Розбір «Мадгур’я-кадамбіні»: як відданість стає сталою

Текст лекції

0:00«Мадгур’я-кадамбіні» і другий розділ Першої пісні

Сьогодні я читав, насправді, приголомшливий коментар Вішванатхи Чакраварті. Хоча це був навіть не коментар — це була «Мадгур’я-кадамбіні», але в санскритському виданні її вставлено в коментар до тексту з другого розділу Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам». Це надзвичайно відомий розділ. У ньому є блок текстів, які просто дуже потрібні кожному відданому: для медитації, для філософського, стрункого розуміння того, що відбувається, для розуміння абгідгеї. Звісно ж, і прайоджани, і самбандги теж, але передусім абгідгеї, а абгідгея означає нашу практику і те, як вона приводить обумовлену живу істоту до Шрі Крішни. І серед цих текстів є відомий текст:

У ньому сказано, що на певному етапі практики, коли вона досягає зрілої сталості, людина звільняється від впливу ґун пристрасті та невігластва. Тада — тоді. Ось тоді, як сказано в цьому тексті, відбувається таке. А умови настання цього «тоді» описано в добре відомому нам усім тексті:

1:53Знаєте цей текст? Хтось не знає? Ну добре. А перед цим текстом є ще один важливий текст.

2:04Тексти, над якими Прабгупада медитував на «Джаладуті»

Усі ці тексти примітні тим, що наш дорогий Шріла Прабгупада медитував над ними, коли на «Джаладуті» приплив до Нью-Йорка. Він дивився на це пекельне життя під впливом раджасу і тамасу й думав: «Як узагалі проповідувати цим людям? Це неможливо». І ось він згадав ці тексти:

Він згадав текст із цього другого розділу, де сказано: якщо людина слухає про Крішну, шрінватам сва-катхах крішнах, якщо вона робить це правильно, пунья-шравана-кіртанах… Один із перекладів слова пунья — «правильно», а інший переклад не наголошує на «правильно», а каже, що людина просто слухає оповіді про Крішну, які самі по собі дуже сприятливі, дуже пунья. Тоді Господь, Який перебуває в її серці, очищає це серце: відгуноті сухріт сатам. Очищає серце відданого від бруду, що там накопичився.

3:40Перша фаза бгакті: спершу слухати

І Вішванатха Чакраварті каже, що тут якраз описано першу фазу відданого служіння. Спочатку надзвичайно важливо, навіть не маючи особливого смаку, все одно виконувати процес шраванам-кіртанам. Слухайте про Господа якомога більше. Передусім треба слухати про Господа якомога більше.

4:14Ми даємо обітницю на 16 кіл — але не на шраванам

Наше товариство так улаштоване, що ми даємо обітницю повторювати шістнадцять кіл, але не даємо обітниці слухати про Крішну, виконувати процес шраванам. Хоча для відданого-початківця це, мабуть, навіть важливіше, ніж повторювати. Бо саме через слухання чистої Крішна-катхи, філософії свідомості Крішни, у відданого формується правильний світогляд. Тому садгу-санґа — товариство відданих, у якому він може слухати про Крішну, — принципово важлива для цієї початкової фази. Принципово важлива.

5:07І ось, слухаючи про Крішну якомога більше — шрінватам сва-катхах крішнах пунья-шравана-кіртанах — і прославляючи Крішну в товаристві відданих… Хрідй антах-стхо хй абгадрані: Господь, Який перебуває в серці, очищає від усього несприятливого. Абгадрані відгуноті означає, що Він очищає серце Свого відданого. І коли, прийнявши заступництво лотосових стіп великого відданого, духовного вчителя, відданий виконує процес шраванам-кіртанам, поступово, поступово його серце очищається.

5:46Чому немає сталого смаку: анартхи і самскари

5:50І наші ачар’ї, зокрема Вішванатха Чакраварті, пояснюють, що всім відданим-початківцям хочеться досягти рівня сталості, щоб був сталий смак, глибока віра й інтенсивна відданість. Однак, каже він, це неможливо, бо є абгадра. Абгадра означає анартхи, несприятливі речі, наслідки нашої неблагочестивої діяльності. Вони залишаються. Ми несемо ці наслідки. Ми, наче в’язні, сидимо у в’язниці власного розуму, оскверненого раджасом і тамасом. Постійно спливає дуже багато різноманітних самскар. І в різних людей різні бажання. Хтось схильний до насильства, наприклад, хтось — до інтоксикацій, хтось надмірно прив’язаний до сексуального життя. Перелік усіх цих явищ дуже великий, його можна продовжувати. Безсумнівно, кожен садгака стикається з цією проблемою. Безсумнівно. Він бачить: «Боже, який я безпорадний!» І часто він доходить до відчаю. Йому здається, що практика не працює.

7:22Два фронти: зовнішні обставини і натиск розуму

Я вже не кажу про те, що в його житті, по суті, трапляються обставини, які дуже важко терпіти. Його звільняють з роботи, від нього йде дружина, він утрачає гроші, у його державі починається війна і так далі, і тому подібне. І виходить, що він воює одразу на двох фронтах. З одного боку, він терпить несприятливі наслідки своєї карми у формі зовнішніх обставин, які тиснуть на нього, — що вже казати про здоров’я. А з другого боку, він усвідомлює свою безпорадність перед породженнями раджасу і тамасу, такими як заздрість, жадібність, гнів, хтивість. І часом він доходить до відчаю.

7:58І для відданого-початківця це природний шлях, бо його відданість не є сталою. А відданість не є сталою, бо в ньому живуть усі ці самскари, усі ці враження, які знову і знову спливають, і в ньому живуть наслідки його гріховної діяльності, які породжують різноманітні клеші: адг’ятміка, адгібгаутіка, адгідайвіка. Клеша означає страждання. Тому життя такого відданого фактично минає в спробах протистояти натиску розуму і натиску зовнішніх обставин. Знову і знову він розчаровується в людях. З ним трапляється багато лиха.

9:01Зараз ми говоримо про відданих, які живуть у нашу епоху, у Калі-юґу, — про нас із вами. Так от, ачар’я каже, що це природний стан. Неможливо подолати це дуже швидко. Not possible, бо є наслідки. Наслідки гріховної діяльності — це раз. І друге — наслідки апарадг, нама-апарадг, вайшнава-апарадг, наслідки образ, яких віддані завдають, поклоняючись Господу. Сева-апарадги, нама-апарадги, джіва-апарадги — стільки різноманітних гріхів, які ми можемо чинити. Ми маємо до цього потенціал. І спонукає нас до цього все той самий раджас і тамас. Основна проблема в тому, що розум уражений невіглаством і пристрастю.

