Без ранніх підйомів не буде смаку (ручі)

Текст лекції

2:42Оспівування святого імені: практичні моменти

Дорогі рідні, Харе Крішна! Сьогодні я хотів поговорити, дорогі вайшнави, на дуже важливу тему — тему оспівування святого імені Господа, нашої практики — і обговорити з вашими благословеннями деякі практичні моменти. Якщо ви не проти. Щиро дякую.

3:39Надзвичайно важлива тема

Я вважаю цю тему надзвичайно важливою. Я й сам маленький садгака, що бореться: борюся з умом, з чуттями, тобто з майєю. Душа живе в тілі, зумовлена насамперед ґунами невігластва й пристрасті. І народитися в епоху Калі означає бути великим грішником. Це означає, що природним чином практикувати духовну садгану дуже непросто. Дуже непросто. Мандах суманда-матайо, як сказано на початку «Шрімад-Бгаґаватам»: мудреці Наімішараньї визначають цей час як жахливий. Час жахливий в усіх відношеннях.

4:34Існує безліч текстів, які прославляють святе ім’я Бога. …На шакноті патакам патакі нарах: грішна людина не здатна скоїти стільки гріхів, від скількох звільняє святе ім’я Крішни, вимовлене один раз. Нама чінтаманіх крішнаш чайтанья-раса-віґрахах: Крішна і Його святе ім’я — це одна Абсолютна Істина, між ними немає жодної різниці. Трансцендентний рівень означає рівень поза впливом пракріті, а пракріті діє через ґуни.

5:38Пракріті — це майя-шакті, енергія Господа, яка зобов’язана обманювати татастха-шакті, живих істот. Ґуни покликані обманути і цим обманом зв’язати — нібадгнанті. У «Бгаґавад-ґіті» Крішна каже: ґуни зв’язують живу істоту.

6:11Ґуни дуже сильні: це божественна енергія

Ґуни дуже сильні, бо це божественна енергія. Крішна каже:

7:11Розумні люди поклоняються Господу Чайтаньї Махапрабгу

Розумні люди, відчуваючи, як їх розривають ґуни матеріальної природи, поклонятимуться Господу — так сказано в «Бгаґаватам». А зараз ми говоримо в теперішньому часі: розумні люди поклоняються Господу Чайтаньї Махапрабгу, оспівуючи маха-мантру Харе Крішна, яка доходить до нас насамперед від Чайтаньї Махапрабгу. Не стільки з «Калі-сантарана-упанішади», скільки саме з милості Ґаурасундари. Ми щодня повторюємо цю мантру — імена Харі, Крішни і Рами.

7:24Якщо святе ім’я, вимовлене один раз, може звільнити нас від такої кількості гріхів, якої ми навіть не здатні скоїти, то чому так стається, що, повторюючи щодня близько двадцяти восьми тисяч святих імен — а це шістнадцять кіл, наш стандарт, — ми не відчуваємо звільнення від анартх? Ми не відчуваємо свободи від ума, від чуттів. І не настає радість.

8:32Це сказано в майбутньому часі: коли ж настане така мить? А вона не настає, а якщо й настає, то дуже рідко. Тому сьогодні я підготував список практичних моментів, без дотримання яких неможливо прогресувати в практиці повторення святого імені, а отже, і в духовному житті загалом. Перше правило. Як ви думаєте, яке? Харе Крішна, прабгу.

9:34Зараз ми говоримо не про людину взагалі, а про відданого, який серйозно налаштований на духовне життя і хоче відчувати солодкість духовного життя. Він хоче здійснювати свій бгаджан, своє поклоніння, не просто на платформі віри, шраддги, а на платформі ручі, смаку.

