Ґуру-таттва: яке становище ґуру? Ґуру-бгакті

Текст лекції

3:27Який Господь, такі й Його віддані

Сьогодні ми співали також бгаджан, присвячений духовному вчителю. У ньому сказано: через безвихідь матеріального існування, через безвихідь страждань, що насуваються на мою душу, о Господи Нітьянанда! Дорогий Господи Нітьянанда, Ти завжди перебуваєш у блаженстві, Ти завжди смакуєш солодкість преми, любові до Бога, Крішни. Будь ласка, кинь на мене, нещасного, Свій милостивий погляд.

4:31Дорогий Господи Нітьянанда… І який Господь, такі й Його віддані. Господь Нітьянанда — один із супутників Чайтаньї Махапрабгу, але й будь-який прояв Господа можна назвати Нітьянандою, адже «Нітьянанда» означає «Той, хто постійно перебуває в блаженстві». І який Господь, такі й віддані: якщо Господь Нітьянанда постійно перебуває в блаженстві, то і Його чисті віддані теж постійно перебувають у блаженстві.

5:15Дорогі віддані, можливо, хтось із вас бодай раз бачив такого відданого не в блаженстві? Буває, що ми, неофіти, не здатні розпізнати екстаз відданого. Є відома історія з фотографією Шріли Прабгупади в паспорті. Віддані з Америки запитали Шрілу Прабгупаду: «Чому ви тут такий суворий?» Він відповів: «Я тут у трансцендентному екстазі, бо отримав можливість виконати волю свого духовного вчителя. Я отримав візу до Америки, я отримав можливість послужити своєму ґуру».

5:57Я хотів сказати кілька слів на цю тему. Були інші плани: кіртан мав закінчитися о 7:30, але через те що прийшли блаженні мудреці, довелося зірвати графік. Попереду ще стільки годин… Але ми змушені о восьмій закінчувати, бо деякі брахмачарі лягають відпочивати. І все-таки я прочитаю дещо з того, що хотів донести до ваших сердець, дорогі віддані, щоб ви насолодилися цією крішна-катхою, і зокрема коментарями наших ачар’їв до «Шрімад-Бгаґаватам». Найпрекрасніші тексти.

7:15У нас, як я писав у Телеграмі, була дискусія з відданими. Після тієї дискусії я дуже багато розмірковую, думаю над тим, що обговорювали. І, звісно ж, мені «випадково» почали траплятися шлоки в «Бгаґаватам» і в коментарях ачар’їв, які рясно цитують тексти, пов’язані з ґуру-таттвою. Треба бодай теоретично знати, як має бути. Можливо, навіть не на рівні серця, а теоретично: розмірковувати, слухати, говорити, обговорювати питання, пов’язані з ґуру. Коли ми приймаємо ґуру, кого ми приймаємо? На якій підставі? Як правильно до нього ставитися? Хто такий кваліфікований ґуру, а хто некваліфікований?

8:22Дуже часто Шріла Прабгупада писав не просто «ґуру» — англійською він писав bona fide spiritual master, тобто кваліфікований. Треба прийняти кваліфікованого ґуру — у цьому ідея. І яке становище духовного вчителя? Тому й уживається слово «таттва». Є бгаґават-таттва, наприклад: становище Господа, концепція Господа, розуміння Господа. Таттва — це основний принцип. Зрозуміти таттву — означає зрозуміти, як усе влаштовано. У цього слова безліч значень. Ідея в тому, що ми кажемо «бгаґават-таттва» або, наприклад, у «Бгаґаватам» Бога називають «таттвою», абсолютною істиною, — так перекладає Шріла Прабгупада. І як кажуть про абсолютну істину знавці абсолютної істини: ваданті тат таттва-відас таттвам.

9:50Таттва-віт — це той, хто глибоко усвідомив, хто такий Господь. Це означає, що він осягнув таттву про Господа. Або він глибоко усвідомив, хто такий ґуру, що є ґуру. Що є Господь — це бгаґават-таттва, що є ґуру — це ґуру-таттва: отже, він це осягнув. Тому ґуру — це особа, але ґуру — це також принцип, філософський принцип. І це єдина умова, якої неможливо уникнути в духовному житті, у бгакті, у розвитку своїх стосунків із Господом. Єдина умова, яку ніяк неможливо викинути з цього рівняння. Можна не повторювати джапу й досягти досконалості. Можна не читати «Бгаґаватам» і досягти досконалості. Можна не поклонятися Божествам і досягти досконалості. Можна багато чого не робити й досягти досконалості.