10:26І цей ворог якраз займає позиції в розумі, в інтелекті, у чуттях. Як каже Господь Крішна в третьому розділі, кама проявляється не ззовні, а всередині. Проте віддані мають віру в те, що, поклоняючись Крішні, «я досягну досконалості», — нехай навіть я до пуття й не знаю, що таке досконалість.

10:56Щирий мотив відданого-початківця

Перебуваючи в такому стані, людина не може бути надто впевнена в тому, що вона взагалі здатна виконувати чисте віддане служіння. Бо, безумовно, домінантою в її практиці є бажання звільнитися від цих страждань — передусім від страждань розуму. І щирий вайшнав розуміє: «Розум завдає мені неспокою». Навіть не так зовнішні страждання, бо він розуміє: якщо з розумом у мене все буде гаразд, то я не надто страждатиму від зовнішніх обставин. Кожен відданий має чітко це розуміти. Якщо розум стабілізується, то зовнішні страждання не такі страшні. Якщо буде свідомість Крішни, то, по суті, хоч розпинайте. Однаково, бо у свідомості Крішни можна пережити що завгодно, а без свідомості Крішни — на жаль, на жаль.

11:52Так от, відданий має тверду віру в бгакті. Він має тверду віру в бгакті як у процес: «Це врятує мене». Він не може чітко уявити, що таке порятунок. Звісно, він знову і знову чує, що потрібна према-бгакті, що треба повернутися не те що на Вайкунтху, а на Ґолоку Вріндаван. І він підхоплює на рівні розуму всі ці тенденції. Так відбувається з абсолютною більшістю. Це просто формула. Але насправді, насправді він не може хотіти потрапити на Ґолоку. Not possible. Not possible. Він може хотіти цього лише на рівні розуму. І це не є бажання душі. Справжні бажання ще не пробуджуються. Звісно, вони можуть пробудитися й у цьому стані — завдяки могутності великого вайшнава. Це може статися навіть із найпадшою душею: у неї може з’явитися найчистіший мотив. Але, як правило, цього не відбувається.

13:00Чатур-відга бгаджанте: «нечиста» практика — теж непогано

13:20Чотири види людей практикують віддане служіння: насамперед стражденні, далі люди, що прагнуть якихось матеріальних цілей, філософи та ґ’яні. Чатур-відга. І, як правило, ми належимо до однієї з цих категорій, як правило. Це ще не є чисте віддане служіння у визначенні Рупи Ґосвамі, але це непогано. Практикувати нечисте віддане служіння — це непогано, треба це зрозуміти. Хоча б тому, що абсолютна більшість із нас практикує нечисте віддане служіння, і ми одне одного називаємо відданими. І це нормально, бо Крішна каже: джанах сукрітіно ’рджуна — «Арджуно, знай: це праведні люди, вони звертаються до Мене». Мати віру в Бога в Калі-юґу — це вже велике надбання. Безумовно, це недосконалість.

14:25Нарада шукає досконалого. Півбоги — не «невіддані»

Але що таке досконалість? Нарада Муні мандрував. Він шукав, що таке досконалість: зустрічався з брахманом, який поклонявся шалаґрамам, потім із царем, потім з Індрою, потім із Брахмою, із Шівою, Прахладою, Пандавами, багатьма іншими. Він із кожним зустрічався. Він хотів знайти того вайшнава, який досяг досконалості. І зрештою він прийшов до враджаваси, вічних супутників Господа з Ґолоки Вріндавану, — до ґопі Вріндавану. І в певному сенсі лише ґопі Вріндавану перебувають на рівні абсолютної досконалості. Але це лише в певному сенсі. Об’єктивна істина така, що сам Господь Крішна сказав: «Усі, з ким ти зустрічався, — нечисті віддані», зокрема Індра, зокрема Брахма, зокрема Шіва, тобто великі півбоги.

15:09Дуже образливо ставитися до півбогів нешанобливо, не виявляючи їм поваги, вважаючи їх невідданими. Це справді велика апарадга. Навіть у «Бгакті-расамріта-сіндгу» Рупа Ґосвамі серед образ святого імені та Господа, серед шістдесяти чотирьох анґ відданого служіння виокремив образу півбогів і невиявлення їм поваги. Ми поклоняємося півбогам як великим відданим Господа, які значною мірою перевершують нас. Це точно. Звісно, порівняно зі Шріматі Радгарані всі атеїсти, всі — бо Вона є хладіні-шакті. Вона має найчистішу махабгаву. Ні в кого немає такої бгави, яка є в Неї. Безумовно, Вона — об’єкт нашого поклоніння, наша матінка Радгарані. Але це не означає, що півбоги — не віддані. Так думати — велика апарадга. Велика. Будь ласка, віддані, ніколи не підхоплюйте цього настрою. Це суперечить нашій сіддганті, суперечить ученню ачар’їв-вайшнавів, починаючи зі Шріли Прабгупади, і так далі.

16:33Звісно, щоб не відходити від теми… Можна довго обговорювати, чому Індра, наприклад, напав на Вріндаван. Але це особисто Крішна, особисто Крішна хотів трохи виправити його гординю. І ми ще якраз говоритимемо про те, що схильність пишатися чи якісь вади характеру залишаються навіть на стадії дуже зрілої відданості. Так чи інакше, ми виявляємо повагу півбогам. Нарада Муні мандрував, шукав досконалого відданого і якраз зустрічався з ними. З кимось зустрівся, з кимось не зустрівся. Це не означає, що Варуна, Ваю, наприклад, — не віддані. Вони дуже великі віддані. Це ми кажемо: чисті, нечисті. Анья-абгілашіта-шуньям — вони чи ні, вони анья-абгілашіта-шунья? Зазвичай, так, є теза, що це сакама-бгакти — так іноді називають півбогів, — і ми думаємо, що це вже щось нижче.

