий! Коли я вдягнув вайшнавський одяг — дготі, курту, чадар — і обмахую Тебе, коли Ти бачиш цей цирк, Крішно, усміхнися, усміхнися, будь ласка.

9:33Ти сказав у «Бгаґавад-ґіті», що приймаєш лише те, що запропоновано з відданістю, а в мене — бгакті-хінам джанардана. Тому вважай моє поклоніння, мій спів, узагалі весь мій бгаджан, отруєний жагою пуджі та пратіштхи, пошани й слави, і всі інші мої справи — вважай це паріпурнам. Тад асту — хай буде так, ніби все це по-справжньому.

10:40Через сльози каяття виходять гріхи

І так поступово, через ці сльози, через каяття, виходять гріхи. Особливо людина глибоко кається в тій безлічі неприємностей, образ і бід, яких вона завдала іншим живим істотам. Вона глибоко усвідомлює своє жалюгідне становище.

11:30Ознаки каяття

І ознакою каяття буде те, що той, хто, можливо, ще п’ять хвилин тому був для вас ворогом, на кого ви ображалися, стає об’єктом поклоніння, тим, від кого я чекаю милості, перед ким я прошу пробачення, і мені боляче, що я змусив його страждати.

12:06Удавана бгакті — це відсутність любові до ближніх

Крішна каже, що той, хто поклоняється Мені, виявляє шанування, але при цьому злісно ставиться до тіл інших живих істот, чинить відамбана-бгакті, удавану бгакті.

12:30Така людина ніколи не зможе здобути умиротворення і спокою. Тому немає сенсу ставитися до інших зі злістю, плекати злість у серці — немає в цьому жодного сенсу. Треба рішуче докладати зусиль і каятися.

13:00Спершу людина отримує милість, потім плаче

Але річ у тім, що ці сльози покаяння не котяться просто так. Людина має спершу отримати милість, а вже потім вона плакатиме. Плакати насамперед серцем — це не обов’язково мають бути фізичні сльози. Як я чув від свого духовного вчителя: не обов’язково фізичні сльози, але плакати духовно.

13:11Ключова проблема сучасного суспільства — відсутність здатності прощати інших людей. Ключова проблема Калі-юґи. Це дуже важко. Природно, люди помиляються і завдають одне одному болю. І ми теж терпимо біль від людей довкола нас — різний: фізичний, але насамперед емоційний. Проте наша нездатність прощати людей — це, мабуть, найбільший бич матеріального існування в цьому світі. Важко. Гординя тисне з усіх боків. Люди почуваються жертвами, входять у цю роль: «Насправді я жертва». І тому їм важко покаятися.

14:40Як «жертва» може покаятися?

Як жертва може каятися? Жертва потребує милосердя, співчуття, любові, турботи, вибачень. Жертва потребує, щоб перед нею прийшли, стали на коліна, запропонували тисячу поклонів і сказали: «Прости, не відаю, що творю». А жертва скаже: «Лицемірно говориш». Навіть коли люди вибачаються: «Я бачу його мотиви. У нього є корисливий інтерес, тому він і вибачається».

15:07Біда в тому, що люди не можуть прощати одне одного. У Калі-юґу вони по-справжньому на це нездатні. Біда! Тому немає смаку до святого імені. І всі інші духовні речі просто блокуються. Як у людини, що захворіла: усе, вона не може бігати, насолоджуватися, стрибати, не може, наприклад, нормально співати, бо болить горло. Тому є в чому каятися — у тому, що в серці немає прощення.

16:12Краса аскета — у здатності прощати

Тапасвінам кшама рупам — краса аскета в його здатності прощати. Крішна в «Бгаґавад-ґіті» теж неодноразово вживає це слово — кшама, прощення. Це синонім терпіння. Коли Махапрабгу каже тарор апі сахішнуна — бути терплячим, як дерево, — це означає здатність прощати інших людей. Тому, якщо нам від когось щось прилітає, фізичне чи емоційне, треба молитися, усвідомлюючи свою нездатність прощати. Усе так влаштовано, що ми входимо в цей стан жертви і нічого не можемо з собою вдіяти. Він одурманює.