11:17Без керівництва ґуру все втрачає сенс

Можна повторювати джапу, можна вивчати «Бгаґаватам», можна поклонятися Божествам, але якщо робити це без ґуру, без керівництва ґуру, без медитації на ґуру, без стосунків із ґуру, то все цілковито втрачає сенс. Тому ґуру-таттва — це фундаментальна філософська тема для всіх щирих душ, які прагнуть до Господа. Її неможливо ігнорувати. Про це слід говорити, про це слід слухати, про це слід пам’ятати. Бо сьогодні ми співали й цей бгаджан теж: шрі-ґуру-чаране раті, еі се уттама-ґаті — лотосові стопи шрі ґуру — це найвища мета. Дивовижні слова пише Нароттама дас Тхакур! Він не пише «лотосові стопи Крішни», він пише «лотосові стопи шрі ґуру». Шрі-ґуру-чаране раті: раті означає прив’язаність, сердечну прив’язаність до лотосових стіп ґуру. Ось що означає шрі-ґуру-чаране раті. Чому до стіп? Бо ми прив’язані до ґуру в смиренному становищі: у дусі смирення, благоговіння, блаженного страху, шанування. Ось що означають стопи.

12:52Сердечна прив’язаність до стіп ґуру — найвища мета

Тож шрі-ґуру-чаране раті — любовна, сильна, емоційна, сердечна прив’язаність до ґуру — це найвища мета життя, каже Нароттама дас Тхакур у цьому бгаджані. А тут, у «Шрімад-Бгаґаватам», у Сьомій пісні, у главі номер 15, яка називається «Настанови для цивілізованих людей», є найдивовижніші тексти. Я хотів би вам їх прочитати. Просто приголомшливо. «Бгаґаватам» — це приголомшливо.

13:46Зверніть увагу: в ще одній молитві, у шлоці, яку ми сьогодні співали, — нашта-праєшв абгадрешу, — сказано, що відданість стає непохитною, дуже стійкою: наіштхікі. Ніштха-бгакті — тобто тверда бгакті. Як цемент: коли заливають фундамент, спершу він рідкий, а потім стає ніштха, дуже твердим, і на ньому вже можна будувати, зводити храм. Так само й тут. Спершу «буль-буль, буль-буль» — бгакті булькає: іноді щось, десь, якось. Але в певну мить вона стає ніштха-бгакті: твердою бгакті, стійкою бгакті. Її неможливо просто взяти й розлити — її треба вже ламати, довбати ломом. Ломом можна зламати, так і ніштха-бгакті можна зламати, але значно важче, ніж аніштхіту — є такий термін, тобто незрілу, нестабільну, нестійку відданість.

Тож бгакті стає твердою, стійкою, якщо людина регулярно служить бгаґаваті. «Бгаґавата» може означати Господа, Бгаґавана. «Бгаґавата» може означати «Бгаґаватам», книгу, «Бгаґавата-пурану», «Шрімад-Бгаґаватам», яка знову ж таки описує Господа. Але Шріла Прабгупада, йдучи слідами ачар’їв, також пише у своєму коментарі, що «бгаґавата» означає особу-бгаґавату: регулярно служити особі-бгаґаваті, досвідченому відданому.

16:27Запитувати в дусі смирення

Осягнення таттви має відбуватися севая — через служіння, через смиренне служіння, праніпатена — дуже смиренне, біля лотосових стіп шрі ґуру. Якщо людина служить і запитує — не просто запитує, а запитує в дусі смирення, шанування, благоговіння, — тоді буде результат. Знову ж таки: ти маєш перебувати біля лотосових стіп таттва-даршина. Таттва-даршин і таттва-віт — це одне й те саме: той, хто осягнув абсолютну істину, той, хто зрозумів сенс життя цілісно, абсолютно. Ось що означає таттва-даршин. Даршин буквально — той, хто бачить, а віт — той, хто знає: від, звідси походить слово «Веди», або «відати, бачити». Таттва-віт, таттва-даршин.

16:57Тож це можливо, лише якщо нітьям бгаґавата-севая — служити книзі-бгаґаваті, «Бгаґаватам», і особі-бгаґаваті. Без особи-бгаґавати, тобто без досвідченого відданого, наш поступ у духовному житті, скажімо так, буде дуже утруднений. Він буде можливий ніби теоретично, але по суті це буде тупцювання на місці. Це буде шлях до того, щоб прийняти керівництво від особи-бгаґавати, і саме бгаґавати.

18:03Ґуру має бути кваліфікованим

Ґуру має бути bona fide, тобто кваліфікованим для того, щоб привести нас у духовний світ. І вибрати того ґуру, який приведе нас у духовний світ, — ось сенс нашого життя. Не помилитися! Бо в Калі-юґу все влаштовано так, що люди помиляються. Вони одружуються з солодким ґулаб-джамуном, а потім усе життя їдять гірку кареллу. Що таке гірка карелла? Це індійський огірок — полин. Вони просто жують полин замість солодкого ґулаб-джамуна.

18:44Люди часто будують собі якісь плани: кар’єрні сходи, зароблю грошей, вийду заміж, одружуся, народжу дітей, виховаю їх, влаштую до школи, закінчиться війна… Багато різних планів. І щоразу, коли досягаєш якихось цілей, виявляється, що все по-іншому, що воно працює інакше. Це природно.