17:57Звісно, для послідовників ґаудія-вайшнавізму ідеалом є той рівень відданості, який явили Махапрабгу та Його супутники. Але знову ж таки: де ми, а де рівень цієї відданості? Для нас це об’єкт поклоніння. Ми захоплюємося, ми мріємо бути такими. Просто мріємо. У нас є така мрія, але чи здійсненна вона? Щодо себе особисто я глибоко сумніваюся, що це можливо, — просто тому, що так улаштований цей світ. Я б так не вибрав, якби мене питали. Я б не хотів бути нітья-баддгою, вічно обумовленою дживою, якою я є. Якби мене спитали, я б сказав: «Ні, я так не хочу. Я хочу бути вільним від страждань, займатися према-севою, безкорисливо, вічно любити Крішну, відчувати Його любов. Я хочу лише цього». Але це мені недоступно. Отже, висновок дуже простий: не всім це доступно. Це не означає, що завтра я стану кваліфікованим для цього.

19:12«Я навіть не мрію потрапити на Ґолоку»

Дорогі віддані, нас сьогодні небагато. Скажу вам правду. Істину кажу: я навіть не мрію потрапити на Ґолоку Вріндаван, у цю обитель, туди, у духовний світ. У мене навіть немає такої думки, що це можливо. Я просто радію тому становищу, у якому зараз перебуваю, — жалюгідному, нікчемному, знедоленому, стражденному, але все ж такому, що має доступ до всього цього. Аби не було гірше. Ось вам така медитація про стан речей. Аби тільки не викреслили зі списку й нікуди не відправили. Бо мій розум мені не належить, мій інтелект мені не належить. Це все власність Крішни. Тіло мені не належить, я ним не керую. Ним керують ґуни матеріальної природи: що хочуть, те й роблять. Тому — аби тільки не вигнали. Тобто це дуже велика відданість — відданість Махапрабгу. Це в певному сенсі недосяжне. Але знову ж таки, для багатьох це недосяжне становище.

20:23Тому Господь Крішна каже такі слова: са махатма судурлабгах. Так Він каже про махатму, який здатен бачити Крішну всюди, — по суті, це імперсональний аспект. Він каже: васудевах сарвам іті са махатма судурлабгах — тобто Васудева перебуває всюди. Така махатма судурлабга, дуже рідкісна. Що вже казати про ґопі Вріндавану? Боже мій, це не те що судурлабга, а судур-, судур-, судурлабга! Дуже-дуже, неймовірно рідко. Тому Крішна каже: манушьянам сахасрешу кашчід йататі сіддгайе, йататам апі сіддганам кашчін мам ветті таттватах — з багатьох тисяч ледве чи один прагне досконалості, а з тих, хто прагне, з багатьох тисяч ледве чи один осягає таттву, істину про Мене.

21:22Не мріяти про космічні кораблі, а бути вдячним

Тому рекомендація для нас, початківців, така: не мріяти про ці космічні кораблі, не ототожнювати себе з тим, хто може це отримати. Це з одного боку. А з другого — бути вдячними за те, що ми вже отримали. А отримали ми дуже багато. Ми отримали бодай доступ до всього цього — до «Шрі Чайтанья-чарітамріти», «Шрімад-Бгаґаватам», до святого імені Крішни, — бодай можливість медитувати на все це, говорити про це, слухати про це. Має бути велика вдячність. І, звісно, хотілося б робити все це зі смаком. І ми повертаємося до того, що відданому-початківцю, природно, хочеться робити це зі смаком. Це нормально, але не виходить — бо знову ж таки заважають васани, або самскари, враження з минулого, пурва-самскари. Вони заважають, наслідки гріхів обтяжують.

22:23Питання до залу: у чому суть віри відданого?

22:31Так от, що буде досконалістю віри такої людини? Що означає віра? Яка досконала віра такого відданого-початківця, так? Яка його досконала віра? Які його прагнення? У що він вірить? Завдяки чому він урятується? Які є варіанти?

23:12Із залу: Тільки завдяки товариству відданих. Якщо в нього свого нічого немає…

23:34Він вірить у товариство відданих. Давайте поміркуємо над цим конкретніше. У які процеси відданого служіння? Бо все…

23:54Із залу: Шраванам-кіртанам.

Добре. Що це означає? Як мислить, як мислить відданий? Що означає шраванам-кіртанам? Що означає садгу-санґа?

Із залу: Передусім оспівування святих імен. Це єдине, що нам дано в цю епоху.

24:15Добре. Він вірить в оспівування святих імен. Так? Правильно? Як це виглядає на практиці, у його житті? Як виявляється ця віра?

24:40Із залу: Віддані повторюють…

Можна якось практичніше сказати? Повторюють. Але різні люди повторюють по-різному.

Із залу: Уважно.

Уважно повторюють. А що означає «уважно»?

Із залу: Без образ.

25:01«Це шаблонні відповіді» — розмова з позиції досвіду

Я розумію, Леве прабгу, дуже дякую за фідбек. Але це шаблонні відповіді. Це правильно. Але це шаблонні відповіді. Треба, щоб кожен сказав із позиції свого досвіду. Щоб кожен замислився: що для мене є цінністю в бгакті, у що я вірю, на чому я роблю наголос. Щоб кожен проаналізував останній тиждень чи місяць свого життя і подумав: у що я себе вкладав, на що я розраховував? Практично, у житті.

25:22Із залу: Так. Віддані допомагають працювати з розумом. Допомагають наповнитися правильним розумінням, ставленням до Крішна-катхи. І в певний момент це дає змогу тобі продовжувати і дає певну віру та смак — на тому рівні, на якому…

25:45Віддані допомагають працювати з розумом через…

Із залу: Спілкування.

26:08Спілкування. А як саме вони допомагають працювати з розумом? Що вони роблять, працюючи з нашим розумом?

Із залу: Змінюють погляд…

У якій формі відбувається ця зміна погляду? Як вони на нас впливають, ці віддані, які трансформують розум?

26:30Із залу: Дають настанови, наприклад. Або діляться своїм досвідом.

Так, діляться своїм досвідом. Досвідом чого?

Із залу: Перемоги…

Ну, можна сказати, перемоги над своїм… як у них там щось відбувається. Зараз трохи абстрактно. Хотілося б конкретики.

Із залу: Зараз можна дуже заглибитися в побутові речі: харчування, режим дня…

26:53Давайте заглибимося, не проблема.

Із залу: Харчування, режим дня, спілкування з дружиною, робота — як працювати, гроші — як витрачати.

Ось добре, що ми заходимо в ці деталі. Це добре. Дуже добре. Дуже вам дякую.