10:21Ручі рухає тілом просунутого відданого

Коли пройдено стадію ніштхи, твердої віри в Крішну, ручі рухає тілом просунутого відданого. Але для того щоб відчувати ручі, треба добряче потрудитися: розототожнити себе з тілом, перемогти свої анартхи. Якщо ж людина — відданий, бгакта-садгака — не навчилася вставати з третьої до четвертої ранку, саме в цей проміжок… Не обов’язково раніше і не обов’язково пізніше. Хоча деякі просунуті садгу можуть вставати і о другій. Але слід відрізняти просунутих садгу від тих, хто себе такими вважає, — це дві великі різниці. Ми зараз говоримо про щирих, прикрашених простотою відданих, які смиренно намагаються вдовольнити Ґуру, Крішну і вайшнавів, які смиренно намагаються нести своє служіння нама-рупа-бгаґавану — Крішні, втіленому у святому імені, явленому через святе ім’я.

11:31Святе ім’я — об’єкт нашого служіння

Святе ім’я — це об’єкт нашого служіння. Святе ім’я є вішая, а віддані — ашрая: ашрая здійснює служіння, вішая насолоджується служінням. Святе ім’я, будучи чінтамані, свідомою живою істотою, Верховною живою істотою, приймає наше служіння. Уся пуджа буде зіпсована, якщо людина прийде на неї, не обмившись після туалету: цим вона скоїть величезну сева-апарадгу, образу в пуджі. Так само, не виконавши певних попередніх дій, людина позбавляє себе можливостей — вона блокує собі доступ до святого імені. Неможливо прокидатися пізно й відчувати смак, солодкість, справжню стійкість.

12:30Можна вставати і о п’ятій, і о шостій, і о сьомій ранку. І більшою чи меншою мірою в нас кармічно буде певний добрий настрій, бо духовна практика однаково даватиме плоди. Навіть якщо людина зайде до Божеств, не обмившись, і скоїть сева-апарадгу, плоди однаково будуть. Нама-апарадга-юктанам намані ева харанті аґгам: навіть якщо людина повторює святе ім’я з нама-апарадгами, це однаково спрацює, сказано в шастрах.

13:26Ніщо, крім святого імені, не очищає людину

Бо ніщо, крім святого імені, не очищає людину. Життєві обставини бувають різні. Проте ми повинні всіляко прагнути раннього підйому, і це правило номер один. Якщо ми не зможемо розв’язати це питання, то нашій практиці ламаний гріш ціна: вона буде повністю нівельована, бо ми заблокуємо собі доступ до саттва-ґуни, яка є платформою для духовного життя.

13:58На самому початку Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам» сказано, що саттва вища за раджас і тамас. Ми не можемо зневажати саттву як щось матеріальне, адже самі перебуваємо під владою матерії у формі раджасу й тамасу. Коли в людини встановлюється стійке віддане служіння…

14:44До твердої ніштхи, до дуже стійкої практики, людина приходить через нітьям бгаґавата-севая — регулярне, постійне служіння Бгаґавану й бгаґаваті. Бгаґаван — це Господь, бгаґавата — це відданий Господа, а також ця книга, «Бгаґаватам», пуранарко ’дгунодітах, яка сяє, наче сонце, в епоху Калі. Людина приходить до ніштхи, дотримуючись усіх правил і приписів духовного життя. І от коли людина утвердилася у своєму бгаджані, у своїй садгані, тоді раджас і тамас у формі хтивості, гніву, жадібності, заздрості та інших нікчемних якостей буквально відпускають душу. І душа здобуває здатність просто дихати.

16:00Охоплений хтивістю не може практикувати

Бо якщо людина охоплена хтивістю, вона не може нормально практикувати. Якщо людина охоплена гнівом, образами, вона не може практикувати. Якщо людина охоплена жадібністю, пристрастю, чуттєвими насолодами, вона не може нормально практикувати. Це буде видимість практики, але це не буде сердечна залученість у духовне життя, і це не буде ручі. Наше завдання — будь-що утвердитися не просто в ніштсі, у твердій вірі в Крішну, а здобути стійкий смак. Це бодай мінімальне завдання.

16:33Ніхто не каже, що в цьому житті ми можемо досягти бгави, адже бгава — мокша-лаґгута-кріт судурлабга. Той, хто досяг бгави, просто сміється зі звільнення. Але бгава судурлабга — її дуже важко здобути, каже Рупа Ґосвамі в «Бгакті-расамріта-сіндгу». Тому ми будь-що повинні розвинути ручі, слідом за яким приходить асакті, сильна прив’язаність до Господа.