19:27Ми живемо в ілюзії

19:28Бо ми живемо в ілюзії. Ілюзія означає, що ми помиляємося — здебільшого не свідомо. Де це свідомо, де усвідомлено — це інше питання, але здебільшого це просто помилка. Якщо людина стає терористом номер один у світі, вбиває сотні тисяч людей, — це просто помилка сприйняття дійсності. Садгу бачать так, тому садгу шкода навіть такої людини: їй доведеться страждати в пеклі, та й по суті таке життя — це вже суцільні страждання. Ми помиляємося. І так само ми можемо помилитися у виборі ґуру, у прийнятті притулку.

20:26Цей вибір ми маємо зробити самі

І що найцікавіше: тут нам ніхто не допоможе. Це той вибір, який ми маємо зробити самі. Бо якщо хтось порадить якогось ґуру, то це означає, що я прийняв як ґуру того, хто порадив мені прийняти ґуру. Такі варіанти можливі. Але прийняти саме цього ґуру, який порадив мені прийняти ґуру, — це теж мій вибір. Мені вже навряд чи порадять прийняти того, хто порадить мені прийняти ґуру, — розумієте? Однаково я вибираю сам. Я роблю вибір. Хто такий «я» — тут теж питання: розум, інтелект, фальшиве его.

21:14Тому важливо не помилитися й прийняти справді кваліфікованого ґуру, який здатен привести мене до лотосових стіп Радги і Крішни й залучити мене до служіння. Не просто привести до стіп, а залучити мене до служіння. Кому я присвячую ці слова, які співаю вранці? На що я медитую? Це мій вибір, мій.

21:46І коли я стаю адептом релігійної організації, у якій є список певних духовних учителів, — вони живуть у різних країнах, говорять різними мовами, вони різного віку; хтось гарно співає, хтось добре читає лекції, хтось філософ, хтось організатор, але загалом усі вони віддані, — проблема в тому, що віддані поділяються на дві категорії: віддані, які можуть упасти, і віддані, які не можуть упасти. Чому? Бо ґуру перебуває в тому статусі, який не може впасти. Згідно з усіма шастрами — це висновок священних писань.

22:53Як кажуть, усі шастри говорять про те, що ґуру невідмінний від Особи Бога. Як він невідмінний і водночас відмінний — це вже інше питання. У нас усе — ачінтья-бгеда-абгеда-таттва. Крішна з Баларамою теж і відмінні, і невідмінні. Крішна з Нараяною і відмінні, і невідмінні. Крішна з ґуру відмінний і невідмінний. Я зараз прочитаю ці дивовижні тексти й коментарі Вішванатхи Чакраварті. Але ідея в тому, що є дві категорії відданих.

23:35А якщо сказати детальніше, то є три категорії відданих: каніштха-адгікарі, мадг’яма-адгікарі та уттама-адгікарі. Якщо каніштха — найімовірніше, впаде. Мадг’яма — найімовірніше, не впаде. Уттама-адгікарі — не впаде. Харе Крішна. Історія не знає прикладів падіння з рівня бгави, я вже не кажу про прему. Можна навести приклад Бгарати Махараджі, який перебував на рівні бгави і впав. Але якщо подивитися на коментарі Вішванатхи, він каже, що Бгарата Махараджа не впав: це була ліла, це було лише зовні. Можна подивитися на Джаю і Віджаю, які впали. Але якщо подивитися коментарі Вішванатхи, він каже: Джая і Віджая не впали.

24:20І не лише в коментарях Вішванатхи — про це пишуть у пуранах. Наші ачар’ї цитують ці пурани, зокрема «Падма-пурану», де сказано, що це було лише видиме падіння, ніби падіння: Бгарата Махараджа, Джая і Віджая, Чітракету Махараджа, який образив Парваті та Шіву, отримав прокляття і народився асуром. Ачар’ї кажуть, що це було видиме падіння.

25:19Падіння практично виключене

Для вайшнавів, які перебувають на такому піднесеному, стійкому рівні — не ніштха-бгакті, не ручі, не асакті, а бгава-бгакті, према-бгакті, — падіння практично виключене. Практично цілком прямує до нуля. Хоча теоретично можливе: Рупа Ґосвамі в «Бгакті-расамріта-сіндгу» каже, що можливе зниження рівня, наприклад із бгави на асакті, у разі образи великого відданого. Насправді що вищий рівень відданого, якого ми ображаємо, то тяжчі наслідки, — це окрема тема. Але теоретично сам Рупа Ґосвамі в «Бгакті-расамріта-сіндгу» каже, що таке можливе.

25:46Але якщо шукати приклади в шастрах, ми їх не знаходимо. Навіть якщо хтось із піднесених відданих падає, насправді інші піднесені віддані, коментатори, кажуть, що це не було падінням. Але ось дивовижний факт. Дивовижний факт полягає в тому, що ніхто з цих перелічених «упалих» великих відданих не перебував у статусі ґуру. Ось у чому цікавий момент.