27:05Робота, гроші, сім’я — це не серцевина садгу-санґи

27:13Ось дивіться, це важливий аспект стосунків із відданими — те, що ви зараз сказали: коли вони допомагають нам із роботою, з дружиною, з грошима і так далі. Але це — я навмисно зроблю суворе твердження, щоб воно запам’яталося, — не має стосунку до чистого відданого служіння. Це добре для організації відданих, для побудови громади, поки ми живемо в цьому світі. Це має бути. У нас має бути спілкування на цій платформі. Віддані мають навчатися сімейного життя чи життя в брахмачар’я-ашрамі, неважливо, — знову ж таки здоров’я, гроші, так. Але це соціальний аспект, зрештою, матеріальний аспект. Це не є сутність. Сара санскритом означає суть, серцевину. Це не є серцевиною садгу-санґи.

28:19Із залу: Щоб налаштувати це для поглиблення…

Щоб налаштувати це для поглиблення садгани — це підходить, звісно. Але знову ж таки це не є серцевина, бо в товаристві садгу, тобто відданих, є щось, що значно ефективніше впливає на нашу свідомість.

28:36Повага і служіння вайшнавам: важливо, але не суть

28:42Із залу: Повага.

Повага. Повага — це аспект етикету, якого ми маємо дотримуватися в товаристві.

Із залу: Як приклад… як фундамент стосунків.

29:05Це аспект етикету. Ми маємо поважати одне одного.

Із залу: Мається на увазі не зовнішня повага, а внутрішня. Твій стан…

29:26Так, і внутрішня повага, і зовнішня повага — аманіна манадена кіртанійах сада харіх. Повага, так. Але це знову ж таки не суть, не те, що трансформує наш розум, інтелект.

Із залу: Мені здається, це служіння відданим. Коли служиш відданим, з’являється якесь спілкування, розвиваються якісь стосунки і виявляється певна милість — завдяки служінню.

29:47Служіння відданим. А чому? Який мотив служіння відданим? Навіщо?

Із залу: Навіщо? Ні, просто щоб… щоб Крішна був… Ну, це теж якось — просто служити. Не знаю.

30:07Ні, але все одно — просто служити, щоб що?

Із залу: Щоб отримати милість. Щоб Крішна був задоволений.

Щоб Крішна був задоволений. Ну так, це теж шаблон — «щоб Крішна був задоволений». Крішна був, є і буде задоволений. У Нього таке становище: ананда-майо ’бг’ясат.

30:29Із залу: Душа сама отримує насолоду від того, що вона віддає. Вона наповнюється з іншої енергії, щоб справді роздавати.

30:50Добре. Немає жодних сумнівів: те, що ви зараз кажете, — це істина. І для початківців особливо це дуже важливо — просто розуміти цінність можливості служити вайшнавам. Цінність — бо це анґа бгакті, це форма відданого служіння. І просто мати віру в те, що, служачи відданим, я досягну досконалості. Знову ж таки, я не знаю, яка це досконалість, але це правильний шлях. Однак навіть це не є серцевиною. Насправді це супутня анґа. Супутній чинник, без якого неможливо просуватися сходинками. Якщо ми не перебуваємо з повагою в товаристві відданих, не займаємося служінням відданим, — без цього неможливо просуватися, насправді. Але суттю віри все одно має залишатися щось інше. Воно пов’язане з відданими, але це щось інше. Воно формулюється інакше. Які ще варіанти?

31:55Із залу: Суттю чого?

Суттю віри. Суттю чистого процесу, чистої віри є щось інше. «Я вірю» — у що? Зараз ми обговорили варіанти…

32:17Із залу: …але я боюся сказати шаблонну відповідь.

Ні, кажіть шаблонні відповіді, це нормально. Просто — як ви розумієте?

32:37Із залу: Суть віри — це любов.

Любов? Ні-ні, ми зараз говоримо про практику, про наше земне життя.

Із залу: Треба прийняти духовного вчителя.

Духовного вчителя. Ну, природно, в певний момент духовний учитель з’являється. Але духовний учитель — це той, під чиїм керівництвом ця серцевина функціонує. Ось так.

33:16Серцевину знайдено: Крішна-катха

Серцевина віри — вона вже звучала, ця тема вже звучала. Просто коли ми почали говорити про деталі, я свідомо хотів відкинути ці шаблонні речі, щоб ми почали говорити з позиції досвіду.

33:29Із залу: Ви з цього почали: декламували вірші про те, що треба правильно слухати про Крішну. І це змінює розум, і це очищає серце.

Правильно. Ось це серцевина. Ось це серцевина, коли ми в товаристві відданих…

33:49ЗапитанняЯк правильно слухати? Ви сказали, що треба слухати про Крішну, і уточнили: «правильно». У мене одразу виникло питання: як саме?

Дивіться, це один із варіантів — у Прабгупади. Так, Прабгупада саме так це тлумачить. Я не пам’ятаю, чи дає він тільки одне значення, чи не одне. Так чи інакше, серед ачар’їв більш поширена інша версія: пунья-шравана-кіртанах означає не «правильно слухати й повторювати», а просто слухати й повторювати, що дуже благотворно. Пунья означає те, що дуже благотворно.

34:32Але, о найкращі з людей, дорогі віддані, треба зрозуміти, що суттю садгани, бгакті-йоґи є шраванам-кіртанам: слухати про Крішну і говорити про Крішну.

34:48Чатух-шлоки «Ґіти»: «вони просвітлюють одне одного»

Буквально це означає разом вивчати Святе Письмо, разом вивчати книжки Шріли Прабгупади. Ось це якраз і є серцевина. Про це Крішна говорить у чатух-шлоках «Бгаґавад-ґіти»:

35:15Знаєте цей текст? Мач-чітта, мад-ґата… Вони віддають Мені всю свою свідомість. Вони прагнуть лише до Мене. Вони говорять про Мене і тим самим просвітлюють одне одного. І так вони переживають дуже радісний і вдоволений стан.

35:38Тешам сатата-юктанам — ось їм, тим, хто постійно зайнятий цією діяльністю. Бгаджатам пріті-пурвакам — тим, хто так Мені поклоняється, виконує бгаджан, бо шраванам і кіртанам — це і є досконалий бгаджан. Дадамі буддгі-йоґам там йена мам упаянті те — Я даю їм той розум, за допомогою якого вони можуть прийти до Мене.