17:28Рішуче відкинути бажання насолоджуватися

Для цього треба рішуче відкинути всі бажання насолоджуватися в цьому світі й усім серцем прагнути до святого імені, яке є Сам Господь. Але все це залишатиметься теорією, якщо людина не навчилася простих, елементарних речей.

17:48Неможливо говорити про благість, якщо людина встає пізно

Неможливо говорити про благість, якщо людина встає пізно. Це однозначний, абсолютно прямий, безапеляційний висновок. Є вірш із «Бгаґавад-ґіти», де Крішна каже, що день для мудреця — це ніч для звичайної людини, і навпаки. У нього є і пряме значення. Шріла Прабгупада іноді тлумачив його так: коли матеріалісти сплять, віддані буквально не сплять.

18:20Тому треба навчитися. Будь-що треба навчитися. Кожного, хто приходить в ашрам, оселяється в храмі, ніхто не питає: «Чи можеш ти вставати, щоб потрапити на мангала-араті, чи не можеш?» Він апріорі зобов’язаний бути на кожному мангала-араті. Якщо мешканець ашраму на це не здатен, він дискваліфікований для життя в ашрамі. Це означає, що на це здатні всі, просто знаходяться якісь причини.

19:00Брахма-мухурта — дуже важливий час

19:04Раджас і тамас затягують нас у вир матеріальної діяльності. Брахма-мухурта — дуже важливий час. Звісно, відданий встає рано вранці не для того, щоб дивитися кінофільми чи гортати стрічку у своєму смартфоні. Він встає для того, щоб здійснювати нама-севу — служіння святому імені. Чи є якісь запитання щодо цього?

19:28ЗапитанняА як відмовитися від бажання насолоджуватися, якщо душі властиве це бажання?

19:48Як відмовитися від бажання насолоджуватися? Зараз ми говоримо про ранній підйом. Якщо людина регулярно встає близько четвертої ранку, вона здатна змінювати себе. Якщо вона цього не робить, вона не здатна змінювати себе. І все відбувається поступово: шанаіх шанаіх, каже Крішна, — поступово, крок за кроком. Чи є ще якісь запитання щодо раннього підйому?

20:09ЗапитанняЯ запитував деяких відданих, скільки часу їм знадобилося, щоб стабільно вставати рано. Хтось каже — вісім років, хтось — п’ять. Я жодного разу не чув, щоб хтось, навіть живучи в ашрамі брахмачарі, за місяць навчився вставати рано і після цього постійно, стабільно так вставав — саме близько третьої-четвертої години. Скільки потрібно часу, щоб навчитися вставати з третьої до четвертої?

20:55Уже від завтрашнього дня можна почати. У цьому немає жодних проблем. Усі розмови про вісім, десять, двадцять, три роки — неважливо — це все від ума. Тут узагалі немає нічого складного. Просто життя не змушує, і ми живемо в розслабленому режимі. Якщо є якісь хронічні хвороби, труднощі — от в одного нашого шанованого прабгу дуже важка хвороба, — там діють зовсім інші правила. Але звичайні люди, більш-менш здорові, можуть зробити це вже наступного дня.

21:50Розмови про «сов» і «жайворонків» — це від ума

Усі розмови про «сов» і «жайворонків» — це просто пусті балачки. Це все від ума. У мене інший досвід. Люди, які приходили на нама-хатту на Троєщині, — це було у 2008-му, дев’ятому, десятому році, і я говорив тоді ті самі тези, — як у них тоді була проблема з раннім підйомом, так вона є й зараз. Минули роки, і нічого не змінилося взагалі. Людина якось тиняється поруч із відданими, бо віддані — просто нормальні люди. Де ти знайдеш таких? Серед них теж різні трапляються, але загалом як спільнота кращої немає. Тому вона й тиняється поруч: а до кого ще йти? Тим паче роки минають. Що, йти в ресторан? Пити віскі нецікаво. Або м’ясо жерти. Хтось, звісно, опускається до цього рівня, але загалом ми от так просто залишаємося поруч із відданими. Такі собі друзі Крішни — а смаку немає.