26:52Що це означає? Це означає, що якщо вайшнав грає роль ґуру, якщо він bona fide, тобто кваліфікований, то він позбавлений такої можливості. Він не може цього зробити. А якби вони могли впасти, вони б навіть такої ролі не грали. Навіть ролі такої не може бути насправді. Тому основний посил, який хочеться сказати: перш ніж приймати ґуру всім серцем, із любов’ю, треба усвідомлювати, що це моя відповідальність. І, як Шріла Прабгупада писав у своїх чудових коментарях, не треба робити це як данину моді.

28:00Постає питання: а що ж тоді робити? І, мабуть, це найголовніше питання. Молитися. Щиро молитися первісному ґуру, Шрі Крішні, Який теж ніколи не падає, як з’ясувалося. Крішна не падає, хоча іноді Він може чинити вчинки, що виходять за межі моралі та етики. Але таке Його становище: сваям бгаґаван. Первісний ґуру — Крішна.

28:43Бо коли ми кажемо «ґуру», ми кажемо передусім «наставник». Це означає старший. Той, за ким я йду. Той, на кого я рівняюся. Той, ким я хочу стати. Той, хто мене надихає, хто благословляє, хто піклується, хто любить. Це все критерії ґуру — і це Крішна. Тому матінка Кунті, коли молилася, піднесла цю прекрасну молитву санскритом: віпадах санту тах шашват татра татра джаґад-ґуро — нехай ці біди сиплються знову і знову, о джаґад-ґуру! Вона звертається до Крішни саме так і висловлює Йому шану як Тому, в Кого вони, Пандави, — а вона їхня матінка, — завжди приймають притулок. Бо Крішна був ґуру для Пандавів.

29:50Крішна також був ґуру для ґопі — про це є відомості в Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам», — трохи в іншому статусі. Бо ми уявляємо собі, що ґуру означає санн’яса, данда, або, якщо це ґріхастха, може бути… Але це ґуру в стилі ІСККОН. Для ґопі Крішна теж був своєрідним ґуру. Для Пандавів Він був ґуру: Він завжди давав їм дуже мудрі поради. Найвідоміша з усіх бесід Крішни як ґуру з Пандавами, з Арджуною, — це «Бгаґавад-ґіта», бесіда Арджуни і Крішни, де Господь Крішна передусім перебуває в ролі ґуру щодо Арджуни. Був момент, коли Він показав всесвітню форму на прохання Арджуни.

31:27Ґуру і Крішна тотожні й відмінні

Але насправді головне — зрозуміти, що ґуру і Крішна — це одне й те саме. Крішна був ґуру для Пандавів, Крішна був ґуру для Арджуни. Крішна був ґуру, первісним ґуру, для найпершої живої істоти в нашому Всесвіті — для Господа Брахми. І тому чотири найцентральніші шлоки «Бгаґаватам», які називаються чатух-шлокі, «чотири шлоки», — це те місце, де Господь Крішна дає настанови Брахмі як ґуру.

32:08З цього починається «Чайтанья-чарітамріта». Перша глава Аді-ліли — ми минулого разу трохи читали: там найперше слово — ванде ґурун, «я висловлюю шану духовним учителям», у множині. Наскільки ж це важливо! Наскільки ж це життєво необхідно! Наскільки ж це має бути медитативно, щиро й недешево!

32:51Бо зустріти ґуру, отримати враження від спілкування з ґуру, захотіти віддатися стопам ґуру, віддатися стопам ґуру, отримати посвячення — дікшу, отримувати настанови — шікшу, — усе це відбувається з тим, хто довів первісному ґуру, Який перебуває в серці, Господу Шрі Крішні, що має дуже серйозні наміри щодо свого життя в матеріальному світі та своїх планів на духовний світ. Ось той, хто щиро хоче прийти до Крішни, хто щиро хоче служити Крішні, той отримує можливість — знову повторю перелік — зустріти ґуру, отримати спілкування з ґуру, отримати васани, самскари, потужні інтелектуально-емоційні враження, що спонукають до повної відданості стопам ґуру, а потім віддатися стопам ґуру, а потім дікшу, шікшу. Усе це можна отримати у відповідь на щирість у стосунках із Господом.

34:19Поки людина не щира, недостатньо серйозна в духовному житті, вона може навіть прийняти ґуру формально, як данину моді: бо всі приймають, і мені кажуть: «Ну треба приймати! Ти ж уже десять років не приймаєш», — або п’ять років, або три роки. А хіба хтось колись казав, що ми обмежені одним життям в одному тілі? Точніше, що наше життя закінчується зі смертю тіла? Тому вже з цим питанням точно не треба поспішати, адже тут помилка може дорого коштувати.

35:08Але ми в Калі-юґу звикли помилятися, усе так влаштовано. Ми одружуємося з ґулаб-джамуном, а потім їмо полин. Або виходимо заміж — неважливо. А що потім? У блаженних своє життя… Я зараз кажу в контексті «я цим насолоджуватимуся», а потім ти, виявляється, раб, та ще й не Божий.