36:00Тешам еванукампартхам — ось їм. Він удруге каже: тешам, тобто «їм». Спершу Він сказав у тексті: тушьянті ча раманті ча — що катха, Крішна-катха, яка відбувається в товаристві відданих, просвітлює, наповнює, вдовольняє, робить щасливим. І ось їм, зайнятим у такому процесі, Я даю розум. І далі Він знову каже: тешам ева — «тільки їм». Анукампартхам — зі співчуття; буквально анукампа-артхам означає «маючи на меті співчуття», під впливом Свого… скажімо навіть не співчуття, а милосердя. Крішна каже: тешам еванукампартхам ахам аджнана-джам тамах нашаямі — «Я руйную, Я руйную невігластво в їхніх серцях. Я запалюю полум’я знання, ґ’яни, трансцендентної ґ’яни».

37:26Він почав зі слова ахам. Це ми зараз говоримо про чатух-шлоки «Бгаґавад-ґіти». Ахам сарвасья прабгаво маттах сарвам правартате — «Я є причина всіх причин». І, розуміючи це, розумні люди поклоняються Мені з любов’ю. І як вони поклоняються? Віддаючи все життя, всю прану, всю свідомість: мач-чітта мад-ґата-прана. Вони розмовляють про Мене, і Я даю їм милість, Я даю їм розум, Я даю їм знання.

37:47Шрінватам сва-катхах крішнах пунья-шравана-кіртанах, хрідй антах-стхо хй абгадрані відгуноті сухріт сатам. Про це ж говорить у цьому тексті Сута Ґосвамі: Господь — доброчинець Свого відданого, Він любить відданих, навіть початківців, навіть, так би мовити, не чистих відданих, але Він цінує і любить відданих, і тому Він очищає серце. Але це відбувається не одразу.

38:30Тому відданий, у житті якого постійний натиск розуму і натиск зовнішніх обставин, будь-що має виконувати регулярну садгану в товаристві щирих душ. Слухайте про Крішну і говоріть про Крішну. І особливо треба вміти слухати про Крішну, особливо від кваліфікованих вайшнавів. Ось це саджатійашає сніґдге садгау санґах свато варе, про яке там ідеться: свато варе — від тих, хто перевершує. Треба слухати тих, хто нас перевершує, але водночас із ким ми сердечно синхронізовані, до кого прихильне наше серце. Дуже цікаво Рупа Ґосвамі пояснює ці речі.

39:15І якщо так діяти, якщо регулярно служити «Бгаґаватам» — бо Крішна-катха означає обговорення «Бгаґаватам», і це означає служіння «Бгаґаваті», — тому в дусі служіння, про що говорив Андрій прабгу, в дусі служіння відданим, у дусі поваги в товаристві відданих мати віру в Крішна-катху в товаристві відданих… Усі ці соціальні питання, звісно, it’s okay, це має бути, але серцевина — саме те, що мене рятує, те, що трансформує розум, те, що просвітлює, надихає, окрилює, — це справжня Бгаґавата-катха, або Крішна-катха. Крішна-шраванам-кіртанам. Ось це і є серцевина відданого служіння.

40:31Крішна-катха як пуджа. Віра в Крішна-катху — віра в Крішну

І якщо робити це регулярно, якщо регулярно вшановувати Крішна-катху — вшановувати буквально, я свідомо вживаю це слово, бо ми маємо виконувати пуджу Крішна-катхи… Коли ми говоримо про Крішну, ми тим самим виконуємо яґ’ю. Коли ми слухаємо про Крішну, це наша яґ’я, це наше поклоніння Крішні. Вшанування Крішна-катхи — це і є поклоніння Крішні. Віра в Крішна-катху — це і є віра в Крішну. Не просто «Крішна мене захистить», а моя пристрасть до Крішна-катхи — ось що називається прийняти притулок у Крішни. Слухайте про Крішну, говоріть про Крішну, оспівуйте Його святе ім’я в Калі-юґу — безумовно. Але якщо не прийняти Крішна-катху як притулок, а просто оспівувати, цей процес не працюватиме. Тому, коли наші ачар’ї пояснюють слово санкіртана, воно означає самьяк-кіртана — досконалий кіртан. Досконалий кіртан — це той кіртан, який виконується разом із Крішна-катхою, справжньою Крішна-катхою.

41:34Ґуру — той, хто надихає вас найбільше

Тому найцінніші віддані в нашому житті — це ті, з ким ми можемо занурюватися в Крішна-катху. Особливо ті, від кого ми можемо слухати ту Крішна-катху, яка мене окрилює, надихає, вселяє ентузіазм і так далі. Це найцінніші люди в житті. І таким людям треба проводити пуджу, насправді, бо той, хто найбільше надихає мене своїми словами, той і є ґуру. Тому ґуру-падашрая: прийняти притулок у ґуру означає прийняти притулок у того, хто мене найбільше надихає. Ванде ґурун іша-бгактан — я схиляюся перед ґуру, я схиляюся перед відданими Господа. Чому? Бо в товаристві відданих я можу слухати і говорити Крішна-катху.

42:30І ґуру — це, звісно, і ґуру, що дає посвячення, об’єкт медитації. Але той, хто регулярно, постійно надихає мене на чисте віддане служіння своїми словами, — слухаючи його, я надихаюся його філософськими поглядами, його способом життя; коли я чую в цих лекціях настанови, які справді вчать мене жити, — мене вчать жити ці речі, тобто я отримую інсайти, я розумію, як мені треба діяти в цьому світі, за що мені треба триматися, щоб не зірватися в прірву матеріального буття, — безумовно, це найцінніші люди, і в жодному разі не можна втрачати цих людей.

43:36Сюди також долучається процес арчани, або поклоніння Божествам, що теж відбувається в товаристві відданих і теж дуже сильно, могутньо впливає на свідомість людини. Тому хоч би в якому падшому становищі була людина, хоч би який зіпсований розум у неї був, але якщо вона має таку чисту віру в те, що ми сьогодні обговорюємо, — немає жодних сумнівів, ця людина дуже швидко досягне досконалості. Кшіпрам бгаваті дгарматма — вона дуже швидко очиститься від своїх гріхів, шашвач-чгантім ніґаччгаті — і здобуде духовний стан. Каунтея пратіджаніхі на ме бгактах пранашьяті — Мій відданий не загине, навіть якщо він чинить найогидніші вчинки.