16:57І тут наступна проблема: я навіть не можу нікому розповісти про те, що в мені є жага пуджі та пратіштхи. Мені навіть нема з ким поговорити на цю тему, бо всі мене ображають — хтось більше, хтось менше; хтось просто негідний, хтось надто низько впав порівняно зі мною. Людина замикається, вона повторює «Харе Крішна». А поговорити про якісь свої труднощі нема з ким — навіть із другом чи з подругою нема з ким.

17:58Поскаржитися в настрої жертви — для цього друзі є. А от сказати: «Як же так? Я хочу прогресувати у свідомості Крішни. Я бачу, що в моєму серці живуть якісь черв’яки. Я не можу зрозуміти, у чому річ. Я хотів би прогресувати — що мені треба зробити?» І ось так усе й законсервувалося. І так життя за життям — мама джанмані джанмані.

18:45Адже коли приходять сльози каяття, це дар Господа Харі. «Харі» означає «Той, хто забирає несприятливе». Людина кається і плаче — і тим самим змиває свої анартхи. Так вона проходить анартха-нівритті.

19:40Щоб пройти анартха-нівритті, треба навчитися смирення

Якщо людина хоче пройти анартха-нівритті, отже, вона хоче навчитися жити за принципом: ударили по лівій — підстав праву. Вона ще не живе за таким принципом, але хоче навчитися так жити. Вона не хоче стати ґуру, не хоче стати старшою, не хоче здобути према-бгакті — вона хоче навчитися банального смирення, терпіння. Прості речі, дуже прості. І вона ставить собі таку мету, звісно ж, не на це життя, а щонайменше на найближчі десять життів у людських формах. Бо вона чітко розуміє: тоді як щирі душі довкола підуть нагору й отримають чотирирукі форми, я, цілком імовірно, — аналітика, експертна думка про це свідчить — отримаю чотириногу форму. З хвостом. Тому людина готова терпляче чекати.

20:37Вона терпляче чекає, куштуючи плоди своєї гріховної діяльності, але й далі смиренно служить Господу.

20:59Садгака смиренно служить, виконуючи правила й приписи. Відданий-початківець, садгака, тобто той, хто ще не перебуває на рівні бгави, служить Господу, просто виконуючи приписані обов’язки, особливо обов’язки щоденної практики, діначар’ї, щоденного розпорядку: рано встав, здійснив омовіння, дуже уважно повторив святе ім’я. Бо щоб Крішна пролив милість і проявилося каяття та всі наступні елементи емоційного, духовного життя, треба попросити в Крішни підтримки, показати Йому — не просто попросити, а показати Йому, що я Його слуга.

22:03«Крішно, я Твій слуга» — а про слуг дбають

А про слуг зазвичай дбають. Крішно, я Твій слуга, а про слуг зазвичай дбають. Пратіджня тава ґовінда на ме бгактах пранаш’яті, іті самсмріт’я самсмріт’я пранан сандгараямі ахам. Ти сказав, о Ґовіндо: на ме бгактах пранаш’яті — «Мій бгакта ніколи не загине». І я, самсмріт’я самсмріт’я, постійно пам’ятаючи про це… Смріті означає «пам’ять». Пранан сандгараямі — я підтримую своє життя, лише пам’ятаючи про те, що Ти сказав: «Мій відданий ніколи не загине», — що Ти захищаєш відданих.

22:44Відданість має виявлятися в діяльності. Віра без діл мертва. Наша перша справа — це уважне повторення шістнадцяти кіл Харе Крішна маха-мантри. «Уважне» означає, що я сиджу й повторюю, стою й повторюю, ходжу й повторюю — і більше нічим не займаюся. Це серйозна заява Крішні: я претендую на роль Його слуги. Слуги слуги слуги слуги. Коли я кажу «слуги», ідеться про слугу слуги в мільярдно-трильйонному степені. Слуга слуги слуги слуги — і ще раз у трильйонному степені. Ось що означає слово «слуга».