22:44Це в нас називається кіртанійах сада харіх: людина постійно з мішечком і вичитує свої шістнадцять кіл протягом усього дня. Так, треба стати тим, хто кіртанійах сада харіх, — про це ми говоритимемо далі. Чи є ще якісь запитання щодо раннього підйому?

23:06ЗапитанняНаприклад, сьогодні нама-хатта триває допізна, і додому повертаєшся пізно. Як тоді вставати рано?

23:28Просто треба вставати, а там воно якось прийде.

23:48Крішна все влаштує — Він Бгаґаван

Я вам гарантую: Крішна все влаштує. Він Бгаґаван. Якщо ми робитимемо це як підношення Йому — ят кароші ят ашнасі ядж джухоші дадасі ят, — якщо все робитимемо для вдоволення Крішни, Крішна допоможе. Дадамі буддгі-йоґам там: Крішна дасть розум.

24:00Аюрведичне правило

Є аюрведичне правило. Якщо, наприклад, людина регулярно лягає о десятій, а встає о четвертій, але одного разу лягла о дванадцятій, тобто на дві години пізніше, то з погляду аюрведи — я зараз говорю не про бгакті-шастри, а про аюрведу — їй приписано встати на годину пізніше. Якщо вона лягла на дві години пізніше, то встати повинна на годину пізніше, а не на дві. І таким чином вона більш-менш залишиться у своїй наїждженій колії. Це питання виключно звички. Я не кажу, що коли людина одного дня прокинулася о п’ятій чи навіть о шостій, то все, вона вже під впливом сатани. Ні. Але є правило, а є виняток. Якщо ми говоримо про правило — про духовне правило, правило духовного життя, — його треба взяти собі за стандарт.

24:56І я можу дати навіть таку рекомендацію: треба наблизитися до стандарту пів на четверту. Четверта — це вже трішки запізно. Просто спробуйте, повірте, дорогі віддані. Уся та солодкість, яка приходить на фестивалі, у дгамі, коли ми їдемо в паломництво, приходить не через те, що там відбувається щось прямо-таки особливе. Просто налаштування. Ми налаштувалися на фестиваль: «Зараз тиждень побуду відданим як слід». І ми там недосипаємо, але встаємо рано вранці: ну як же, всі пішли на мангала-араті, а я що, буду дивним? І ми інтенсифікуємо своє віддане служіння, багато служимо й уже відчуваємо: о, щось змінюється! А потім — гоп, і все забувається.

26:01Тому питання в тому, який стандарт ми собі доберемо. Треба щиро молити Крішну, і Він допоможе в усіх питаннях. Йоґа-кшемам вахамй ахам: Своєму щирому відданому Він неодмінно допоможе. Він дасть розум: «Крішно, напоуми, будь ласка». Він дасть те, чого бракує, і збереже те, що є. Треба просто щиро йти за махаджано йена ґатах са пантхах — іти слідами великих махаджан. Шріла Прабгупада ніколи не робив знижок: навіть якщо віддані лягали о дванадцятій, о першій, він потім вичитував їх за те, що вони не прийшли на мангала-араті. Хтось скаже: «Ага, як так можна?» А ось так. Прабгупада — ґуру, а ґуру означає «важкий». І він знає: якщо тут дати поблажку, все буде знищено.

26:59Жодних поблажок у першому правилі духовного життя

Тому не повинно бути жодних поблажок у цьому найпершому правилі духовного життя. Чи є ще якісь запитання?

ЗапитанняА якщо досипати після четвертої? Встав, прочитав шістнадцять кіл, а потім іще годинку доспав?

27:06Досипати — це нормально, але бажано не годинку. І не дві годинки. Бажано 10–15 хвилин. Потім встати, потім іще 10–15 хвилин — через годину, через дві-три. Краще ось так. І тоді людина буде захищена від тамасу й раджасу — насамперед від тамасу.