44:39Якщо людина має віру в Крішна-катху, її серце очищається — сам Господь впливає на її серце. Наштапраєшв абгадрешу нітьям бгаґавата-севая: якщо вона робитиме це, бгаґавата-севая, — регулярно поклонятиметься «Бгаґаватам» через слухання і повторення, поклонятиметься в товаристві справжніх бгаґават, тобто відданих, — то її відданість, бгактір бгаваті наіштхікі, стане сталою, вона досягне цього стану.

45:23І ось тепер: тада раджас-тамо-бгавах кама-лобгадаяш ча йе. Ось тоді раджас, тамас і всі породжені ними стани — кама, лобга, матсар’я, кродга, моха… Що ще? Що я забув?

45:44Із залу: Мада.

Мада. Усі ці речі. Тада раджас-тамо-бгавах… і все, що ними породжене. Чета етаір анавіддгам: вони зникають зі свідомості, вони перестають впливати на розум. І людина утверджується в благості. «Утверджується в благості» — Джіва Ґосвамі каже: шуддга-саттва, тобто не просто в благості, а в шуддга-саттві.

46:15Вішванатха: іде раджас — приходять якості

І ось тут якраз той коментар Вішванатхи, яким я хотів поділитися на початку, який я згадав: коли він коментує ці тексти в «Мадгур’я-кадамбіні», він розбирає просто приголомшливі деталі. Чета етаір анавіддгам: коли свідомість очищається, раджас і тамас залишають відданого. А як ми знаємо, відданий набуває всіх сприятливих якостей півбогів, як перекладає Прабгупада:

47:29Якщо людина виконує процес бгакті — ось це бгаґаватй акінчана, чисте віддане служіння, що означає віру в Крішна-катху, — то всі сприятливі якості проявляються в ній. Інакше кажучи, коли раджас і тамас ідуть, людина стає справді шляхетною. У ній розвиваються двадцять шість якостей святої особи, вайшнавських якостей, — двадцять шість, як описує це Кавіраджа Ґосвамі, цитуючи Махапрабгу.

47:51Але ось що цікаве каже Вішванатха: цей рівень характерний уже для ручі й асакті. Знаєте, так? Шраддга, садгу-санґа, бгаджана-крія. Бгаджана-крія, яка є незрілою, — аніштхіта, нестала відданість, яку ми обговорювали, — поступово знищує всі ці несприятливі речі завдяки шраванам-кіртанам, вішну-смаранам у товаристві відданих. А бгаджана-крія буквально означає виконання поклоніння, виконання бгаджану, який складається із шраванам-кіртанам. Сюди ж належать книжки, безумовно. До речі, треба висвітлити цей практичний аспект.

49:05Смак до книжок Прабгупади і незручна статистика

Для людини, яка йде шляхом відданості, дуже важливо спробувати розвинути смак до вивчення книжок. Коли на Національній раді я слухав доповідь одного з прабгу, він наводив статистику за результатами опитувань лідерів — наставників, лідерів нама-хатт і так далі: п’ятнадцять відсотків читають дві години на день і більше. Я не пам’ятаю, хто сидів поруч зі мною, але я віджартувався — одразу попереджаю: «Я йду з ІСККОН». Я ніколи з нього не піду. Це життя і душа Шріли Прабгупади. Це був просто жарт. Але це катастрофічно, насправді, це катастрофічно. Це катастрофа. Що тоді буде зі спільнотою? Усі біди від того, що ми не занурюємося в книжки Шріли Прабгупади. Для нас це найперший спосіб виконувати шраванам — з лотосових уст Шріли Прабгупади. Читати його книжки — це і є слухати Шрілу Прабгупаду, слухати його лекції і так далі.

50:20Дуже важливо, дуже важливо це культивувати. Усі ці абгадра, небажані речі, анартхи, якраз і виявляються в тому, що немає смаку. Про що ми говорили? Немає ручі. І це природно. Тому Рупа Ґосвамі каже: піттопатапта — у того, хто охоплений піттою, жовчю, язик не відчуває смаку. Треба просто це робити. Анудінам — щодня це треба робити, з пошаною, з благоговінням, маючи віру. Це має бути просто садганою. Будь-яка розумна людина може читати книжки Шріли Прабгупади й мати в цьому смак.

51:09Механічне повторення не врятує. «Не поспішайте»

І знову ж таки, те, з чого ми починали: ми даємо обітницю на шістнадцять кіл, але не даємо обітниці щодо шраванам. Наскільки діятимуть ці шістнадцять кіл? Наскільки це буде самьяк-кіртана? Велике питання. Машинальне повторення не врятує. А немашинальним повторення робить саме занурення в шраванам. Безумовно, дуже чудово сидіти й слухати лекцію, кваліфіковану лекцію, слухати, вбирати й переживати натхнення. Це дуже чудово. Тому Прабгупада каже: нітьям бгаґавата-севая — відвідування лекцій з «Бгаґаватам». Це добре. Але якщо вдасться вхопитися за смак саме до вивчення — не до читання і навіть не до вивчення, а до служіння через вивчення…

51:44Дорогі віддані, не поспішайте, взагалі не поспішайте. Прабгупада казав це неодноразово. Досить «Бгаґавад-ґіти», «Бгаґаватам», «Нектару відданості», «Чайтанья-чарітамріти». Усе вивчіть досконально — наскільки це дозволяє милість Господа. Поклоняйтеся відданим, як Андрій прабгу поклоняється, служить відданим, як Партха прабгу являє цей чудовий приклад. Усі ви знаєте, що таке вайшнава-сева. Це чудово. Але при цьому покладайтеся на Господа: «Господи, хочеться виконувати цей шраванам-кіртанам зі смаком». Це нормальне бажання для відданого.

52:48«Я хочу пити цей сік, але щоб він мені подобався. Я не хочу пити цей полин. Я хочу пити нектар раси». І це обов’язково станеться. Кінтв адарад анудінам… Безсумнівно, повернеться смак, тад-ґада-мула-хантрі, і буде знищено раджас і тамас. Безсумнівно. Усі вірші про одне й те саме. «Бгаґавад-ґіта», «Бгаґаватам», «Нектар настанов», «Нектар відданості» — усе про одне й те саме. Суть дуже проста. Ми сьогодні говоримо про суть. Вона дуже проста.