23:26Шріла Прабгупада сказав нам: «Треба повторювати щонайменше шістнадцять кіл і дотримуватися чотирьох принципів», але насамперед — шістнадцять кіл, бо навіть чотири принципи приходять з милості. Особливо який із чотирьох? Особливо важко відмовитися від м’ясоїдства. Так, із такими-то бенкетами навіть на екадаші!

24:21Силу дотримуватися принципів і прощати дає Крішна

Звісно ж, силу дотримуватися принципів, силу прощати, смирятися — усе це ми отримуємо від Крішни. Від Крішни, від Крішни. І коли сльози каяття змивають гріхи… А ці сльози антисептичні: оскільки це милість Господа, це духовні сльози, вони не оскверняють, вони просто змивають з нашого серця гріхи. Це анартха-нівритті, чето-дарпана-марджанам — відбувається процес очищення дзеркала свідомості. І поступово ми починаємо відчувати Крішну, навіть перебуваючи в цьому світі: уже по-іншому дивитися на Божество Крішни, по-іншому чути святе ім’я Крішни, по-іншому слухати крішна-катху.

25:17Це вже не просто казки на ніч. Бо, безумовно, на початкових етапах відданого служіння «Книга Крішни», різноманітні історії з «Бгаґаватам» — усе це просто казки на ніч: дурдайвам ідрішам іхаджані нанураґах. Я ніби: «Ну так…» Але ні. Щось якось десь, звісно, буль-буль-буль, але ні — немає переживання бгакті, немає усвідомлення, немає бгакті, а отже, немає відчуття Крішни.

26:10Матеріальними вухами не почути крішна-катху

Він не відкриває Себе матеріальним чуттям. Ти не можеш матеріальними вухами почути крішна-катху. Як уже звучала ця цитата: атах шрі-крішна-намаді на бгавед ґрахйам індрійаіх. Ти не можеш звичайними вухами почути «Книгу Крішни» чи історії «Бгаґаватам», навіть якщо ти їх чуєш. Ти не можеш звичайними вухами почути святе ім’я Крішни. Ти не можеш звичайними очима побачити Божество Крішни.

26:42Тобі потрібен бальзам любові, але для початку хоча б бальзам, який наносить духовний учитель: ом аджняна-тімірандгасья джнянанджана-шалакая — бальзам духовного знання. Тобі просто потрібна милість. Усе це не осягається матеріальними вухами.

27:20Каяття очищає сприйняття

Та коли каяття очищає серце людини, усе довкола вас відбувається якось по-іншому. Інша сенсорика, зовсім інше. Це як із Бгактівінодою Тхакуром, який побачив Йоґапітх, храм на місці народження Господа Чайтаньї Махапрабгу. Він був зі своїм сином, Камала Прасадом, і з ними був ще один друг Бгактівіноди. І коли Бгактівінода побачив цей сяйливий храм, він сказав синові: «Ти бачив?» Він узрів його просто очима. Син сказав: «Так, батьку, я бачив», — і теж стояв у повному екстазі. «А ти бачив?» Поруч стояв службовець. «Що бачив?» — «Ну, храм, ти бачив?» — «Храм? Який храм?»

28:06От і все. Ось так і стоять: один бгакта зі складеними руками біля вівтаря, і другий бгакта зі складеними руками біля вівтаря. Один у дготі, і другий у дготі чи в сарі. В одного тілака, і в другого тілака. В одного мішечок на шиї, і в другого мішечок на шиї. Один повторює шістнадцять кіл, і другий шістнадцять. Одного звуть якось «дас», і другого теж якось «дас». В одного, наприклад, висить шнур, і в другого висить. Або навіть навпаки: в одного висить шнур, а в другого ніякого шнура немає, лише один ряд кантхі-мали.