27:40Сон іде поруч із розсіяністю та тупістю

Бо сон завжди йде поруч із прамадою та аласьєю, тобто з лінню й розсіяністю, з такою от тупістю. Даруйте на слові, сон — завжди брат цих речей. Тому денний сон не рекомендується. Хоча, знову ж таки, Шріла Прабгупада спав удень — годину, півтори, — але вночі Прабгупада спав дві години. Ми в цьому питанні взагалі не орієнтуємося на Прабгупаду, бо Прабгупада — абсолютно феноменальна особистість. Він дав нам стандарт, і ми повинні дотримуватися цього стандарту.

28:13Подрімати вдень — так робив і Чайтанья Махапрабгу: після кіртану Він лягав і відпочивав якийсь час. Але ви просто експериментуйте: годину поспати, п’ятнадцять хвилин, двічі по п’ятнадцять, чотири рази по п’ятнадцять, один раз по десять. Просто експериментуйте. Є життя, і ми повинні використовувати його по-людськи й відчувати, що змінюється. Просто відчувати, що змінюється. Це дуже просто, я думаю. Щось іще, віддані?

28:55ЗапитанняЧому вставати треба саме в цей час?

Бо так влаштований світ, так влаштовані мухурти, так влаштована тонка енергетика: пів на четверту — найблагодатніший час. Тому його називають брахма-мухуртою: брахма означає «духовна». Скільки всього мухурт? Двадцять вісім? Ну, десь так, так? По сорок вісім хвилин. Ні, зачекайте: двадцять чотири години поділити на сорок вісім хвилин — скільки буде? Хтось знає? Ну гаразд, добре, неважливо.

29:37День поділений на мухурти, на частини по сорок вісім хвилин. І в кожної мухурти є своє божество: у кожного проміжку часу є божество, яке ним керує. І в кожен проміжок часу треба займатися певною діяльністю. Удень треба працювати, а не джапу повторювати. Уранці треба повторювати джапу, а не спати. Увечері треба лягати спати, а не зависати в інтернеті. Власне, з чим зазвичай пов’язані наші проблеми з підйомом? З тим, що ми не вміємо організувати свій вечір.

30:21Будь ласка, проаналізуйте своє життя. Зараз бувають різні обставини. Ми живемо у воєнний час: обстріли, відбуваються якісь жахливі речі. Не спав пів ночі — добре, немає проблем, можна поспати. Якщо людина п’ять днів на тиждень встає о четвертій ранку, а два дні на тиждень встає по-іншому, це її не дуже осквернить: у неї є звичка вставати о четвертій ранку. Але якщо вона сім днів на тиждень живе по-іншому або навіть п’ять днів на тиждень, це недобре. Тоді в неї немає звички, і вона повинна її виробити. Чи є ще якісь запитання?

31:04ЗапитанняЩоб поспати п’ятнадцять хвилин, треба ставити будильник?

Так, щоб поспати п’ятнадцять хвилин. Пробуйте, просто пробуйте. Будильник у різних людей, я думаю, працює по-різному, але загалом це універсальна річ. У всіх є такий досвід: ти вже з ніг валишся, очі злипаються, а поспиш зовсім трішки — і ти бадьоренький, практично миттєво.

31:40Сон — це потреба розуму

Бо, згідно з Третьою піснею «Бгаґаватам», сон — це потреба розуму, навіть не фізичного тіла. Свапа — одна з функцій буддгі, розуму. Щось іще?

31:47ЗапитанняУ психології є різні напрями, і деякі кажуть, що жорстка прив’язаність до часу шкодить психіці: минуле минуло, майбутнє не настало, важливе тільки теперішнє. Може, для психіки корисніше не прив’язуватися до режиму?

32:32Хто щасливий, той і правий — за таким принципом ми судимо. Шріла Прабгупада встановив принципи, і ми орієнтуємося на його блаженство і щастя. Шріла Прабгупада взяв це від своїх попередніх учителів. Це універсальні закони. У нас є свій досвід взаємодії з цим світом, і покладатися на свій досвід нам не заборонено.

33:07Ніхто не може забрати в нас свободу вибору

Господь Крішна дає нам свободу вибору. Ніхто не здатен забрати в нас нашу свободу вибору: як хочемо, так і чинимо. Зараз ми встановлюємо принципи, які отримали через парампару, — не через якийсь чуттєвий досвід, а через парампару. Харе Крішна. Щось іще?