53:31Тому Вішванатха каже, що, проходячи аніштхіта-бгакті, бгаджана-крію, людина поступово звільняється від анартх, і проявляється ніштхіта-бгакті. Бо помилково думати, що є якась стадія, щабель під назвою анартха-нівритті, і на ній відбувається щось окреме від бгаджана-крії. Ні, бгаджана-крія породжує анартха-нівритті. Крія буквально означає «виконувати»: крі — дієслівний корінь, як у creative, creativity, «креативити», — творити бгаджан. Бгаджана-крія означає, що інтенсивне звільнення від анартх відбувається саме в процесі бгаджану, який складається із шраванам-кіртанам. І поклоніння Божествам, безумовно, — теж дуже важливий аспект, у товаристві відданих, і поклоніння відданим.

54:42Смирення — це дар, а не результат зусилля

Дивіться, усе дуже просто. Дотримання правил і приписів теж має значення, але другорядне. Якщо буде шраванам-кіртанам — добрий, — усе інше підтягнеться. Це і є віра в чисте віддане служіння: «Просто завдяки такому служінню Крішні я досягну всього». Насправді це не так, що ми окремо культивуємо якості. Ні, наші ачар’ї, зокрема Вішванатха, цього не заохочували. Він каже: «З твердою вірою в ґуру виконуй шраванам-кіртанам, май віру лише в це — і все інше підтягнеться. Навіть смирення, навіть смирення підтягнеться». Що вже казати про контроль хтивості і так далі. Ми не можемо зараз бути смиренними з власного бажання: трінад апі сунічена… Треба пройти стадію дурдайвам ідрішам іхаджані нанураґах — повторювати без смаку, щоб увійти у фазу солодкого повторення, яке супроводжуватиметься смиренням. Смирення — це той дар, який ми зрештою отримуємо від Господа. Власне, як і смак до святого імені. Це не те, що ми генеруємо самі: «Усе, завтра я повторюватиму зі смаком».

55:39Так от, виконуючи аніштхіта-бгаджана-крію, людина розвиває сталість: наштапраєшв абгадрешу — несприятливе, як там сказано, майже повністю знищується. І ось тоді поступово настає стан, коли вона розвиває ручі, смак. Вона вже все робить зі смаком, поклоняється зі смаком. Вона читає зі смаком, говорить зі смаком, слухає зі смаком, співає зі смаком. Усе зі смаком. Солодкість. Ось що означає ручі — смак.

56:21Безумовно, якщо ми бачимо в полі своєї уваги таких відданих, то треба триматися за їхні стопи. Очевидно, на сто відсотків. Бо навіть рівня ручі досягають, можливо, багато хто, але так, щоб таке спілкування було доступне, — це вже рідкісна можливість. А що казати про асакті?

56:41Так от, свобода від раджасу і тамасу настає на цих рівнях. І Вішванатха Чакраварті каже: розвиваються всі сприятливі якості — природним чином. Які сприятливі якості? Наприклад?

Із залу: Зреченість.

Зреченість. Ще?

57:04Із залу: Смирення.

Смирення. Правильно. Ще?

Із залу: Доброта.

Доброта. Правильно. І так далі. Терпіння, правильно. Прощення — це якість, яка прикрашає серце відданого.

57:25Два чинники: благі якості і чиста віра

Але Вішванатха Чакраварті зазначає, що є два чинники. Перший — це набуття благих якостей. Другий — це чиста віра в процес шраванам-кіртанам.

57:46ЗапитанняЦе наслідок процесу?

Ні, він каже, що є два чинники, просто два чинники. Зараз ми не говоримо про причину і наслідок. Просто є дві складові піднесеного відданого. Скажімо так — два аспекти. Перше — це благі якості, а друге — це чиста віра в шраванам-кіртанам. І ось він каже, що благі якості посідають другорядне місце порівняно з чистою вірою в шраванам-кіртанам. Чому? Бо людина, яка навіть не має чистої віри в шраванам-кіртанам, може мати благі якості. Харе Крішна!

58:27Хорошу людину легко сприйняти за чистого відданого

58:29Тобто він дуже тонко помічає цей момент: у благій людині можна помилково розгледіти чистого відданого просто через те, що вона…

Із залу: Хороша.

58:51…бо це дуже хороша людина. Я б навіть із задоволенням — я не планував, але, можливо, якщо мені зараз швидко вдасться відкрити, — прочитав би вам просто оригінал, віддані. Хочете почути це в оригіналі? Прабгу, хочете почути?

59:12Із залу: Залежно від того, скільки часу це займе.

Це займе десь години зо дві, не більше. Харе Крішна!

59:34Із залу: Я навіть пам’ятаю, коли ми з вами були в храмі, казали, що для того, щоб храм відкрився, треба, щоб постійно був кіртан і Крішна-катха.

Правильно. Це універсальне правило. Це просто наші ачар’ї так кажуть. Так от, звісно, тут багато всього цікавого. Я зараз прочитаю. Послухайте, будь ласка.

1:00:29Так виникає ручі, так? Розум утверджується в благості. І він каже: стхітам — це означає, що настає асакті, велика прив’язаність до Верховної Особи Бога, Яка є втіленням чистої благості, шуддга-саттва-мурті, — до Бгаґавана.

1:01:25Сліди раджасу і тамасу — аж до бгава-бгакті

Отже, у «Мадгур’я-кадамбіні» він каже: використання тут сполучника «і» — там сказано ча — вказує на те, що стани, породжені пристрастю і невіглаством, усе ще присутні. Раджас-тамо-бгавах… вони ще присутні, але лише у вигляді слабких слідів. Деякі наслідки, усе-таки деякі сліди раджасу і тамасу ще залишаються навіть на цьому рівні. Ба більше, у словах «не долається ними» — це анавіддгам. Слово анавіддгам означає «не долається» раджасом і тамасом. Мається на увазі, що ці вади можуть бути присутні аж до стадії бгава-бгакті. Сліди раджасу і тамасу можуть залишатися аж до стадії бгава-бгакті.

1:02:00ЗапитанняПерепрошую, у цього слова ж багато значень? Прабгупада перекладає його як «добре долається», якщо я правильно розумію анавіддгам…

1:02:21Так, мається на увазі, що розум не долається цими станами.

Із залу: Розум не зачіпається раджасом…

Так, так, так. Тобто що означає «не зачіпається раджасом і тамасом»? Що ці вади все-таки можуть залишатися. «Не зачіпається» — не означає, що їх зовсім не буде, бо є сполучник ча. Згадаймо: тада раджас-тамо-бгавах кама-лобгадаяш ча йе. І він каже: ча означає, що вади ще можуть залишатися аж до стадії бгава-бгакті. Однак вони вже зовсім не здатні стати перешкодою для відданого служіння: бгакті-абадгакатайаіва.