28:50І ось він каже тому, в кого висить шнур: «Ти бачив?» — «Що бачив?» — «Ну як що? Крішну!» І все: при вигляді Крішни або при вигляді представників Крішни, Шрі Ґуру і вайшнавів, у нього замикає — і все. А що з ним відбувається? А ніхто не знає, що з ним відбувається. Лише Крішна знає. Крішна перебуває в серці. Це духовна енергія. Усе виглядає однаково, усе однаково, але один у свідомості Крішни, а другий перебуває в ілюзії, хоча за формою вони практикують одне й те саме.

29:32Узагалі велика проблема в тому, що проповідницькі ходи, які звучать на початку, як-от: «Варто один раз повторити святе ім’я — і всі гріхи буде знищено»… Це факт, так і є, це не перебільшення слави святого імені. Але наші ачар’ї, коментуючи подібні висловлювання, кажуть: «Повторити треба без образ».

30:35Легше заробити трильйон, ніж повторити ім’я без образ

Тобто фактично вони кажуть: ти можеш купити це святе ім’я, повторивши його один раз, але тобі треба заплатити трильйон доларів. Бо заробити трильйон доларів легше, ніж повторити святе ім’я без образ. Якщо почитати список із десяти образ — усе, воно ось тут сидить. І випалити його паяльником, чи обробити зубилом, чи викорчувати плоскогубцями — не виходить. «Крішна, Крішна» — не виходить. Бгактісіддганта Сарасваті казав: воно звучить як «Крішна», але насправді це не святе ім’я.

30:57Тому для нас, окаянних, подібна пропаганда — це стимул, натхнення для того, щоб практикувати: «Просто повторюй і будь щасливий». Проте біда в тому, що людина потрапляє в релігійну організацію і чує, що Махапрабгу найбільш милостивий, Нітьянанда ще милостивіший, Шріла Прабгупада ще милостивіший, і тобі пощастило опинитися біля їхніх лотосових стіп. Так, так, так, це все правда.

31:43Але уявіть собі Крішну, який сидить і дивиться в Zoom — є така програма в комп’ютері, — і ось дивиться на різні релігії, знаєте, різні релігії: мусульманство, християнство, вайшнавізм — скільки їх, різних! Вайшнави — це ж не лише послідовники Чайтаньї Махапрабгу, Нітьянанди і Прабгупади. А ми настільки зумовлені, що навіть Ґаудія-матх, вважаємо ми, — це вже не вайшнави: «Ну ні, це вже не те, там усе не те. Ну що там? Куди все не туди пішло, хлопці? Ну куди?»

32:27А християни — та ви що, вони взагалі всі вже в пеклі! Уже все розписано: усі пекельні планети зайняті християнами. А мусульмани — це взагалі м’ясоїди, це ще нижче за пекло. Ми ж отримали милість Чайтаньї Махапрабгу! Тому ми чинитимемо вайшнава-апарадги, об’їдатимемося, трішки порушуватимемо принципи — і навіємо собі, що ти врятований, бо ти увірував.

33:13І ось сидить Господь і дивиться в Zoom. Християни — візьми будь-яку організацію: адвентисти сьомого дня, свідки Єгови… Які ще є? Баптисти, будь ласка, православні, католики і так далі. Потім мусульманство — там теж вистачає різних сампрадай. І зокрема вайшнавізм. Він дивиться і на тих, і на інших — і в усіх одне й те саме. Усі: «Бо я увірував в Аллаха», «Бо я увірував в Ісуса», «Бо я увірував у Махапрабгу». І під маскою цього «бо я увірував» я живу, як хочу, бо не вмію прощати. Усе це, напружуватися, — не моя тема.

33:57Я живу, як хочу, бо я увірував, і, коли все це закінчиться, я потраплю до Крішни в духовний світ, до Крішни в духовний світ, до ґопі. Звісно, усі жінки уявляють себе ґопі. А чоловіки уявляють себе наполовину ґопі, а наполовину все-таки пастушками — або хоча б якимось тюльпанчиком, щоб вирости біля дороги, де Господь Крішна ходить і пасе Своїх корів. Та ну, куди ви? Звідки? Які тюльпанчики?