33:17ЗапитанняУ нинішніх реаліях буває, наприклад, довга повітряна тривога, і до пів на четверту ти не спиш, чекаєш. Потім уже ніяк не встигаєш виспатися. Як бути в такій ситуації?

33:38Я ще раз наголошу: якщо є якісь непередбачені обставини — хвороби, тривоги, війни, — то це виняток. Якщо людина просто до пів на четверту не спала, то все вже збилося, прямо конкретно. Якщо до пів на четверту — я розумію, але це виняток. Це виняток.

34:25Діємо за обставинами й молимося Крішні

Діємо за обставинами й молимося Крішні: «Крішно, напоуми». Дадамі буддгі-йоґам там. Але знаєте, на екадаші, згідно з приписами «Харі-бгакті-віласи», треба було не просто постити без води, а не спати всю ніч, а потім, перервавши піст, іще й не спати весь день і лягати тільки ввечері. Харе Крішна.

34:43Я не закликаю до цього — взагалі не закликаю, дорогі віддані, хочу це наголосити. До речі, дякую, що ви порушили це питання. Я зовсім не закликаю до того, щоб недосипати.

35:07Регулярне недосипання веде до психічних хвороб

Ні, бо регулярне недосипання веде до психічних хвороб. Це факт, це просто статистика. Якщо, звісно, ви не Шріла Прабгупада чи хтось його калібру — там уже зовсім інші закони працюють.

35:35Рано вставати й при цьому висипатися

Я не закликаю недосипати. Я закликаю навчитися рано вставати й при цьому спати достатньо. Бо Крішна каже: той, хто спить недостатньо, не зможе практикувати медитацію, йоґу, — він не стане йоґом. Тому треба організувати свій вечір і треба організувати свій ранок. Елемент аскези буде неодмінно: уранці доведеться себе змушувати. Це факт, у мене це так відбувається. Не знаю, може, хтось із вас прокидається сам. Хто це там полетів? А, це в нас прабгу прокинувся. Харе Крішна!

36:10ЗапитанняХто раніше лягає, той раніше й встає?

Абсолютно правильно, щоб висипатися. Правильно. Усе дуже просто: треба просто навчитися раніше лягати. Наше життя стало таким звичним: «Ну неможливо, ну неможливо, неможливо рано лягти». Ну, отже, не буде святого імені. Усе. Треба зрозуміти бодай це. Треба просто смиренно погодитися: тоді не буде святого імені. Прийняти, бо такий закон. Якщо «все, неможливо», то знай: усе, я не зможу прогресувати. Тому, дорогі віддані, треба вставати рано вранці. Неодмінно, просто неодмінно.

37:13Ми недооцінюємо можливості Крішни. Він здатен на що завгодно, Йому нічого не варто організувати наше життя. Він дивитиметься на нашу щирість. Щирість виявляється в наших зусиллях, спрямованих на вдоволення Ґуру і Крішни, на виконання їхніх настанов. Ось це й буде наша щирість — те, як ми стараємося. А не так: «Я зробив абияк — ну й гаразд».

37:55Якщо дати пораду дурневі, він образиться

Якщо дати пораду дурневі, він ображатиметься, гніватиметься. Шріла Прабгупада казав: «Хочете перевірити дурня — дайте йому добру пораду: він образиться». Хтось зараз образився через ранній підйом? Харе Крішна. Ну, знову ж таки, якщо, наприклад, людина на війні, сидить в окопах, там узагалі інші правила. Ми зараз, віддані, не говоримо про такі випадки. Ми говоримо про звичайне життя звичайного матеріаліста, якими ми є: ґріхамедгі, дружина, діти, дім, машина. І сюди все це треба якось інтегрувати — екстаз, трансцендентне.

38:42ЗапитанняА якщо лише чоловік зміг себе підняти на мангала-араті, а дружина й діти ще хочуть виспатися, — чи не позбудеться сім’я благості? Чи вставати треба всім? Адже чоловік має бути духовним лідером у сім’ї. У нього виходить вставати, а дружина ще лінується, дітки ще маленькі.