1:02:55Два види ніштхи: тіло, мова, розум

1:03:04Це ніштха. Сталість буває двох видів. Увага: двох видів. Та, що стосується безпосередньо самої бгакті, — сакшад-бгакті-вартіні, — і та, що стосується якостей, сприятливих для бгакті, — тад-анукула-васту-вартіні. Анукула означає щось сприятливе. Знаєте: анукульяся санкалпах пратікульяся варджанам. Анукула — це те, що сприятливе для бгакті. Є сакшад-бгакті, тобто якості, що стосуються безпосередньо бгакті, а є якості, що стосуються того, що сприятливе для бгакті. Він розрізняє ці речі: сама бгакті і те, що сприятливе для бгакті.

1:04:05Так от, сталість, що стосується самої бгакті, сакшад-бгакті, хоч і має безліч проявів, загалом поділяється на три категорії — три види: здійснюється тілом, здійснюється мовою, здійснюється розумом. Це зараз ніштха, яка стосується сакшад-бгакті — не того, що сприятливе для бгакті, а безпосередньо бгакті. Дехто стверджує, що сталість у відданості, бгакті-ніштха, спершу проявляється на рівні тіла, потім на рівні мови і лише потім у розумі. Однак інші кажуть, що такого суворого порядку не існує, бо через різні минулі самскари — те, про що ми говорили, він якраз уживає це слово: самскара — віддані від природи мають різний запас сил тіла, чуттів і розуму. Різні в них запаси благочестя, інакше кажучи, через минулі самскари. Так от, у деяких із них якась одна здатність служити Господу може домінувати над іншими — тобто тіло, розум чи мова.

1:05:37Це означає, що хтось може бути сильним у тілі. Наведіть приклад сакшад-бгакті, де виявляється сила тіла.

Із залу: Служити відданим…

Так, наприклад. Багато служити відданим, поклонятися Божествам, чистити картоплю, роздавати… Це діяльність на рівні тіла. І залежно від попередніх самскар у когось це сильна сторона. Далі мова: відповідно, вишукано говорити, співати і так далі, і тому подібне. А розум — це, відповідно, медитація. Залежно від конкретного відданого в різних людей це проявляється по-різному.

1:06:20Так, а до речей, сприятливих для бгакті, — тад-анукула-вастуні — належать такі якості, як відсутність гордині, аманітва. Пам’ятаєте, це найперше в «Бгаґавад-ґіті»: аманітвам адамбгітвам. Крішна перелічує якості в тринадцятому розділі, у текстах 8–12, і починає з аманітви. Це аманіна манадена: не вимагати пошани до себе. Це означає відсутність гордині, це означає смирення. Так от, і пошана до інших — манадатва, манада: аманіна манадена. Це якраз те, що анукула, те, що сприятливе для бгакті. Дружелюбність — майтрі, співчуття — дая, даядіні і так далі.

1:07:04Сталість у цих якостях — тешам ніштха, тобто ніштху в цих якостях, — іноді можна спостерігати у відданого зі спокійною вдачею: шама-пракрітау бгакте. Тобто буквально шама означає «умиротворений, спокійний», пракріті — його конституція, його природа.

1:07:36Спокійний чи запальний: зовнішність оманлива

Так, шама — він умиротворений, спокійний. Навіть якщо його бгакті ще не стала сталою, тобто в нього бгакті ще аніштхіта, проте за своєю природою він може бути шама-пракріті. І навпаки, у неспокійного — уддгата: він уживає якраз це слово, уддгата, воно протиставляється шама-пракріті. Це неспокійна людина. Переклади такі: пихатий, зарозумілий, нестримний, різкий, нестриманий, неспокійний і схильний поводитися зухвало. Ось що означає уддгата. І ось він каже: і навпаки, у неспокійного відданого ці якості можуть бути не помітні, на дріш’яте, навіть якщо він уже досяг стадії ніштхи. Харе Крішна! Якихось хороших якостей у нього може й не проявлятися.

1:08:27Із залу: Але всередині може бути…

Ні, внутрішньо він ще може бути запальним і так далі, і тому подібне. І при цьому, каже Вішванатха, якщо є ця ознака, це не факт, що в людини немає чистої ніштхи. І якщо є інша ознака — у формі благих якостей, — це не факт, що в неї є ніштха. І ми говоримо зараз лише про ніштху — що вже казати про бгаву.

1:08:51І хоча це так, саме наявність чи відсутність сталості в самій бгакті, бгакті-ніштха ева, дає розумним людям зрозуміти, чи досягнуто справжньої стадії ніштхи. Ми не повинні робити поспішних висновків, спираючись лише на зовнішнє, поверхове сприйняття. Тобто не лагідність сама собою доводить ніштху, і не різкий, нестримний темперамент її спростовує, — судити треба саме за сталістю самої бгакті. Якщо людина справді віддана цьому процесу, справді хоче слухати і говорити про Крішну, — це явна ознака, що це вже досить зрілий відданий, навіть якщо він чинить огидні вчинки.

1:09:56ЗапитанняА що таке огидний вчинок?

Різні бувають. Сказано: бгактір бгаваті наіштхікі, і тада — ось тоді вплив ґун пристрасті й невігластва, раджас-тамо-бгавах, таких як хтивість, жадібність та інше, кама-лобгадаях, зникає. Розум, четах, більше не підвладний їхній дії, етаір анавіддгам, утверджується в благості, стхітам саттве, і знаходить умиротворення, прасідаті.

1:10:40Головний критерій: сила зусилля в шраванам-кіртанам

І далі він пише: «Коротко, критерій розрізнення такий». Санкшепатах означає «коротко» — зараз я вам поясню. «Саме слабкість чи сила зусилля». Слабкість чи сила… тут трохи… ятна. Ятна означає «зусилля». Це як чешта, чешта-рупа. Зусилля, спрямоване на слухання, оспівування та інші процеси, шравана-кіртанадішу, від яких відданому важко відмовитися, — а не його темперамент і не його якості — вказує на те, чи є бгакті сталою, ніштхіта, чи несталою, аніштхіта. Харе Крішна! Приголомшливо, правда?

1:11:42Висновок

Ось, насправді, ось це вивчати, ось це обговорювати — це і є бгакті-йоґа. Дякую вам, дорогі віддані, за вашу увагу. Харе Крішна! Шріла Прабгупада кі джай!