34:43Яка майя, Господи, як же спритно вона тебе ошукала! Вона привела тебе в релігійну організацію, і ти, окаянний, втовкмачив собі в голову, що ти увірував, і нічого не хочеш робити, не хочеш працювати над собою, хочеш жити як-небудь — і при цьому думаєш, що в тебе все добре. Біда для тебе! Майя, майя, майя. Усе так — дурдайвам. І ось Крішна дивиться: скрізь, у кожній релігійній організації, відбувається одне й те саме. І всі хочуть навернути одне одного в істинну віру. В істинну віру! Не в що-небудь, а саме в істинну віру хочемо навернути.

35:45Навчися любити людей

Ти спершу навчися любити людей. Хоча б люби людей. Я не кажу… ну добре, хоч п’ятдесят відсотків людей навчися любити. Ну хоч двадцять п’ять, ну хоч п’ять відсотків, ну хоч пів відсотка, хоч одну соту. Добре, хоча б у своєму місті люби людей. Добре, хоча б на своїй вулиці навчися любити людей. Ось хоча б на своїй вулиці, хоча б у своєму домі навчися любити людей. Окаянний, навчися любити людей хоча б у своєму домі!

36:12«Ні, я проливатиму сльози за весь світ, а у своєму домі хай я буду в ролі жертви, бо вони завжди мене ображають, вони не виконують своєї дгарми, усе роблять неправильно». Як же спритно тебе впіймали на гачок, друже! Усе. А Крішна лишається незалежним від усіх цих речей. Він не втручається в матеріальні справи живих істот, якщо тільки це не йде щиро, від серця.

36:55А потім, коли такий окаянний усе-таки отримує милість Шрі Ґуру і своїми сльозами змиває гріхи зі свого серця, пробуджується смак, солодкість, Господь відкриває Себе.

37:32Звук флейти Крішни доступний завжди

Адже Крішна завжди грає на флейті. Звук флейти Крішни доступний завжди — forever. Не лише в якийсь певний час, скажімо, за десять хвилин до першої. Ні, Крішна зробив так, що кваліфікована душа завжди може почути звук флейти Крішни. А що може бути солодшим за флейту Крішни? А якщо людина не чує флейти Крішни, це означає дурдайва — жахлива біда, нещастя.

37:58Тому Прабгупада пише: «Хто навчився плакати в розлуці з Крішною…» Цей плач у розлуці з Крішною прийде після всіх цих етапів очищення. Коли людина досягає бгави і преми, вона ридає в розлуці з Крішною. Вона настільки сильно відчуває Господа у своєму серці та у своєму житті, для неї настільки ясний образ Крішни — прекрасний, трансцендентний образ Крішни! Святі імена Крішни для неї — це вже не просто якась практика.

38:42Наші ачар’ї пояснюють, як Радгіка повторює мантру Харе Крішна. Коли Вона каже «Харе», Вона, звісно, має на увазі не Радгіку — Вона має на увазі Крішну, який викрав Її розум. Коли Вона каже «Рама», Вона має на увазі Крішну, який дарує Їй найсолодшу насолоду. А потім приходить віраха — стан розлуки. Махапрабгу… Усе це такі потаємні речі. Можна говорити про це хоча б теоретично, просто щоб привернути милість.

39:26Джіва Ґосвамі, «Ґопала-чампу». Господи, як він описує мить зустрічі Крішни з ґопі на Курукшетрі! Після того як Акрура забрав Крішну з Вріндавана й повіз до Матхури, Крішна вбивав демонів — уся ця історія. Спершу Він покінчив із Камсою, потім оселився в Матхурі, потім вони всі перебралися до Двараки. І в Крішни було багато всяких справ. Він одружився з однією царівною, з іншою — Рукміні, Джамбаваті, Сатьябгама. Потім іще звільнив тисячі царів, потім безліч палаців і все це життя у Двараці: і слони, і коні, і колісниці, і павичі, і розкіш, і багатство, і всі ставляться до Крішни з благоговінням, із пошаною — династія Врішні, Яду.