39:03У чоловіка виходить, а дружина лінується. Ну добре. Це нормальна ситуація, це пробачно? Пробачно — кому? Святому імені? Ні, зачекайте. Є ж я і Крішна. До чого тут дружина, діти й усі інші живі істоти цього всесвіту? Є я і Крішна — і все. Усе інше — це моє служіння Крішні. Я ж хороший. А дружина — це хто? Це об’єкт нашого служіння. Дружина — це об’єкт нашого служіння. Тому, якщо пані хоче поспати, треба дати їй змогу поспати. Підійде така відповідь?

40:08Ідеться не про те, щоб когось виховувати. Люди однаково будуть такими, якими вони є: дружини, чоловіки, діти. Відкриваємо шастру, читаємо: прарабдга-карма працює дуже чітко. Хіба я можу на когось вплинути? Я сам не можу навчитися вставати рано вранці — до чого тут дружина чи діти? Як я можу змінити іншу людину, якщо я себе не можу змінити?

41:06Лише змінивши себе, можна впливати на інших

Тільки якщо людина змогла змінити себе, отримати милість Господа, тоді вона вже може впливати на інших — знову ж таки, впливати благодаттю. Ачар-прачар: надихати інших своїм сяйвом, своїм ентузіазмом. Це дуже важливо. Щось іще щодо підйому?

41:11ЗапитанняА що, як тіло не встає? Навіть якщо встає, доповзає до будильника, вимикає його й уповзає назад у нору. Нерегулярно, але періодично.

41:33Ну, періодично — це нормально. Ми вже обговорили це питання, і я думаю, це має бути зрозуміло, віддані. Якщо щось відбувається нерегулярно — ми хворіємо, старіємо, помираємо… Помер — усе, можна не вставати. Але в наступному житті будь ласкавий. Зрозумійте, будь ласка: є регулярна практика, а є в цьому правилі, у цій практиці винятки. Приходить хвороба — звісно, коли людина хворіє, їй треба трішки більше поспати. Це природно. Але ми просто безладні, і невігластво заважає нам організувати свій відбій.

42:17От чесно треба собі в цьому зізнатися: поки я не налагоджу цю сферу свого життя, нічого не зміниться. Чесно зізнатися собі й прийняти це. А якщо «ні, у мене буде по-іншому» — усе, питань немає. Чи є ще запитання, віддані? Аргументи? А в мене тут іще одинадцять пунктів.

43:22ЗапитанняНезабаром Джанмаштамі. Як бути, якщо важко не спати до півночі: чекати чи лягти спати?

44:05Виспатися, звісно, треба. Але можна й лягти спати. Чи треба аскезу виконувати? Аскезу виконувати треба — божественну, тапо дів’ям. З фанатизмом? Так, із фанатизмом, але в благості. Головне, щоб фанатизм був у благості. Уже дванадцята, дванадцята п’ятнадцять — це чиста благість: Господь народився о дванадцятій ночі. Це благодать.

44:25У кожного своє сумління, свої стосунки з Крішною. Бувають різні варіанти. Можна лягти спати о дев’ятій вечора на Джанмаштамі й залишатися чистим відданим. І можна їсти на екадаші й залишатися чистим відданим. Будь-що. У кожного є сумління, є стосунки з Крішною, у кожного своє тіло. І Крішна чекає від нас щирих зусиль. Крішна чекає від нас аскези: тапо дів’ям путрака йена саттвам шуддг’єт.

45:06ЗапитанняЧи може бути критерієм те, що, виконуючи аскезу, я починаю дратуватися, гніватися, думаю: «Навіщо це все треба»? Чи є взагалі якісь критерії під час виконання аскези, якщо, наприклад, починаєш дратуватися?

45:28Звісно, під час аскези приходитиме і роздратування, і гнів. Отже, треба припинити? Не отже. Іноді треба, іноді не треба. Це тамо-ґуна? Ну так, аскеза в тамо-ґуні. Дивіться, у нас є два варіанти. Ми апріорі перебуваємо в тамо-ґуні, і ми можемо в тамо-ґуні аскезу виконувати, а можемо в тамо-ґуні аскезу не виконувати. Усе дуже просто.