35:55Отже, Сьома пісня, глава п’ятнадцята, «Настанови для цивілізованих людей». Дивовижні тексти. Щоб заощадити час, я прочитаю тут, мабуть, майже без санскриту. Тут іде блок настанов про те, як розв’язувати свої проблеми з хтивістю, з гнівом, зі скорботою і так далі. Це Сьома пісня, глава п’ятнадцята. Почну з тексту номер 22.

37:15Щоб позбутися хтивості

Щоб позбутися хтивості, треба твердо вирішити не йти на поводі у своїх чуттів. Шріла Прабгупада пояснює тут у коментарі, що добрий засіб від хтивості — це рішучість: «Усе, я покінчу з цим раз і назавжди». Коли є рішучість. Щоб позбутися гніву — перестати заздрити іншим. Щоб позбутися жадібності, треба обговорювати згубні наслідки накопичення. А щоб позбутися страху, треба розмірковувати про таттву, про істину. Звісно, кожна фраза тут варта того, щоб у неї занурюватися, обговорювати, обговорювати, обговорювати, думати, а потім утілювати в життя.

37:54Тут ідеться саме про тих ворогів, які живуть усередині нас: кама, кродга, лобга і все інше, матсар’я. Як із цим боротися? Щоб позбутися хтивості, що треба зробити? Тверда рішучість. Щоб позбутися гніву, треба перестати заздрити іншим. Обговорюючи духовні істини, сказано далі, можна позбутися — знаєте чого? Шоки й мохи. Шока означає скорботу, моха означає ілюзію. Анвікшік’я шока-мохау: обговорюючи духовні істини, можна здолати скорботу й ілюзію. Служачи великому відданому, можна позбутися гордині: дамбгам махад-упасая, махат — тобто великий. Зберігаючи мовчання, можна уникнути перешкод на шляху містичної йоґи: йоґантараян маунена — через мауну. Антарая означає перешкоду на шляху йоґи.

39:33Щоб перестати бути злостивим

А просто переставши потурати своїм чуттям, можна перемогти в собі злостивість. Тобто для того, щоб перестати бути злостивим, треба перестати потурати чуттям. Кріпая бгутаджам духкхам: виявляючи співчуття й нікому не заздрячи, людина може позбутися страждань, яких завдають інші живі істоти. Зверніть увагу: якщо комусь інші істоти завдають страждань, то позбавлення від них приходить через співчуття. Це теж окрема, дуже цікава тема. Тобто має бути дух прощення, співчуття, якщо ви хочете позбутися, каже нам «Бгаґаватам», страждань, яких завдають інші живі істоти.

40:26Медитуючи в трансі, він зможе усунути страждання, які посилає провидіння. Тобто це адг’ятміка-клеша, адгідайвіка-клеша, а точніше було б — адгібгаутіка й адгідайвіка. А практикуючи хатха-йоґу, пранаяму та інші подібні методи, він зможе позбутися неспокою, якого завдають власне тіло й розум. Так само, посиливши вплив ґуни благості, особливо щодо їжі, людина має перемогти сон. Щодо благості в їжі Вішванатха Чакраварті коментує так: якщо хочеться спати, треба з’їсти трішки їжі в благості. Так він каже в коментарі. І тим самим можна перемогти сон.

41:09Далі. Анвікшікі — це ми обговорили, кріпая — теж. А тепер, віддані, ми підходимо до кульмінації. Ще кілька хвилин.

41:54Відмовитися й від прив’язаності до благості

Посилюючи вплив ґуни благості, треба перемогти пристрасть і невігластво, а потім, піднявшись вище, позбутися й прив’язаності до самої благості. Крапка. Перелічувалися різні проблеми — такі як кама, кродга, лобга: хтивість, гнів, заздрість і так далі, — і способи їх розв’язання, упаї. Це як в астрологів: якщо Сатурн, кажуть вони, треба виконати таку-то упаю. Якщо жар у тілі, кажуть аюрведисти, треба приймати таку-то упаю, тобто лікування, метод, ліки, — гасити жар, вогонь холодом, сухістю чи ще чимось.

42:36І все це — наскільки це можливо зараз — варто своєю медитацією увійти в цей «Бгаґаватам», де сказано: ось така проблема — таке розв’язання, така проблема — таке розв’язання, така проблема — таке розв’язання. І ось перший рядок цього двадцять п’ятого тексту п’ятнадцятої глави Сьомої пісні — можете собі записати: раджас тамаш ча саттвена саттвам чопашамена ча — він ставить крапку в усьому цьому переліку. І тепер уже починається нова тема.