40:28І Він у Двараці насолоджується всім цим. Але в серці Він не може по-справжньому насолоджуватися, бо Крішна теж відчуває віраху, розлуку зі Своїми коханими мешканцями Враджа: зі Своєю матінкою Яшодою, зі Своїм батьком Нандою Махараджею, зі Своїми улюбленими коровами, зі Своїми биками — у кожного є ім’я. Крішна згадує, як вони мукають. Коли Він зосереджується на лілах зі Своїми царівнами і на всьому іншому, це Його відволікає. Він би залюбки повернувся до Вріндавана, але Васудева й Деваки не хочуть, щоб Він повертався. І оскільки Крішна теж вважає їх Своїми батьками, Він кориться старшим.

41:42Несприятливе для матеріальних справ сприятливе для аскези

І ось з нагоди затемнення на Курукшетрі, коли Раху закриває сонце і настає темрява… Те, що несприятливе для матеріальної діяльності, дуже сприятливе для аскези, для яґ’ї, для дани. Тому Крішна разом із Врішні вирушає на Курукшетру.

41:57А весь той час, коли Крішна поїхав із Вріндавана і був у Матхурі, у Двараці, із Двараки постійно приходили дути, тобто посланці Крішни. Дути приходили постійно, зазвичай парами.

42:18І коли вони приходили, увесь Вріндаван на чолі з Нандою і Яшодою збирався і слухав. Іноді Крішна передавав їм послання, іноді посланці просто розповідали: «А тепер Крішна вбив такого-то демона, а потім сталося те й те, а потім Баларама зробив те-то. А потім вони вирушили туди-то, а там на них напали, а потім Він одружився, а тепер у Нього з’явився син Прад’юмна. А потім було ось що». І вони постійно слухали. Це був такий чат, таке в них було листування, бо посланці-дути лише передавали інформацію.

43:00І коли Крішна отримав звістку, що буде затемнення і що його треба провести відповідно до дгарми, у святому місці, у тіртсі, Він вирішив вирушити туди. Він відправив дутів до Вріндавана, до Нанди Махараджі й матінки Яшоди: «Інших варіантів немає. Ми можемо зустрітися тільки там. Приходьте туди».

43:23Але біда в тому, що Нанда і Яшода перебували в такому пригніченому стані — власне, як і всі інші мешканці Вріндавана. Вони всі висохли: увесь їхній життєвий сік, уся їхня прана пішла з тіла. Вони висохли від страждань. Те саме було і з усіма ґопі Вріндавана, які почувалися взагалі найгірше. Взагалі найгірше. Насправді вони почувалися покинутими. Вони були в абсолютно безвихідному становищі. Але що можна було вдіяти?

44:24Вони не могли поєднати той образ люблячого Крішни, який приділяв їм так багато уваги й любові, коли був у Вріндавані, з цим абсолютно жорстоким учинком, який Він скоїв щодо них. І тому вони перебували в стані постійної унмади, божевілля любові. Вони теж висохли, їхній одяг розтріпався, забруднився, зносився, зветшав. Їхнє волосся просто-напросто розтріпалося, і вони постійно були в сльозах. Вони втратили своє сяйво.

45:11Але так чи інакше вони зібралися на силі. Абияк… Матінці Яшоді вже не було чого приховувати. Вона попросила і Радгіку, і інших ґопі: «Ви поїдете разом зі мною на Курукшетру».

45:31І коли вони прибули туди… Джіва Ґосвамі в «Ґопала-чампу» описує цю мить зустрічі: як Крішна з Баларамою зустрілися спочатку з матінкою Яшодою. Там такі поетичні, найвищою мірою чудові порівняння, узагалі неймовірна поезія! На жаль, ми не знаємо санскриту досконало, щоб читати його ось так. А перекласти такі твори неможливо — практично нереально.

46:21Шріла Прабгупада кі джай! Ну що ж, дорогі віддані, зараз ми приймемо прасад, і всі відповіді відкриються під час шанування прасаду. Щиро дякую вам за вашу увагу. Харе Крішна.