46:10Але ж ми не в благості, якщо чесно. У кожного свої стосунки з Крішною. Ми повинні старатися вдовольнити Крішну. Має бути фанатизм — у благості. Тому нам треба регулярно ходити на уклін до відданих, які просунулися в цьому напрямі, і казати: «Останні десять Джанмаштамі, останні десять років я ледве-ледве досиджую до півночі, а потім у мене тиждень розбалансування по повній програмі. Як мені бути?» Отримати конкретні, індивідуальні, особисті настанови й вказівки — і дотримуватися їх. Але хто ходить і питає? Хто ходить і питає — ось у чому питання.

47:11Ніхто не ходить і не питає. У цьому проблема. Це все одно що лікуватися без лікаря, коли хвороба важка й потребує саме професійного лікування: не просто дієта, вигадана для самого себе, не просто пігулки, вигадані для самого себе, без знання медичної науки. Як можна вилікуватися без лікаря? Відповідь очевидна: ніяк. Тому треба ходити — тад віддгі праніпатена паріпрашнена севая, — ставити запитання, служити й смирятися. Але ж це важко, бо забагато гордості. І в цьому наша невдача.

48:05Чи можна перемогти себе, коли стільки гордості?

Хіба можна перемогти себе, перевершити себе, коли стільки гордості? Неможливо. Тому доводиться просто животіти в матеріальному існуванні, у цьому матеріальному житті. Скільки вже втілень, боже мій! Ви думаєте, це перше таке безладне життя? Не перше й не останнє, на жаль. Скільки вже життів — бахунам джанманам, дуже багато життів. І нічого не змінюється, бо немає кваліфікації, немає адгікари.

48:56Насправді спілкування із садгу — це один із пунктів, які ми обговорюватимемо. Радьтеся. Якщо ви не отримуєте настанов, радьтеся із садгу в питаннях святого імені. Треба знайти бодай одного садгу на всій планеті, у якого я можу запитувати, якому можу конкретно ставити запитання про практику святого імені, про своє побутове життя в контексті практики святого імені. Розумієте цю фразу? Про своє побутове життя в контексті практики розвитку стосунків із Крішною. Бодай одного садгу знайти. «Але немає поруч садгу. Вимерли вони разом із динозаврами. Залишилися тільки на сторінках „Бгаґаватам“ і „Чайтанья-чарітамріти“: от садгу були, а зараз що?»

50:06Це дуже серйозні речі, дуже серйозні. Немає сенсу просто животіти в цьому жалюгідному матеріальному існуванні, у цьому жалюгідному матеріальному житті — просто несмаку. Людська форма життя: дві руки, дві ноги, людська голова, людський мозок — і людина просто животіє в матеріальному існуванні.

50:56Ви не заслуговуєте того, щоб насолоджуватися тим, чим насолоджуються собаки й свині, що їдять випорожнення: насамперед сексом і всіма іншими матеріальними радощами. Ось чим насолоджується тварина. Тапо дів’ям: людське життя — два вуха, ніс, дві ніздрі, лотосові вуста, голова з людським мозком — дане для того, щоб виконувати божественну аскезу, дів’я-тапас, яка здатна дати нам брахма-саукх’ям, тобто духовне щастя, а не те матеріальне щастя, що виникає від дотику чуттів до об’єктів.

51:39Просто чуття торкаються об’єктів: вуха чують гарну музику, очі бачать гарні речі. Це раджас, насолода в раджасі, — Крішна говорить про це. Але, на жаль, на жаль, на жаль, я не розумію цих речей.

52:15Тіло дане для тапас’ї та духовного щастя

Людське тіло дане для того, щоб виконувати тапас’ю і за допомогою цієї тапас’ї здобути духовне щастя — брахма-саукх’ям, брахма-нірвану, як каже Крішна, духовне блаженство. Харе Крішна. Чи є ще якісь запитання, віддані? Уже все? Тоді продовжимо наступного разу. Приходьте, будь ласка. Харе Крішна!