43:21Усі проблеми розв’язує ґуру-бгакті

Етат сарвам ґурау бгактья — усі ці проблеми можна розв’язати за допомогою ґуру-бгакті, через відданість ґуру. Пурушо хй анджаса джаєт — і дуже легко людина може… Ми сьогодні співали «джая» — джаєт теж означає «може перемогти»; «джая», ми кажемо, означає «перемога». Усі ці речі… Від усього цього можна легко позбутися за допомогою ґуру-бгакті. І у зв’язку з цим я хочу прочитати вам деякі уривки з коментаря — точніше, не деякі уривки, а саме коментар на цю тему Вішванатхи Чакраварті Тхакура. Цікаво, віддані? Послухайте ще годинки дві-три. Я жартую. Якщо захочеться спати — прасад у благості гарантовано.

44:26Отже, що пише Вішванатха Чакраварті. Я навіть дістав оригінал. Людина легко долає всі перешкоди за допомогою ґуру-бгакті. Анджаса означає «легко». І Вішванатха, крім цього слова анджаса, яке вжито в самому тексті, пише ще й шіґграм, що означає «швидко». Легко і швидко. Не легко й довго, як воно зазвичай буває в нашому житті: якщо щось легко, значить, довго, якщо щось важко, значить, швидко. Right? Так само буває в житті — буває довго й важко, так. Як слушно, точніше, Абгінандана прабгу робить важливе зауваження: життя так влаштоване, що все довго й важко. Але тут Вішванатха підкреслює: анджаса шіґграм означає швидко й легко.

45:29Аяса-абгавена — далі він іде ще далі. Аяса означає зусилля, працю. Ми кажемо, знаєте, ат’яхарах праясаш ча: праяса, аяса означає зусилля, тяжку працю. Так от, аяса-абгавена, каже він: абгава означає «не існує» — тут не існує жодних зусиль. Бгава — бути, абгава — не бути. Не бути чому? Зусиллю. Тобто без зусиль. Сарван — і не просто щось одне: скажімо, хіть, скажімо, гнів, скажімо, страждання чи ще щось. Сарван — усе. Зверніть увагу: ґуру-бгакті — яке ж це диво! Яке диво, якщо все по-справжньому: якщо є ґуру, якщо є кваліфікований ґуру і кваліфікований учень, bona fide.

46:58Далі він пише взагалі теж… Харе Крішна. Ґуру-бгакті — це як сильна пігулка, що лікує всі хвороби: сарва-роґа. Роґа означає хворобу. З цього починається «Аштанґа-хрідая»: причина всіх хвороб полягає в разі. Раґа означає каму, тобто хіть, користь, бажання жити для себе. Це причина всіх фізичних хвороб.

47:45Первісна хвороба — бажання насолоджуватися

Раґаді-роґа: первісна хвороба — це бажання насолоджуватися. Так от, тут сказано: сарва-роґопашамана. Упашама означає «заспокоює», зцілює. Лише одна-єдина пігулка — маха-аушадга, одні маха-ліки. Що таке ґуру-бгакті? Це маха-ліки, «маха» в цьому сенсі. У коментарях дуже-дуже часта фраза, практично в кожному коментарі, — іті артхах: значення тексту таке. Артха означає значення. Що навіть просто цих одних ліків, маха-ліків, досить, щоб знищити всі хвороби. І нічого більше не треба: усе буде легко, усе буде дуже швидко, і все буде без зусиль. Харе Крішна!

48:49А далі він порівнює віру ґ’яні та бгакти. І тут уже кожен, у кого є ґуру, звісно, може для себе зрозуміти, до якої категорії він належить.

49:19Ґуру як засіб чи як мета

Ґ’яні вважають відданість ґуру засобом для знищення хтивості та інших перешкод на шляху до звільнення. Але для чистих відданих головне — це ґуру-бгакті. Ми сьогодні вже співали — які слова? Шрі-ґуру-чаране раті: прив’язаність до лотосових стіп ґуру — ось найвища мета життя. Так от, для шуддга-бгакт, для чистих відданих, каже він, головне — це ґуру-бгакті, а знищення хтивості є другорядним результатом. У цьому між ними, тобто між відданими та ґ’яні, різниця.

49:54Іншими словами, коли я хочу позбутися хтивості, коли я хочу позбутися кродги — гніву, лобги — жадібності, і заради цього служу ґуру, то це дух ґ’яні. Це називається експлуатацією ґуру. Навіть якщо я служу ґуру заради того, щоб прийти до Крішни, а потім ґуру мені вже не потрібен, — це не мислення чистого відданого. Звісно, він так не думає, він просто молиться: «Дорогий Ґуру Махараджа, будь ласка, допоможи мені прийти до Крішни» і так далі. Але насправді він просто хоче звільнення. У цьому основа ґ’яні: «Я хочу звільнитися». Від чого? Від хтивості, від гніву, від жадібності — ось від цього хоче звільнитися ґ’яні, розумна людина. А не так, що «в мене тут матеріальні проблеми: десь там із грошима, з війною, з роботою, з дружиною, з дітьми». Це взагалі ще нижче, це навіть не ґ’яні. Слушно підказують: кармі.

51:21Але бгакта так не думає. Для нього ґуру ніколи не буде засобом. Радше Крішна буде засобом для того, щоб отримати можливість служити ґуру, ніж ґуру буде засобом для того, щоб служити Крішні. І що найцікавіше, Крішна від такого настрою в цілковитому екстазі! Тому Крішна каже: той, хто вважає себе Моїм відданим, насправді не є Моїм відданим. Але той, хто відданий ґуру, Моєму відданому, — просто відданий ґуру, і йому більше нічого не потрібно, — ось це Мій відданий, каже Крішна.

52:08Це досконалість вайшнава-шастри, у цьому висновок усіх священних писань. До цього треба поставитися дуже серйозно. Тому треба прийняти того ґуру й іти за тим ґуру, який витіснить Крішну з мого серця. Тоді це буде по-справжньому. Але тут є ще один текст, я його зараз прочитаю, і на цьому ми закінчимо. А який був цей текст? Це був двадцять п’ятий. А ті слова Крішни — з «Аді-пурани», їх цитують ачар’ї.

53:52Якщо дивитися на ґуру як на звичайну людину

Якщо ми дивимося на ґуру як на звичайну людину, усе цілковито нівелюється. У найкращому разі — а найімовірніше, саме так і буде — людина просто тупцюватиме на одному місці. Справжнє життя почнеться лише з тієї миті, коли станеться трансцендентний феномен під назвою ґуру-падашрая, прийняття притулку біля стіп ґуру. Так, погляньте, що пише Вішванатха в коментарі до цього тексту, де Нарада дає настанови. Він каже: «Це істина — те, що було сказано про ґуру, але проте…» — це як аргумент.

54:43Тут у мене, на жаль, скопійовано не оригінал, а лише переклад, а там було трохи інакше, я вже підзабув. В ідеалі, звісно, мені треба знайти оригінал. Сьома пісня, остання глава… Вибачте, будь ласка, технічна затримка: я просто хочу прочитати оригінал. Сподіваюся, він є в іншому файлі. 7.15… Ось. Отже, 26.

55:52Ось. «Ба більше…» Ось так. Зверніть увагу, це взагалі філігранні речі — філософські думки Вішванатхи Чакраварті. Вони настільки не на поверхні! Як важко це взагалі побачити! Я просто чесно вам скажу: не знаю навіть, як це передати, якими дієсловами… Зв’язки — розумієте, як вони там називаються, нейронні? Я так і не зрозумів, що це за «нейронні зв’язки», але звучить гарно. Послухайте: навіть якщо людина має сильну відданість ґуру, але при цьому сприймає його як звичайну людину, усе її служіння стає марним. Про це йдеться в цьому вірші.

57:03Що означає «звичайна людина»

А що означає «звичайна людина»? Це означає той, хто може впасти. Звичайна людина — це той, хто може впасти. Не падає — непогрішність — лише в Господа. А оскільки ґуру — це прояв конкретно для мене, не для когось… Господь Крішна — ґуру для всіх, але конкретно для мене зовнішній прояв Господа — це шрі ґуру. Якщо я дивлюся на нього такими очима й допускаю, що мій ґуру може впасти, — я процитую: «сприймає його як звичайну людину — усе його служіння стає марним».

58:08Ґуру — це той, у кому Господь присутній безпосередньо. Якщо людина помиляється у своєму розумі й думає, що ґуру — простий смертний, то все, що вона почула, як, наприклад, мантра Господа… Дікша класично означає передачу мантри. У нас є дікша — ну, ми вже повторюємо Харе Крішна до того, як отримуємо перше посвячення, а потім є нама-дікша, перша, а потім уже дікша, коли ми отримуємо ґаятрі-мантру. Так от, усе, що вона почула, наприклад мантра Господа, усе, що вона почула, — харі-катха, яку вона почула від ґуру, її медитація — усе стає марним, каже Вішванатха.

58:53І, звісно, Шріла Прабгупада цитує тут знову ж таки Вішванатху Чакраварті — він цитує ці слова, всім нам дуже відомі. І зверніть увагу, наскільки глибокий Вішванатха Чакраварті: він склав цю найглибшу «Ґурваштаку». Прабгупада має звичку — ви знаєте, ви читаєте книжки Прабгупади — дуже часто цитувати ці слова. Тут він цитує теж це: йасья прасадад бгаґават-прасадах.

59:58Тому ми обговорювали «Чайтанья-чарітамріту». Це теж один із «тригерів»: цей текст на самому початку «Чайтанья-чарітамріти», де Кавіраджа Ґосвамі теж пояснює ґуру-таттву. Він каже: йадьяпі амара ґуру чаітаньєра даса — хоча мій ґуру слуга Чайтаньї, слуга Чайтаньї Махапрабгу, татхапі джаніє амі танхара пракаша.

Хоча ґуру — це слуга Чайтаньї Махапрабгу, але для мене він є танхара пракаша — Його експансією, тобто аватарою, як хочете, проявом. Тобто хоча мій ґуру — слуга Чайтаньї, але для мене він є Сам Господь. І в цьому якраз відмінність і єдність, розумієте? Те саме сказано в цих текстах.

Кінту прабгор йах прія ева тасья: однак він водночас і слуга, улюблений слуга Господа. Отже, він і Господь, і слуга: для мене він є Господь, але по суті він слуга Господа. І в цьому єдність і відмінність ґуру-таттви від бгаґават-таттви, тобто ґуру від Крішни. Ґуру ніколи не матиме тієї могутності, тієї айшвар’ї, яку має Крішна. Але увага: у контексті кваліфікації звільнити конкретну джіву з матеріального полону він може мати навіть більшу кваліфікацію, ніж Сам Господь. Харе Крішна!

1:02:27Вайшнав милосердніший за Самого Господа

Тому Шріла Прабгупада не раз казав цю прекрасну фразу: вайшнав милосердніший за Самого Господа. І по суті життя відданого-садгаки в цьому світі — це життя, присвячене шрі-ґуру-чаране, лотосовим стопам ґуру. Це його головна медитація, головна медитація. І, безумовно, отримати цю медитацію, отримати ті самскари, знову ж таки васани, які цьому сприятимуть, — це вже дар. Дар у відповідь на наше щире бажання служити Крішні.

1:03:13З милості Крішни ми зустрічаємо ґуру

Тому є така дуже трансцендентна фраза — увага: з милості Крішни ми зустрічаємо ґуру, з милості ґуру ми приходимо до Крішни. Розумієте, як воно все влаштовано? Але відправна точка — коли джіва виявляє свою зацікавленість у стосунках із Господом. І коли настає належна мить, у свій час Крішна зовні проявляється як ґуру. Спершу Він дає внутрішні настанови, потім зовнішні, а потім знову внутрішні. Тому є такі слова — Крішна каже їх теж у «Бгаґавад-ґіті»: дадамі буддгі-йоґам там йена мам упаянті те. Це означає: «Я даю необхідний розум, який дає змогу прийти до Мене». Той розум, який дає відданому змогу прийти до Мене.

1:04:17І дуже дивно було б, якби ґуру привів нас до Крішни, а Крішна просто — бах! — усе, ось ми вже ґопі, а ґуру просто зник. Якщо ми кажемо про те, що ґуру — танхара пракаша, прояв Господа… Тому Кавіраджа Ґосвамі пише ці найвищою мірою потаємні тексти. Шріла Прабгупада теж коментує тут, у цих текстах, що ґуру — це ніби прояв Нітьянанди, каже він. А також Радгіки.

1:04:58На цю тему, звісно, найвищою мірою глибокі думки містяться в настановах Ґоура Ґовінди Свамі. Він, очевидно, маха-бгаґавата, у цьому немає жодних сумнівів. Тому варто прочитати його книжку, поміркувати взагалі над особою Ґоура Ґовінди Свамі, пізнати його і пізнати його вчення, особливо щодо ґуру: як він пояснював. І він не соромився — це було абсолютно небачено для ІСККОН того часу, вісімдесятих років, — коли він розповідав про кунджу, про Радгіку, про ґопі, про те, що ґуру — це прояв саме Радгіки. Як він казав… я вже забув… ну, загалом, що це сакхі, прія-дасі. Про ґуру він говорив у жіночому роді: ґуру — це сакхі, прія-дасі. Тобто це дуже езотеричні речі, найвищою мірою езотеричні речі.

1:06:24Але про що, власне, ґаудія-вайшнавізм? Це не просто їсти смажену картоплю, запропоновану Крішні. Не просто. Ні, ґаудія-вайшнавізм — ось про це. І це має відбуватися легко й швидко. Людина має приходити до цього по-справжньому, без будь-яких викривлень. Не так, що вона «прія-дасі», а сама сексуальних бажань не контролює, — не про це, не про це мова. Суворо дотримуватися принципів. Тому з чого Рупа Ґосвамі починає «Нектар настанов»? З того, що всі ці імпульси треба приборкати. І така людина кваліфікована, щоб стати ґуру по всьому світу.

1:07:09Але це не закінчується й з досягненням Крішни. Це означає, що, досягнувши Крішни і Радги на Ґолоці Вріндавані, ми вічно служитимемо ґуру як слузі слуги слуги володаря ґопі: ґопі-бгартух пада-камалайор даса-дасанудасах. У нашого ґуру є становище в цій, так би мовити, трансцендентній обителі, і ми, досягнувши досконалості, продовжуватимемо служити ґуру. Безумовно, ґуру має бути кваліфікованим, щоб нас туди повернути, а ми маємо бути кваліфікованими, щоб туди повернутися: дотримуватися настанов ґуру.

1:08:12Пробачте мені, дорогі віддані. У товаристві чистих відданих, які віддають своє життя служінню ґуру, дуже складно було припинити цей кіртан, а потім було складно припинити цю ґуру-катху. Навіть прасад зараз буде складно почати, але потім буде складно закінчити. Тож щиро дякую вам за вашу увагу, дорогі віддані. Харе Крішна!